Як Україна спільно з НАТО підвищує ефективність використання енергії в армії

Україна разом із Канадою в межах НАТО працює над науковими стратегіями використання енергетичних ресурсів в умовах військових конфліктів. Основна мета дослідників полягає в тому, щоб надати українським військовим перевагу під час бойових дій і зберегти життя людей.

Новий спільний ініціативу НАТО та України, спрямовану на підвищення енергоефективності військових операцій, було запущено у вівторок, 25 лютого, у Брюсселі. Основна мета цієї співпраці між науковцями та військовими полягає в оптимізації використання енергетичних ресурсів під час бойових дій. Для досягнення цієї мети планується створення інструмента для моделювання енергоспоживання, який буде корисним як для армії, так і для цивільних об'єктів.

"Ефективний контроль над витратою енергії забезпечує перевагу на війні та рятує життя, підкреслюють у НАТО. Скоротивши витрату палива, ви зможете подовжити свою військову місію і зосередитися на виконанні завдань, а отже, краще протистояти противнику", - пояснив DW помічник генерального секретаря НАТО з інновацій, гібридних і кібертехнологій Жан-Шарль Еллерманн-Кінгомбе.

Для демонстрації важливості цього ресурсу в умовах війни він згадав про початок повномасштабної агресії Росії проти України, коли російські війська зіткнулися з проблемою нестачі пального під час наступу з півночі на Київ. Завдяки супутниковим знімкам увесь світ міг спостерігати за величезною військовою колоною з резервами, що рухалася у напрямку Києва.

Часто спостерігається, що в військових таборах на передовій для забезпечення тепла та електроенергії використовують дизельні генератори. Постачання пального для них потребує ретельно спланованої логістики, адже колони з паливом можуть зазнавати атак ворога, - зауважив Еллерманн-Кінгомбе. - Чим більше ви залежите від транспортування енергоресурсів, тим вищим є ризик для життя ваших солдатів.

Досвід НАТО в Афганістані вказує на те, що з 24 поїздок за пальним одна призводила до втрат серед військовослужбовців. Водночас новітні дослідження союзників продемонстрували, що застосування науково обґрунтованих методів енергозабезпечення на передовій може знизити споживання пального на 70 відсотків.

Новий проект України та НАТО також має на меті підтримати подальшу інтеграцію відновлюваних джерел енергії, зокрема через використання сонячних електростанцій, які українці змогли реалізувати в умовах відключення від електромережі.

Щоб підтримати не лише військових, а й цивільних осіб, вчені зосереджують свої зусилля на розробці мобільних енергетичних систем та їхньому вдосконаленні. "Це важлива ініціатива для забезпечення життєдіяльності населення в критичних ситуаціях, коли виникають непередбачувані відключення електрики", - зазначає Тетяна Білобородова, представниця Інституту проблем моделювання в енергетиці ім. Пухова в Києві. Цей проект реалізується під егідою даного інституту та за підтримки уряду Канади.

"Зараз для України це має особливе значення, враховуючи всі цілеспрямовані атаки з боку Росії на енергетичну інфраструктуру, що спрямовані на знищення ключових об'єктів виробництва та передачі енергії, які продовжуються", - підкреслила дослідниця в розмові з журналісткою DW.

Дивіться також: Яким чином проходить навчання українських військових за межами країни.

Вона зазначила, що учасники проекту працюють над мобільними енергетичними системами, які легко транспортуються і можуть забезпечити життєдіяльність людей, водопостачання та інші критично важливі функції. "Хоча мобільні енергетичні системи вже давно використовуються, вони здебільшого працюють на дизельному паливі, що супроводжується витратами на пальне, транспортування та залежністю від постачальників, - пояснила науковець. - Енергетична система, основана на відновлювальних джерелах, має потенціал бути більш автономною і мобільною, що полегшує її переміщення та захист від атак".

На реалізацію цього проєкту НАТО протягом найближчих трьох років планує виділити 1,54 мільйона євро. Це один з найбільших ініціатив у рамках програми Альянсу "Наука для миру і безпеки". Окрім України та Канади, участь у проєкті беруть ще вісім країн: Бельгія, Данія, Франція, Литва, Нідерланди, Словенія, Велика Британія та Сполучені Штати.

"Конфлікт в Україні є трагічною ситуацією, яка, однак, відкриває можливості для глобального спостереження за тим, як наукові технології функціонують в умовах війни. Це дозволяє нам розробляти нові та корисні рішення і негайно тестувати їх у практиці," - зазначає Тетяна Білобородова.

Участь України в цьому проєкті підкреслює її близькі зв'язки з НАТО, як зазначають у Брюсселі. "Україна очікує нашої підтримки, але і ми сподіваємося навчитися від України, щоб зміцнити власні військові можливості. Це процес взаємної залежності, а не односторонній шлях", - акцентував Жан-Шарль Еллерманн-Кінгомбе.

Україна - найбільший партнер НАТО в програмі "Наука для миру і безпеки", розрахованій на співпрацю Альянсу з його країнами-партнерами. Так, українські дослідники беруть участь у 30 відсотках її проєктів.

Тиждень назад, 17 лютого, у польському місті Бидгощ на базі НАТО відкрився центр аналізу досвіду, отриманого Україною в ході війни з Росією, відомий як JATEC. Цей центр створений для спільного дослідження досвіду українських військових та цивільних осіб, здобутого під час протистояння російській агресії. Основною метою є вироблення рекомендацій, які будуть використані як на полі бою, так і для підвищення обороноздатності України та Північноатлантичного альянсу.