Виживання під час ядерного вибуху: на якій відстані слід знаходитись, щоб залишитись у безпеці після катастрофи (відеоматеріал)

У липні виповниться 80 років відтоді, як японські міста Хіросіма і Нагасакі були спустошені ядерними атаками -- унаслідок вибухів понад 200 000 людей загинули до кінця року, а ті, хто вижив, отримали довгострокові наслідки для організму.

Атака на японські міста Хіросіму та Нагасакі досі залишається єдиним прикладом застосування ядерної зброї в збройних конфліктах. На жаль, на початку 2025 року у світі все ще налічується понад 12 200 ядерних боєголовок. Які наслідки можуть виникнути, якщо ядерна війна розпочнеться вже завтра? Дослідники продемонстрували вражаюче відео на цю тему, повідомляє Science Alert.

У Фокус. Технології з'явився свій Telegram-канал. Підписуйтесь, щоб не пропускати найсвіжіші та найзахопливіші новини зі світу науки!

За словами дослідників, не існує чіткого способу оцінити вплив конкретної ядерної бомби, оскільки він залежить від багатьох чинників. Зокрема:

З іншого боку, є деякі передбачувані етапи вибуху ядерної бомби, здатні вплинути на ймовірність виживання. Команда дослідників з AsapSCIENCE використовувала наукові дані про ядерні бомби, щоб передбачити, як поширюється вибух і наскільки ймовірне виживання людини поблизу.

Дослідники створили відео, яке показує, що 35% енергії ядерного вибуху виділяється у вигляді теплового випромінювання. Оскільки теплове випромінювання поширюється приблизно зі швидкістю світла, перше, що уразить людей -- спалах сліпучого світла і тепла. На жаль, самого світла достатньо, щоб викликати миттєву сліпоту -- як правило, ця втрата зору тимчасова і може тривати лише кілька хвилин.

У відео від AsapSCIENCE обговорюється мегатонна бомба, потужність якої у 80 разів перевищує вибухівку, що була скинута на Хіросіму, проте вона все ще є меншою за багато сучасних ядерних боєприпасів. Люди, які опиняться на відстані до 21 кілометра в ясний день, можуть зазнати короткочасної сліпоти, а ті, що знаходяться до 85 кілометрів у ясну ніч, тимчасово втратять зір.

Для тих, хто знаходиться ближче до епіцентру вибуху, спека стане серйозною загрозою. Легкі опіки першого ступеня можуть виникати навіть на відстані до 11 кілометрів, в той час як опіки третього ступеня — які викликають руйнування шкіри і утворення пухирів — можуть вражати людей на відстані до 8 кілометрів. Особливо небезпечними є опіки третього ступеня, які охоплюють більше 24% поверхні тіла: без термінової медичної допомоги вони можуть стати смертельними.

Дослідники зазначають, що ці відстані різні й залежать не тільки від погоди, а й від того, у що одягнені люди. Наприклад, білий одяг може відбивати частину енергії вибуху, тоді як темніший одяг її поглинає. Однак це навряд чи матиме велике значення для тих, кому не пощастило опинитися близько до вибуху.

Передбачається, що в самому центрі ядерного вибуху потужністю 1 мегатонна може виникнути температура, близька до 100 мільйонів градусів за Цельсієм -- це приблизно в 5 разів вище за температуру Сонця. Цього буде більш ніж достатньо, щоб миттєво розкласти людське тіло до найосновніших елементів, як-от вуглець.

Проте це не всі наслідки, які слід враховувати. Ядерний вибух також викликає різке відштовхування повітря від епіцентру, що призводить до різких коливань атмосферного тиску, здатних знищувати об'єкти та руйнувати будівлі. Наприклад, в зоні до 6 кілометрів від вибуху бомби потужністю 1 мегатонна ударні хвилі викличуть тиск, еквівалентний 180 метричним тоннам, на стінах усіх двохповерхових споруд, а швидкість вітру сягне 255 кілометрів на годину. У межах 1 кілометра піковий тиск зростає у чотири рази, а швидкість вітру може перевищувати 756 кілометрів на годину. Хоча технічно люди можуть витримати такий тиск, більшість з них загине під уламками будівель. І навіть якщо якимось чином вдасться вижити, ризик сильного радіаційного отруєння залишиться дуже високим.

Раніше видання Фокус публікувало матеріал про способи виживання під час ядерного вибуху: експерти поділилися порадами щодо необхідних дій та безпечних місць для укриття від ударної хвилі.