Як насправді вирощують журавлину: люди по всьому світу стурбовані реальністю (відео)

Не всі готові виявитися на місці, де збирають журавлину.

Чимало людей відчувають легкий шок, дізнавшись справжні методи вирощування та збору журавлини. Раніше ми ділилися інформацією про виробництво паприки та запашного перцю, а тепер настала пора розповісти про журавлину.

Одразу варто заявити, що журавлина росте в болотах. 98% усієї світової журавлини вирощують у США і Канаді на низькорослих кущах, що ростуть у кислому ґрунті, пише IFL Science. "Журавлина може рости і виживати тільки за дуже особливого поєднання чинників: торф'яний кислий ґрунт, достатня кількість прісної води і вегетаційний період з квітня по листопад", - пояснюють в організації Massachusetts Cranberries.

Вона виростає на низьких ліанах в грядках, що покриті шарами піску, торфу, гравію та глини. Ці гряди, які називають болотами або маршими, виникли внаслідок льодовикових відкладів. Більше того, ці болота не є такими вже й глибокими — їх навмисно заливають водою під час збору врожаю.

"Багато хто думає, що журавлина росте під водою. Це логічно, адже найчастіше ми бачимо ягоди, що плавають на поверхні. Але насправді це результат так званого "мокрого збору". Болото заливають водою (приблизно 45 см) напередодні збору врожаю", - пояснюють виробники журавлини з компанії Ocean Spray.

Потім фермери використовують спеціальні машини, які збивають воду і відокремлюють ягоди від ліан. Кожна журавлина містить крихітні повітряні порожнини, завдяки яким вона спливає на поверхню. І ось тут починається те, що багатьох справді жахнуло - павуки.

У болотистих місцевостях живуть вовчі павуки – хижаки, які полюють на комах. Ягідні зарості журавлини притягують безліч соковитих "жертв", зокрема журавлинних довгоносиків та плодових метеликів. Фермери використовують вовчих павуків як природний засіб у боротьбі зі шкідниками, навіть створюючи для них комфортні умови існування.

"Хоча фермери не заселяють болота павуками спеціально, вони підтримують середовище, сприятливе для цих корисних хижаків, розуміючи їхню важливу роль у контролі чисельності шкідливих комах", - пояснюють у Chef's Resource.

Вовчі павуки - мисливці-опортуністи, вони допомагають стримувати чисельність шкідників, знижуючи потребу в хімічних пестицидах і сприяючи стійкішому та екологічнішому землеробству.

Отже, присутність павуків на полях сприяє зменшенню потреби в пестицидах і підтримує різноманітність живих організмів. Проте ідея збирати журавлину в обстановці, де навколо повно павуків, не всім видається привабливою.

Вовчі павуки зазвичай нападають лише у випадку, коли відчувають небезпеку, і їхні укуси не становлять серйозної загрози для людей. Проте, з розмірами тіла від 10 до 35 міліметрів (0,4-1,38 дюйма), вони можуть стати досить неприємним видом для будь-якого арахнофоба, який вирішив зануритися в журавлине болото під час збору врожаю.

Раніше УНІАН повідомляв, що найдавніший павук на планеті дожив до 43 років, проте його смерть не була викликана старістю. Це підкреслює тендітний баланс існування в природному середовищі.