Як людям вдається досягати столітнього віку: науковці розкрили цей загадковий феномен.

Середня тривалість життя в глобальному масштабі поступово збільшується, проте лише небагато людей досягають вікової позначки у 100 років. Причини, чому саме ці індивіди стають довгожителями, залишаються нез'ясованими для науковців. Однак недавнє дослідження висвітлило один ключовий фактор, який може допомогти зрозуміти цей феномен.

Цю інформацію передає Science Alert.

Столітні особливо цікаві для вчених, адже в їхньому досвіді може бути ключ до того, як не лише прожити більше років, а й зберегти хороше здоров'я на цьому шляху.

Протягом тривалого часу дослідників цікавило, чи причина полягає в здатності затримувати розвиток серйозних хвороб, чи в кращій можливості їх подолання, або ж у практично повному уникненні деяких недуг. Для отримання відповіді на це питання вчені провели два великомасштабних дослідження, в яких порівняли життя довгожителів з їхніми менш довгоживучими однолітками, які народилися в той самий період.

Результати виявилися промовистими: столітні не лише рідше хворіють, а й набагато повільніше накопичують діагнози. Особливо рідко вони стикаються з небезпечними для життя станами, як-от серцево-судинні захворювання.

Перше дослідження охопило 170 787 жителів повіту Стокгольм, народжених між 1912 і 1922 роками. Дослідники простежили їхній стан здоров'я протягом 40 років -- від 60-річного віку і до смерті або до досягнення 100 років. Аналізували ризики інсульту, інфаркту, переломів шийки стегна та різних видів раку.

Виявилося, що люди, які в майбутньому стануть довгожителями, вже в зрілому віці мали менше серйозних захворювань, і ця тенденція залишалася з ними протягом всього життя. Наприклад, серед осіб, які досягли 85-річного віку, лише 4% перенесли інсульт, в той час як серед тих, хто дожив до 90-99 років, цей показник досягав 10%.

Навіть досягнувши віку 100 років, ризик розвитку захворювань у столітніх був нижчим, ніж у тих, хто прожив менше. Наприклад, лише 12,5% з них перенесли інфаркт, тоді як серед осіб, які дожили до 80-89 років, цей показник перевищував 24%. Це свідчить про те, що справжня таємниця полягає у відстроченні або навіть запобіганні небезпечним хворобам, а не лише в умінні їх пережити.

У другому дослідженні було охоплено більш широкий діапазон – 40 різних медичних станів, варіюючи від легких до тяжких, серед яких гіпертонічна хвороба, серцева недостатність і діабет. Аналізувався стан 274 108 шведів, які з'явилися на світ між 1920 і 1922 роками, за якими здійснювалося спостереження з 70-річного віку до моменту смерті або до досягнення 100 років. Лише 1,5% учасників вибірки досягли столітнього віку.

Результати ще раз підтвердили: у них було менше діагностованих захворювань, а розвиток хвороб відбувався більш поступово. Часто проблеми стосувалися лише окремої системи організму, що значно спростило процес лікування.

Серцево-судинні хвороби залишалися найпоширенішими серед усіх груп, але у столітніх вони траплялисярідше. У 80 років серцево-судинні проблеми мали лише 8% довгожителів проти 15% тих, хто помер у 85.

Вони також демонстрували кращий рівень психічного благополуччя – рідше піддавалися депресії та деменції. Хоча більшість з них все ж стикалася з деякими хронічними захворюваннями, це відбувалося значно пізніше, приблизно в 89 років. Навіть у віці 90 і більше років їхній стан не зазнавав різких змін на гірше, на відміну від багатьох інших.

Способи уникнення або відстрочки захворювань навіть при тривалому житті свідчать про те, що процес старіння може відбуватися повільніше, ніж зазвичай уявляється. Це ставить під сумнів уявлення про те, що зростання тривалості життя завжди веде до збільшення кількості діагнозів.

Мабуть, виняткове довголіття є унікальним видом старіння, що виникає внаслідок взаємодії генетичних факторів, способу життя та навколишнього середовища.

Наступним етапом дослідження є виявлення конкретних чинників, які сприяють досягненню віку 100 років, а також аналіз їх впливу на протязі життєвого шляху. Глибше усвідомлення цього процесу може стати основою для досягнення більш тривалого та здорового життя для кожного з нас.

Нагадаємо, шведські вчені проаналізували біомаркери 44 тис. людей віком 64-99 років, щоб виявити спільні риси тих, хто дожив до 100 років. Довгожителі зазвичай мали після 60 років нижчі рівні глюкози, креатиніну та сечової кислоти, рідко -- екстремальні показники. Низький холестерин і залізо, а також високі рівні глюкози, креатиніну та печінкових маркерів зменшували шанси на довголіття.