Як алкоголь впливає на процес навчання та здатність мозку до адаптації: свіжі дослідження науковців.

Цей аналіз прокладає шлях до більш глибокого усвідомлення впливу алкоголю на мозкову діяльність і вселяє надію на розробку ефективних терапевтичних підходів.

Дослідники з Техаського університету A&M з'ясували, що хронічне вживання алкоголю суттєво погіршує здатність мозку до навчання та адаптації. Особливо це впливає на холінергічні інтернейрони (CIN) - нейрони, що контролюють дофамінові сигнали, які відіграють ключову роль у мотивації та процесах навчання.

Про це йдеться у дослідженні, опублікованому у журналі Science Advances.

Алкоголь має як короткостроковий, так і триваліший вплив на людський організм. У короткостроковій перспективі його вживання може викликати проблеми з пам'яттю, координацією та самоконтролем. У довгостроковій перспективі регулярне споживання алкоголю може призвести до розвитку алкогольного розладу (AUD), який стосується приблизно 400 мільйонів людей у світі. Цей стан асоціюється з підвищеним ризиком виникнення серйозних захворювань, таких як інсульт, рак, хвороби печінки та проблеми з серцево-судинною системою.

Також AUD має вагомий вплив на когнітивну гнучкість, що виявляється в здатності адаптуватися до змін, запам'ятовувати нові відомості та оволодівати новими навичками.

Холінергічні інтернейрони зазвичай функціонують у режимі «імпульс – пауза», де швидкі сплески активності чергуються з перервами. Цей механізм є важливим для того, щоб мозок міг адаптуватися до нових умов і розвивати нові навички. Дослідження, проведені на тваринах, які зазнали впливу алкоголю, показали, що паузи в активності холінергічних інтернейронів ставали коротшими й менш вираженими. Це порушення ускладнювало виконання завдань, пов'язаних із навчанням в умовах, що постійно змінюються.

Як пояснив доцент Техаського коледжу медицини Джун Ван, навчання у змінних обставинах залежить від ефективної ацетилхолінової сигналізації.

"Цей процес дозволяє відмовлятися від старих звичок, коли змінюються правила чи обставини", - зазначив він.

У дослідженні застосували оптогенетику — сучасний підхід, що поєднує світлотехніку та генетичні методи. Завдяки використанню світла, науковці мали можливість контролювати активність нейронів, в той час як біосенсори моніторили вивільнення ацетилхоліну у реальному часі під час виконання тваринами специфічних завдань.

Дослідники виявили, що імпульсна фаза допомагає відмовитися від застарілих звичок, в той час як пауза сприяє освоєнню нових.

"Динаміка імпульсів та пауз у CIN є ключовим елементом для адаптації поведінки. Це дослідження акцентує увагу на їхніх незвичних функціях і відкриває нові горизонти для вивчення аналогічних механізмів у зв'язку з іншими станами, такими як процес старіння та нейродегенеративні захворювання," - зазначив доцент.

Отримані результати вказують на нові можливості для розробки терапевтичних підходів у лікуванні алкогольного розладу та інших когнітивних порушень.

Нещодавно вчені виявили нові факти про вплив алкоголю на тварин. Дослідники дійшли висновку, що етанол може зменшувати рівень тривожності та підвищувати шанси на спарювання у певних видах.