(ВІДЕО) "Поки триває війна - я залишаюсь тут", - "Учитель року" з позивним Чіча.

У 2022 році Євген отримав звання "Учитель року" в Сіверськодонецьку. Але всього через кілька місяців він обміняв підручники на військову форму і приєднався до лав Державної прикордонної служби України. На Луганщині історія вже давно не лише вивчається, а й відчувається на собі.

24 лютого 2022 року його місто швидко опинилося в напівоточенні. Родині вдалося сісти на евакуаційний потяг.

"Відправляєш сім'ю і не знаєш, коли обіймеш знову. Але розумієш: спочатку треба зробити свою роботу", - пригадує Євген.

Чоловік мав контракт у резерві ТРО, тому після евакуації сім'ї одразу пішов до територіального центру комплектування. Там і дізнався, що служитиме прикордонником.

З квітня 2022 року боєць служив у складі Херсонського прикордонного загону. Про прикордонну службу раніше знав небагато - лише з історії та розповідей знайомих, які воювали ще з 2014 року.

"Я завжди пам'ятав, що до прикордонників потрібно ставитися з пошаною. Тепер я розумію, чому це так важливо," - ділиться Євген.

На цих місцях виникали дискусії, і, звичайно, обговорення історії також. Учительська звичка пояснювати залишалася незмінною.

"У школі ти можеш переконати учнів. Тут у кожного за плечима власний досвід. Іноді сперечались до хрипоти, а потім разом йшли на завдання - і всі питання закінчувались", - усміхається боєць.

Війна відкрила для Євгена нові горизонти у світі чисел і формул:

"Виживання - це поєднання везіння та набутого досвіду. Коли надів бронежилет, ти підвищив свої шанси. Якщо ж перевірив обстановку та підготувався, то отримав ще більше переваги."

Воїн переконаний, що якщо щодня підвищувати свої шанси на виживання, то ймовірність повернення додому цілком зростає.

Чотири роки служби у Силах Оборони кардинально змінили світогляд прикордонника. Навіть його ставлення до науки, яку він викладав протягом всього свого життя, зазнало трансформацій.

Колишній учитель зізнається: у підручниках історії завжди бракувало головного - людей.

Підручники вчать запам'ятовувати дати й операції, але за ними стоять чиїсь долі. Кожен клаптик землі оплачений чиїмось життям. Оце і є справжня історія.

Раніше він навчав історії, спираючись на підручники. Тепер впевнений: справжня історія - це не лише дати, а й рішення особистості. Його рішення - бути в тих місцях, де найбільше випробувань, щоб захистити нашу мову та землю.