Як трирічний період масштабного конфлікту змінив курс гривні, рівень цін, ВВП та які економічні втрати це спричинило – Delo.ua.

У день початку повномасштабного вторгнення Росії в Україну, 24 лютого 2022 року, Національний банк України зафіксував офіційний курс гривні на позначці 29,2549 за долар США. Згодом, у липні 2022 року, регулятор ухвалив рішення про ослаблення офіційного курсу гривні до 36,5686, встановивши його на фіксованому рівні.

Закріплення офіційного обміну та запровадження суворих валютних обмежень стали необхідним заходом. Національний банк України неодноразово підкреслював, що ці рішення є тимчасовими і мають свої обґрунтовані причини.

Ці заходи дозволили уникнути панічних настроїв і підтримати стабільність фінансової системи, а також допомогли бізнесу та громадянам адаптуватися до умов повномасштабного конфлікту. Проте система фіксованого курсу з суворими валютними обмеженнями має як свої плюси, так і мінуси, причому з часом недоліки починають переважати.

У жовтні 2023 року Національний банк ухвалив рішення про відмову від жорсткого фіксування гривневого курсу, запровадивши новий механізм, відомий як режим керованої гнучкості. Згідно з цим підходом, курс національної валюти залишається під контролем НБУ, проте в певній мірі адаптується до змін на валютному ринку.

Відновлення більш гнучкого механізму формування курсу дозволило зміцнити стійкість економіки і валютного ринку перед зовнішніми та внутрішніми викликами. Національний банк України оголосив про намір продовжувати зменшення контролю над курсом гривні та поетапно знімати валютні обмеження.

В результаті станом на 23 лютого 2025 року внаслідок балансу ринкових стимулів і регуляторних стримувань офіційний курс гривні знаходився на позначці 41,7316 за долар. Фінансисти очікують подальше поступове зниження офіційного курсу гривні внаслідок фундаментальних ринкових факторів.

Зміни офіційного курсу гривні щодо долара США та євро в період з 1 січня 2022 року по 23 лютого 2025 року.

Повномасштабне вторгнення Росії в Україну в лютому 2022 року спровокувало значний сплеск споживчої інфляції, яка того року перевищила 26% в річному вимірі. Для порівняння, у січні напередодні великої війни інфляція не перевищувала 10%.

З початку 2022 року, завдяки величезним зусиллям Національного банку та всього економічного блоку уряду, а також успіхам Збройних Сил України на фронті, індекс споживчих цін почав стрімко знижуватися. До літа 2024 року він "завалився" нижче 4%. Це стало свідченням того, що українська економіка подолала труднощі воєнного часу і продовжує стабільно розвиватися.

Проте з початку літа інфляція знову почала проявляти активність. Швидке зростання цін виявилося прогнозованим, але реальні показники за підсумками року (12%) значно перевищили прогнози НБУ. Значний вплив на дане зростання мали тимчасові фактори, зокрема наслідки поганих врожаїв. Водночас, посилився й основний ціновий тиск, зумовлений зростанням витрат підприємств на сировину, матеріали та електричну енергію, а також на заробітну плату, на фоні тривалого дефіциту робочої сили. Перехід інфляції в категорію двозначних показників негативно вплинув на інфляційні очікування як населення, так і бізнесу.

У 2025 році інфляція досягне свого максимуму в другому кварталі, після чого розпочне поступове зниження. Згідно з прогнозами Національного банку України, до кінця 2025 року інфляція очікується на рівні 8,4%, а в 2026 році - на цільовому показнику 5%. Це стане результатом впровадження заходів монетарної політики НБУ, стабільності валютного ринку, покращення врожаїв, позитивних змін у енергетичному секторі, зниження бюджетного дефіциту, а також помірного впливу зовнішніх цін, як зазначають у центробанку.

Інфляція та інфляційна ціль, % р/р

У перший рік великої війни реальний валовий внутрішній продукт України знизився на 28,8%, а рівень інфляції на кінець року склав 26,6%. Проте 2023 рік став знаковим для економіки, яка зросла на 5,5% на фоні споживчих цін, що піднялися на 5,1%. Це був переломний момент, коли українці змогли трохи "подихати" в умовах тривалої війни і відчути позитивні зміни в своєму матеріальному становищі.

У 2024 році економічний ріст виявився дещо нижчим за прогнозовані показники, досягнувши 3,4%, а рівень інфляції на кінець року склав 12%. Це стало наслідком не лише менш вдалих врожаїв та слабшого, ніж планувалося, зовнішнього попиту, а й реалізації ризиків, пов'язаних з посиленням бойових дій, активізацією повітряних атак з боку РФ, а також дефіцитом електроенергії, що з цим пов'язаний. Високі безпекові ризики також заважали поверненню мігрантів і сприяли збереженню значного дефіциту робочої сили.

