Виброшена з рідної зоряної системи, планета, що за розмірами нагадує Сатурн, подорожує по галактиці, не маючи жодної зірки.

Астрономи вперше досягли точного визначення маси та відстані "блукаючої планети" — небесного тіла, яке не обертається навколо жодної зірки і самостійно подорожує по галактиці. За своїми характеристиками ця планета нагадує Сатурн.

Цю інформацію наводить нове дослідження, опубліковане в журналі Science. Дослідникам вдалося "ваговими" методами визначити масу планети завдяки унікальному поєднанню спостережень, проведених як з поверхні Землі, так і з космічних об'єктів.

Вчені зафіксували епізод мікролінзування, що тривав недовго. Це явище відбувається, коли потужний об'єкт, завдяки своїй гравітації, тимчасово посилює світло віддаленої зірки на задньому плані. Саме цим методом астрономи зазвичай відкривають планети, які практично не випромінюють власного світла.

Проблема мікролінзування полягає в тому, що воно зазвичай не надає можливості встановити відстань до об'єкта, що ускладнює точний розрахунок його маси. Проте в даному випадку ситуацію вдалося покращити завдяки спостереженням з кількох різних позицій.

Команда, очолювана Субо Дуна, об'єднала дані з наземних телескопів та вимірювання космічного телескопа Gaia. Невеликі розбіжності в часі, коли світловий сигнал досягав Землі та космічного апарата, дозволили обчислити так званий паралакс мікролінзування. У поєднанні з комп'ютерним моделюванням це дало змогу точно визначити як масу планети, так і її місцезнаходження в галактичному просторі.

Встановлено, що вага цього об'єкта дорівнює приблизно 22% маси Юпітера, що є приблизно еквівалентом маси Сатурна. Ця планета знаходиться на відстані приблизно 3 тисяч парсеків від серця Чумацького Шляху.

Дослідники припускають, що така планета навряд чи могла утворитися самостійно, як це відбувається зі зірками чи коричневими карликами. Швидше за все, вона зародилася в межах зоряної системи, але згодом була викинута з неї внаслідок гравітаційних впливів. Це могло статися, наприклад, під час взаємодії з іншими планетами або через нестабільність її орбіти в системі з двома зірками.

У супровідному матеріалі до дослідження астрофізик Ґевін Коулман зазначає, що "одночасні космічні та наземні спостереження подій мікролінзування можуть бути корисними для планування майбутніх дослідницьких місій і допоможуть краще зрозуміти, як формуються планети в нашій галактиці".

Наразі астрономам відомо лише небагато вільно плаваючих планет, але дослідники очікують, що таких відкриттів стане більше. Зокрема, після запуску космічного телескопа NASA Nancy Grace Roman, запланованого на 2027 рік.