Відсутність мозку не є перешкодою: чи здатні безмозкі тварини насправді до мислення?

Навіть за відсутності мозку такі істоти, як медузи та актинії, насправді здатні вчитися на власному досвіді. Але чи означає це, що вони здатні мислити?

Наша планета є домом для величезної кількості видів, але не всі з них, як відомо, мають мозок. У таких істот, як морські зірки, медузи, морські їжаки та актинії, немає мозку, проте вони, як показують дослідження, здатні полювати, відчувати небезпеку і реагувати на навколишнє середовище. Чи означає це, що тварини без мозку здатні мислити? Учені дали відповідь, пише Live Science.

У Фокус. Технології тепер має власний Telegram-канал! Підписуйтеся, щоб бути в курсі найновіших та найцікавіших новин зі сфери науки!

За інформацією професора нейробіології університету Фрібура в Швейцарії Саймона Шпрехера, відсутність мозку не свідчить про відсутність нейронів. Насправді, якщо не рахувати морських губок та краплеподібних плакозоїдних, усі тварини мають нейронні клітини.

Дослідження підтвердили, що медузи та гідри, незважаючи на відсутність мозкової структури, володіють дифузними нервовими системами — мережею взаємопов'язаних нейронів, яка розподілена по всьому їхньому тілу і щупальцях. Як зазначає Тамар Лотан, керівник Лабораторії біології розвитку та молекулярної екології кнідарій у Хайфському університеті, ця нервова система здатна обробляти сенсорну інформацію та формувати координовані рухи, такі як плавання, скорочення, живлення та підтримка вологості. Це дозволяє ефективно інтегрувати інформацію без необхідності наявності мозку.

Ця система виявляється досить простою, проте вона може забезпечити надзвичайно складну поведінку. У нещодавньому дослідженні команда науковців на чолі з Шпрехером продемонструвала, що актинія-зірочка (Nematostella vectensis) здатна формувати асоціативну пам'ять, тобто вчитися пов'язувати два незалежних стимулятора.

Дослідники провели серію експериментів: в одному з них команда навчила актиній асоціювати безпечний спалах світла з легким електричним розрядом, що зрештою призводило до того, що світло змушувало їх відступати. У другому експерименті вчені з'ясували, що актинії здатні розпізнавати генетично схожих сусідів після численних контактів і можуть стримувати свою звичну територіальну агресію. Це свідчить про те, що актинії мають можливість відрізняти "своїх" від "чужих".

Інше дослідження, проведене нейробіологом Яном Білецьким з Кільського університету в Німеччині, виявило, що кубомедузи можуть асоціювати візуальні сигнали з фізичними відчуттями, які виникають при зіткненні з предметами. Це дозволяє їм ефективніше обходити різні перешкоди. Вчені дійшли висновку, що процес навчання, ймовірно, може відбуватися на рівні окремих нейронів.

Отже, якщо істоти з нервовими мережами замість традиційного мозку можуть запам'ятовувати інформацію та навчатися на основі власного досвіду, чи можна стверджувати, що вони здатні до мислення? Як зазначає Шпрехер, це питання не має однозначної відповіді. Визначення терміна "мислення" варіюється залежно від дисципліни. Наприклад, психологи, біологи та нейробіологи мають свої власні підходи до цього поняття. Більше того, саме поняття мислення є досить неясним і багатозначним.

У ході своїх досліджень науковці аналізують процеси ухвалення рішень, ідентифікацію образів, асоціативне навчання, формування пам'яті та індуктивне мислення — кожен з цих аспектів має своє специфічне визначення.

Згідно з висловлюваннями професора поведінкових наук Кена Ченга з Університету Маккуорі в Австралії, багато людей зазвичай уникають терміна "мислення". Натомість, більшість надає перевагу слову "пізнання".

Якщо вважати мислення формою глибокого усвідомлення пізнання, то можна стверджувати, що всі живі істоти здатні до цього. Це також стосується організмів, які не мають мозку. Проте, коли мова заходить про "прогресивне пізнання", що перевищує елементарні навички навчання, науковці залишаються в сумнівах щодо здатності безмозкових тварин до мислення.

Нагадаємо, що раніше ми повідомляли про те, як науковці розкрили механізми, які активуються в мозку під час процесу мислення.

Згідно з попередніми повідомленнями Фокуса, дослідники виявили, що структура мозку має значний вплив на наші думки, емоції та поведінку.