З огляду на ризики безпеки та складну ситуацію на ринку праці, НБУ переглянув свій прогноз зростання реального ВВП на 2025 рік, знизивши його до 3,6%. Проте, базовий сценарій прогнозу передбачає поступове відновлення економіки до стабільних умов. У 2026-2027 роках очікується помірне прискорення економічного зростання до приблизно 4%. З одного боку, наслідки війни продовжують впливати на дефіцит робочої сили та нестачу виробничих потужностей, що стримує економічний прогрес. З іншого боку, відновлення стане можливим завдяки інвестиціям у енергетичні та виробничі сектори, підтримці м'якої фіскальної політики та зростанню приватного споживання на фоні підвищення доходів населення.

З початку повномасштабної агресії Росії проти України у 2022 році обсяги прямих іноземних інвестицій (ПІІ) в країну різко знизилися в порівнянні з довоєнними показниками. У перший рік війни в Україну надійшло лише $200 млн ПІІ. Для порівняння, у 2021 році Національний банк України зафіксував чистий приплив прямих іноземних інвестицій на рівні $6 млрд. Таким чином, ми спостерігаємо падіння в 30 разів.

Проте, починаючи з 2023 року, покращення фінансових показників компаній та заборона на виплату дивідендів сприяли зростанню реінвестування прибутків, що, у свою чергу, позитивно вплинуло на рівень інвестицій. Як наслідок, у 2023 році чистий приплив прямих іноземних інвестицій досягнув $4,4 млрд, з яких $3,4 млрд склали реінвестовані доходи.

Починаючи з другої половини 2024 року обсяги реінвестування доходів зменшилися, що зумовлено дозволом на часткову виплату дивідендів. За попередніми даними НБУ, чистий приплив прямих іноземних інвестицій у 2024 році склав $3,8 млрд, з яких $2,4 млрд - це реінвестування доходів.

Протягом 2022-2024 років загальний обсяг прямих іноземних інвестицій в Україну досягнув $8,4 мільярда. З цієї суми 72% ($6,1 мільярда) було отримано завдяки реінвестуванню прибутків, зокрема, банки внесли $2,4 мільярда, а підприємства – $3,7 мільярда.

Національний банк також підкреслює, що спостерігається поступове зростання чистого припливу акціонерного капіталу (без врахування реінвестованих доходів). У 2022 році цей показник склав $440 млн, у 2023 році зріс до $651 млн, а в 2024 році досягнув $954 млн. Основна частина цих інвестицій була спрямована в сектора оптової торгівлі, операцій з нерухомістю та переробної промисловості.

Важливо усвідомлювати, що частина фінансових вливань в Україну з-за кордону, які класифікуються як прямі іноземні інвестиції, насправді не є іноземними. Це стосується грошей, які українські підприємці раніше вивели з країни. Така схема, відома як round tripping, передбачає виведення капіталу резидентами за кордон, після чого ці ж кошти повертаються до України у формі іноземних інвестицій. У 2022 році обсяг виведення коштів за цією схемою становив $600 млн. Проте в 2023 році через round tripping в Україну повернулося вже $400 млн, що становило 38,1% від загального обсягу прямих іноземних інвестицій у країні за той рік. Дані Національного банку щодо 2024 року поки що не оприлюднені.

Найзначніші обсяги операцій з round tripping проводилися через такі країни, як Кіпр, Нідерланди, Швейцарія та Австрія.

Прямі іноземні інвестиції в Україну, $ млрд

Згідно з інформацією Київської школи економіки (KSE), з моменту початку повномасштабної війни і до листопада 2024 року загальна сума прямих збитків, завданих українській інфраструктурі, наблизилася до $170 мільярдів. В порівнянні з початком 2024 року, ця цифра збільшилася на $12,6 мільярдів, що стало результатом нових руйнувань, спричинених ракетними обстрілами та бойовими діями. Найбільші втрати спостерігаються у сфері житлового будівництва, транспортної інфраструктури та енергетичного сектора.

Сектор житла продовжує залишатися найбільш вразливим, з прямими втратами, які оцінюються в $60 мільярдів. На листопад 2024 року було пошкоджено або повністю зруйновано 236 тисяч житлових об'єктів, серед яких 209 тисяч - це приватні будинки, 27 тисяч - багатоквартирні будівлі, а також 600 гуртожитків. Найбільших руйнувань зазнали Донецька, Харківська, Луганська, Київська, Чернігівська та Херсонська області.

Значних втрат зазнала транспортна інфраструктура - $38,5 млрд. Пошкоджено та зруйновано понад 26 тисяч кілометрів автомобільних доріг, що оцінюється у $28,3 млрд. Втрати залізничного транспорту становлять $4,3 млрд, інфраструктури портів - $0,85 млрд, авіаційної галузі - $2 млрд. Прямі втрати приватного легкового транспорту оцінюються у $2,2 млрд - знищено або пошкоджено 260 тисяч автомобілів.

Енергетична галузь України зазнала втрат у розмірі $14,6 мільярдів. Внаслідок атак були повністю знищені Каховська та Дніпровська гідроелектростанції, а також Трипільська і Зміївська теплові електростанції. Крім того, значна частина інших генераційних потужностей, високовольтних підстанцій та об'єктів нафтогазової інфраструктури також зазнала ушкоджень або була знищена.

