Від комети, що мандрує між зірками, до спрайтів, що спалахують над нашою планетою: Live Science представив десятку найвражаючих астрономічних знімків 2025 року.

Ця колекція містить найважливіші астрономічні явища та фотографії Всесвіту.

Науково-популярне видання Live Science оприлюднило редакційну добірку із десяти найяскравіших астрономічних зображень 2025 року. До переліку увійшли знімки унікальних космічних об'єктів, рідкісних планетних явищ та результати роботи новітніх телескопів. Серед тем, на які звернула увагу редакція, -- запуск потужної цифрової камери в Чилі, візит третього в історії міжзоряного об'єкта та серія високотехнологічних знімків від обсерваторії "Джеймс Вебб".

Однією з найзначніших астрономічних подій цього року стало виявлення третього у світі підтвердженого міжзоряного об'єкта — комети 3I/ATLAS. Її спостерігали на початку липня, коли вона швидко проходила через Сонячну систему. Дослідження її траєкторії підтвердило, що цей об'єкт має позасонячне походження.

Комету спостерігали кілька тижнів поспіль, зокрема за допомогою космічного телескопа "Габбл", який зафіксував газову кому навколо її ядра. Пізніше до спостережень долучилися й інші апарати, у тому числі місії, розташовані на Марсі, поблизу якого 3I/ATLAS пролетіла у жовтні. Нині комета залишає межі Сонячної системи, однак науковці очікують на додаткові дані у наступні роки.

Серед безлічі зображень виокремлюється таймлапс, знятий телескопом Gemini North на Гавайських островах. Це фото об'єднує 16 кадрів, знятих через різні кольорові фільтри, що дало змогу представити траєкторію комети у вигляді яскравої багатокольорової дуги.

У список також потрапила знімок астрофотографа з Америки Ендрю Маккарті, що був зроблений 8 листопада в Аризоні. На фото можна побачити парашутиста та музиканта Габріеля С. Брауна, який зображений на фоні сонячної поверхні під час свого стрибка з літака.

Для того щоб зафіксувати цей кадр, знадобилося кілька тижнів підготовки і шість спроб. Стрибок здійснили з висоти приблизно 1 070 метрів, а камера була розташована на відстані близько 2 440 метрів. Автор роботи назвав її "Падіння Ікара", посилаючись на давньогрецький міф.

У червні обсерваторія Віри К. Рубін, що знаходиться в пустелі Атакама в Чилі, представила свої перші знімки після запуску найбільш потужної цифрової камери у світі. Серед опублікованих фотографій можна побачити спіральну галактику M61, біля якої вчені зафіксували зоряний потік, розміри якого можна порівняти з масштабами Чумацького Шляху.

Наприкінці січня та на початку лютого на нічному небі одночасно можна було побачити до шести планет Сонячної системи. Це явище, відоме як планетарний парад, стало одним із найвдаліших за останні роки для спостережень.

Французький астрофотограф Гвенаель Бланк захопив кожну з планет, роблячи знімки з інтервалом у 80 хвилин, а потім об'єднав їх у цифровий портрет. На фінальному зображенні небесні тіла розташовані поряд із Сонцем відповідно до їхньої відстані від Землі. На фото можна побачити Місяць, Венеру, Марс, Юпітер, Сатурн, Уран та Нептун.

У листопаді були опубліковані інфрачервоні зображення газової бульбашки, що знаходиться в зоні формування зір у сузір'ї Лебедя. Цей об'єкт, неофіційно названий "діамантовим кільцем", має діаметр близько 20 світлових років, а його вік становить приблизно 400 тисяч років.

Фотографію зробила Стратосферна обсерваторія інфрачервоної астрономії SOFIA, яка працювала на борту літака Boeing 747SP. Науковці наголошують, що цей об'єкт не є кільцем Ейнштейна, оскільки його світіння не пов'язане з гравітаційним лінзуванням.

Серед відкриттів космічного телескопа "Джеймс Вебб", опублікованих у 2025 році, особливо виділяється зображення об'єкта IRAS 04302+2247, що отримав назву "Метеликова зірка". Цей об'єкт знаходиться на відстані близько 525 світлових років від нашої планети, в межах Молекулярної Хмари Тельця.

Зображення демонструє протопланетний диск, що оточує молоду зірку, розділяючи хмару пилу та газу на дві симетричні половини. Дослідники зазначають, що ці спостереження сприяють глибшому розумінню початкових стадій формування зірок і планетарних систем.

Космічний зонд NASA Mars Odyssey опублікував зображення згаслого вулкана Арсія, яке було зроблено на фоні хмарного горизонту Червоної планети. Це фото було отримано під час орбітального дослідження з використанням різних спектрів випромінювання.

На цьому зображенні представлена гора Арсія — один із найбільших вулканів на Марсі, що знаходиться на плато Тарсіс. Її висота перевищує 19 кілометрів, що вдвічі більше висоти гори Еверест. Проте Арсія не є найбільшим вулканом, оскільки поступається за розмірами вулкану Олімп, який є найвищою вершиною планети і перевищує Арсію приблизно на 6 кілометрів.

Зеленкуваті мерехтіння на обрію можуть бути схожими на полярне сяйво, проте, згідно з науковими дослідженнями, це всього лише оптичний ефект. Він виникає внаслідок часткового застосування інфрачервоного спектра під час зйомки, що дозволяє зафіксувати випромінювання розрідженої атмосфери Марса.

Одним із найзнаковіших зображень цього року стало фото, яке отримало неофіційну назву "Око Саурона" через свою візуальну схожість з образом з твору Дж. Р. Р. Толкіна "Володар перснів".

На цьому зображенні зафіксовано магнітне поле енергетичного потоку, що випромінюється квазаром PKS 1424+240 — надмасивною чорною дірою, що знаходиться в центрі віддаленої галактики. Цей об'єкт розташований на відстані мільярдів світлових років від нашої планети.

Один із струменів цього квазара спрямований майже безпосередньо у бік нашої планети. Саме така орієнтація дала змогу дослідникам зафіксувати детальну структуру магнітних полів усередині струменя та отримати зображення з характерним кільцеподібним ефектом.

Телескоп Gemini North опублікував знімок зоряних утворень, які за формою нагадують відомі "Стовпи творіння". Структура має назву Уа "Охі'а Лані", що з гавайської мови перекладається як "небесні дощі".

На зображенні представлені два астрономічні об'єкти: зоряне скупчення NGC 6823, яке розташоване ближче до нашої планети, та емісійна туманність NGC 6820, що перебуває на більшій відстані. Яскраві сині зірки скупчення накладаються на червоні газові хмари, створюючи вражаючу багатошарову композицію.

Стовпоподібні структури формуються з газу та пилу, які зазнали трансформацій внаслідок потужного випромінювання великих зірок, що розташовані на передньому плані. Такі явища вважаються характерними для активних зон, де відбувається народження зірок.

Астрономка NASA Ніколь Айерс у липні зафіксувала надзвичайне атмосферне явище з борту Міжнародної космічної станції. На отриманому зображенні видно світлову форму, яку вчені визначили як спрайт.

Цей червонуватий спрайт нагадував медузу і з'явився в верхніх шарах атмосфери на висоті приблизно 80 кілометрів. Це явище виникло над межою між США та Мексикою в результаті так званого "гігантського струменя" блискавки, який піднімався від грозової хмари до іоносфери.

Спрайти є прикладами короткочасних світлових явищ, які тривають всього кілька мілісекунд, що ускладнює їх реєстрацію навіть для висококласних пристроїв.