Дослідники виявили одну з найбільших чорних дір у космосі, маса якої дорівнює 36 мільярдам сонячних мас.

Вона прихована в обіймах "космічної підкови".

Астрономи відкрили гігантську чорну діру, маса якої дорівнює 36 мільярдам сонць, що знаходиться в межах так званої "космічної підкови". Це одне з найбільших відомих утворень чорних дір у Всесвіті.

"Космічна підкова" — це система, що складається з двох галактик і розташована в сузір'ї Лева. Вперше її виявили у 2007 році, повідомляє Live Science.

На фотографіях цього космічного об'єкта можна помітити світлове кільце, яке оточує передню галактику LRG 3-757. Це явище, відоме як кільце Ейнштейна, виникає внаслідок спотворення і підсилення світла більш віддаленої галактики, що знаходиться за масивною галактикою.

Цей феномен, відомий як "гравітаційне лінзування", був передбачений Альбертом Ейнштейном у 1915 році. Недавні дослідження виявили, що чорна діра, що знаходиться в центрі LRG 3-757, надає їй таку масу, яка здатна викривляти світлові промені.

Теорія загальної відносності, розроблена Ейнштейном, пояснює, як великі маси впливають на структуру Всесвіту, що ми називаємо простором-часом. Вона демонструє, що гравітація є не лише силою, а наслідком викривлень у просторі-часі, які викликані матерією та енергією.

Коли світло проходить через сильно викривлену ділянку простору-часу, наприклад, поруч із масивною галактикою, воно згинається, створюючи світлове кільце навколо об'єкта.

Астрономи змушені були скористатися інформацією, отриманою від спектрографа Multi Unit Spectroscopic Explorer (MUSE), розташованого в чилійській пустелі Атакама, а також зображеннями з Космічного телескопа Габбла. Після ретельного аналізу потужного гравітаційного лінзування галактики LRG 3-757, маса якої в сто разів перевищує масу нашого Чумацького Шляху, а також вивчення швидкості і орбіти її зірок, вчені зробили висновок, що для пояснення зафіксованих явищ необхідна наявність ультрамасивної чорної діри.

Раніше УНІАН інформував, що дослідники виявили таємничу спіраль, що нагадує Чумацький Шлях, на межі нашої Сонячної системи.

Тривалий час інформація про зовнішній вигляд хмари Оорта залишалася незрозумілою, але останні дослідження вказують на те, що її форма може бути значно складнішою, ніж традиційно вважалося.

Окрім цього, науковці зробили значний крок у напрямку до Марса, оскільки ядерне ракетне паливо NASA змогло витримати температуру, що перевищує 2000 градусів.