Промисловий сектор, будівельна галузь та сфера послуг понесли збитки в розмірі 14,4 мільярда доларів. Компанії зазнали втрат у вигляді обладнання, виробничих потужностей і логістичних ресурсів. На листопад 2024 року майже 500 великих і середніх приватних, а також державних підприємств були знищені або зазнали серйозних ушкоджень.

Агропромисловий комплекс також зазнав значних руйнувань - збитки становлять $10,3 млрд. Втрачено понад 130 тисяч одиниць сільськогосподарської техніки, знищено або пошкоджено 4 мільйони тонн зерносховищ та 16 тисяч гектарів багаторічних культур. Значних втрат зазнав і лісовий фонд - через бойові дії та пожежі пошкоджено 298 тисяч гектарів лісів, втрати оцінюються у $4,5 млрд.

Збитки освітньої інфраструктури становлять приблизно $7,3 мільярда. Внаслідок повномасштабного вторгнення було пошкоджено або знищено більше 4 тисяч навчальних закладів, серед яких 229 шкіл, 110 дитячих садків та 97 університетів.

Система охорони здоров'я зазнала втрат у розмірі $4,3 мільярда. Під ударом опинилися лікарні, поліклініки та різноманітні медичні установи. Всього було пошкоджено 1 554 медичні об'єкти, серед яких 515 лікарень та 465 амбулаторій.

Культурна спадщина, спортивні та туристичні об'єкти зазнали руйнувань на суму $4 млрд. Постраждали 3 921 об'єкт культури, 399 релігійних споруд, 343 спортивні комплекси.

Сектор житлово-комунального господарства втратив $3,5 млрд. Значних руйнувань зазнали 925 котелень, 214 центральних теплових пунктів, понад 354 км тепломереж.

Цифрова інфраструктура та телекомунікаційний сектор зазнали прямих збитків на $1,2 млрд. Пошкоджено інтернет-мережі, мобільні радіомережі та магістральні лінії зв'язку. На деокупованих територіях руйнування мереж подекуди сягало 100%, знищено тисячі базових станцій мобільного зв'язку.

Динаміка прямих економічних втрат України, у мільярдах доларів.

Від початку широкомасштабної агресії до 1 липня 2024 року загальний обсяг непрямих економічних втрат, які зазнала і ще зазнає Україна, прогнозується на рівні $1,164 трлн доходів та понад $385 млрд доданої вартості.

Згідно з аналізом Київської школи економіки, найбільші непрямі втрати у вигляді зменшення доходів найбільше торкнулися продуктивних секторів. Зокрема, торгівля зазнала втрат на суму $450,5 мільярдів, промисловість, разом із будівництвом і послугами, - $409,9 мільярдів, а сільське господарство - $83,1 мільярдів. Крім того, важливі інфраструктурні сектори також понесли суттєві втрати, зокрема у енергетиці - $43,1 мільярдів, і в транспорті - $38,8 мільярдів.

Окрім зменшення доходів, економіка України стикається з серйозними додатковими витратами. Найбільше з них пов'язано з розмінуванням територій, що коштує приблизно $42 млрд, а також з відновленням житлового фонду, на який витрачається близько $22,4 млрд. У сфері житла основні витрати виникають через збільшення витрат населення на оренду, які становлять $15,4 млрд. Крім того, зростають витрати держави на соціальні допомоги, які досягли $10 млрд. Витрати на демонтаж знищених об'єктів та утилізацію відходів у всіх секторах складають близько $13,4 млрд.

Витрати також торкаються інших галузей, таких як охорона здоров'я (11,4 млрд доларів), освіта і наука (14,5 млрд доларів), фінансовий сектор (4,3 млрд доларів), культура, спорт і туризм (7,3 млрд доларів), а також цифрова інфраструктура та IT-індустрія (19,3 млрд доларів). Значний тягар на економіку створює потреба у відновленні житлово-комунального господарства, де непрямі втрати оцінюються в 7,7 млрд доларів.

У перший рік масштабного конфлікту Україна отримала офіційну фінансову підтримку від міжнародних партнерів у розмірі 32,2 мільярда доларів. У 2023 році ця цифра зросла до 42,9 мільярда доларів.

У 2024 році Україна залучила приблизно $42 мільярди від міжнародних партнерів у вигляді кредитів і грантів. Ці фінансові вливання дозволили уряду покрити значний бюджетний дефіцит (близько 24% ВВП без урахування грантових надходжень), а Національному банку України - забезпечити стабільність валютного ринку та збільшити міжнародні резерви до рекордів ($43,8 мільярда наприкінці 2024 року).

Прогнозується, що у 2025 році Україна отримуватиме $38,4 млрд зовнішнього фінансування. Відповідно до ініціатив уряду щодо збільшення власних доходів та залучення коштів на внутрішньому борговому ринку, ці ресурси повинні повністю покрити запланований бюджетний дефіцит на цей рік (приблизно 19% ВВП без урахування грантів) без необхідності звертатися до емісії.

Згідно з інформацією, наданою Міністерством фінансів України станом на 28 січня, загальна сума фінансування України від міжнародних партнерів у період з 2022 по 2025 роки досягла $118,32 млрд.