Віталій Іщенко, заступник керівника Інституту агрономії Степового регіону Національної академії аграрних наук.

У рамках підготовки наукових досліджень на період 2026-2030 років, ми поновлюємо всебічні комплексні дослідження цієї культури. Це передбачає глибоке вивчення біологічних аспектів, а також розробку інноваційних методів і підходів для підвищення жаро- та посухостійкості, а також адаптації до специфічних умов вирощування.

Думаю, що на основі цих комплексних досліджень нам вдасться створити із селекційного матеріалу нові сорти, які будуть цінними для наших аграріїв.

Отже, це - універсальна культура, яка, водночас, демонструє високу стійкість до спеки та посухи, що особливо важливо для степових регіонів. Насіннєвий матеріал коріандру був придбаний в таких областях, як Одещина, Миколаївщина, Харківщина та Київщина.

Рослини більше страждають від екстремальних температур, ніж шкідники.

- Наскільки стійкість рослин залежить від сорту чи гібриду?

Питання, що стосується вибору сорту або гібриду, виходить за межі простого відбору. Важливо також враховувати адаптивність рослин. Коли рослина знаходиться в доброму стані, вона має кращі шанси витримати несприятливі погодні умови, а також ефективніше використовувати поживні речовини та наявну вологу. Це можна порівняти з людським здоров'ям: якщо імунітет слабкий, то ймовірність захворювання зростає. Рослини з міцним імунітетом здатні протистояти негативним впливам і формувати хороший врожай. Потенціал сільськогосподарських культур величезний, але його реалізація залежить від багатьох чинників, таких як підбір сортів, гібридів та технологічних підходів. Адже не для кожного сорту підходить одна й та ж технологія. Так само, як і в житті: комусь достатньо тільки борщу, а інші потребують ще й котлет, щоб почуватися добре. Ми досліджуємо ці аспекти та надаємо аграріям інформацію про те, як конкретний сорт чи гібрид проявляє себе в наших умовах при певному рівні ресурсного забезпечення.

Чи потерпають від високих температур шкідливі комахи та небажані рослини?

У минулі холодні зими багато шкідників та їх личинок гинули через морози, але зараз вони здатні успішно переживати холод. Як тільки наступає тепло, вони активно заселяють поля, розмножуються і наносять серйозні збитки. Тому питання захисту рослин від шкідників і хвороб є не менш важливим, ніж їх живлення. Постійно виникають нові штами патогенів і покоління шкідників, які виявляються стійкими до різних пестицидів.

Живий організм здатний до адаптації. Шкідники хочуть вижити, дати популяцію. Завжди через певний проміжок часу з'являється покоління, стійке до певної речовини, якою ми впливали на шкідника. А деякі з них, наприклад попелиця, можуть давати десятки поколінь за сезон. З'являються і більш агресивні і шкодочинні раси патогенів. І лише генетичною стійкістю опірність рослин не забезпечити. Потрібно, щоб був і імунітет, щоб рослина сама здатна була протистояти.

"НЕ МОЖНА ДІЯТИ ЗА ПРИНЦИПОМ "СУСІД РОБИТЬ - І МЕНІ ВДАСТЬСЯ"

Діяльність інституту виглядає злагодженою, але навряд чи можна стверджувати, що все проходить без ускладнень. Які ж проблеми можуть виникати?

Наша організація має понад 110-річну історію. Протягом цього часу ми адаптували наші селекційні та насінницькі напрямки відповідно до актуальних завдань, досліджуючи різноманітні технологічні підходи до вирощування культур. Сьогодні ми прагнемо інтегрувати селекційні дослідження з вивченням нових технологічних елементів. Раніше ми займалися селекцією сої та еспарцету, а наразі фокусуємося на яровому ячмені та підтримці насінництва цих культур. Проте, існує проблема: наші аграрії не завжди довіряють українським науковим установам і неохоче співпрацюють із ними, хоча зворотний зв’язок є вкрай важливим. Критично важливо розуміти, на які аспекти нам слід зосередити свою увагу.

Ну і для нас співпраця з аграріями, реалізація насіннєвого матеріалу, проведення консультацій - це також додаткові кошти для розвитку наукової установи, вкладення в насінництво, оновлення випробування нових сортів і тих самих селекційних досліджень. Оскільки селекція - досить дорога справа. Це ресурси, які, на жаль, держава не може повною мірою забезпечити науковим установам.

- Що тепер є найважливішим у співпраці з аграріями?

- Обмін даними. Відгуки з їхнього боку значно збагачують дослідників, дозволяючи нам адаптувати наші роботи та слідкувати за тенденціями в аграрній сфері, а також за викликами, що виникають як для аграріїв, так і для наукової спільноти.

Співпраця приносить вражаючі результати. Щорічно ми організовуємо День поля, який став для нас справжнім святом. На цьому заході ми демонструємо аграріям наші досягнення, а вони, в свою чергу, діляться своїм досвідом вирощування сільськогосподарських культур. Це можуть бути не лише цифри, а й прості відгуки про стан рослин та поведінку різних гібридів.

А ми можемо надавати індивідуальну інформацію про можливості, технології. Кожна культура має свої особливості вирощування. Причому в різних зонах, навіть у межах однієї області, все відрізняється, і не можна діяти за принципом "сусід робить - і мені вдасться". Не вдасться. Все одно потрібен науково-творчий підхід. І це якраз наше завдання - проводити дослідження не заради досліджень, а щоб допомогти аграріям і бути корисними для них.