Вплив особистісних рис партнера на ризик розвитку алкоголізму в сімейних відносинах: аналіз дослідження.

У стосунках з партнером наші звички та риси характеру можуть мати більший вплив, ніж здається на перший погляд.

Шкідливі звички одного з партнерів можуть впливати не лише на його власну поведінку стосовно вживання алкоголю, а й активізувати або, навпаки, знижувати вплив генетичних факторів, що пов'язані з ризиком алкогольної залежності у іншого партнера.

Такі результати отримали вчені зі Сполучених Штатів та Фінляндії. Вони реалізували нове дослідження, використовуючи метод близнюків, що дає можливість розрізнити вплив генетичних факторів та навколишнього середовища, повідомляє Clinical Psychological Science.

Особи, які мають генетичну предрасположеність до алкоголізму, менш часто зазнають труднощів із цим захворюванням та вживають алкоголь в надмірних кількостях, коли перебувають у стабільних любовних стосунках.

Дослідники провели аналіз інформації з тривалого фінського проекту FinnTwin16, що охоплює 1620 близнюків віком від 30 до 37 років, які перебували у стійких стосунках і вживали алкоголь. У рамках опитувань, які стосувалися не лише звичок вживання алкоголю, але й куріння, рис особистості та психічного благополуччя, участь брали як самі близнюки, так і їхні партнери.

ОЗНАЙОМТЕСЬ ІЗ ЦИМ: Людина, яка вам дорога, має пристрасть до алкоголю. Як підійти до цього питання - сім корисних порад.

Дослідники зазначили, що аналіз однояйцевих та різнояйцевих близнюків, чиї гени збігаються на 50% і 100% відповідно, дозволяє виявити взаємодію спадкових факторів та довкілля, а також їхню роль у формуванні певних моделей поведінки.

Отримані результати підтвердили попередні висновки: якщо один із партнерів зловживає алкоголем чи курінням, у другого суттєво зростає ризик аналогічної поведінки. При окремому аналізі монозиготних близнюків стало зрозуміло, що вплив поведінки партнера на алкогольні звички виражений у чоловіків сильніше, ніж у жінок.

Попри те, що спадковість приблизно на 50% визначає ймовірність розвитку алкогольної залежності, під впливом партнера ступінь її впливу може змінюватися.

Генетична схильність до алкоголізму виявляється більш виразно у осіб, чиї партнери часто вживають тютюн, мають низький рівень відповідальності та демонструють підвищений нейротизм і екстраверсію. Проте, цікаво, що якщо партнер також має тенденцію до споживання алкоголю, вплив генетичних факторів зменшується, тоді як значення зовнішніх чинників зростає.

Науковці також планують продовжити дослідження, зосередившись на тому, як динаміка стосунків у парі та поява дітей впливають на формування алкогольних звичок.