Як військові дії позначилися на якості атмосферного повітря: українські науковці здійснили перше детальне дослідження.

Українські науковці представили перше у світі комплексне дослідження про вплив повномасштабної війни на якість атмосферного повітря - від миттєвих наслідків ракетних ударів до довгострокових змін на рівні всієї країни.

Згідно з інформацією, наданою Національною академією наук, результати дослідження були опубліковані в міжнародному виданні Environmental Science and Pollution Research (Q1), повідомляє Укрінформ.

Дослідження було проведено командою Українського гідрометеорологічного інституту Державної служби з надзвичайних ситуацій України та Національної академії наук України. Науковці вивчили дані наземних спостережень разом із супутниковими даними Sentinel-5 Precursor, щоб проаналізувати динаміку атмосферного забруднення в період з 2022 по 2024 роки.

Дослідники вивчили тисячі вибухів, які стали наслідком атак ракетами та дронами. Проте, через недостатню розвиненість наземної мережі моніторингу, лише в 255 випадках вдалося отримати інструментальні підтвердження безпосереднього впливу на якість повітря в приземному шарі. Це відбувалося, коли забруднюючі речовини переміщувалися від місця вибуху до станцій спостереження.

"Відзначено, що рівні небезпечних забруднювачів після нападів підвищувалися в середньому на 100-400%, а в деяких крайніх ситуаціях – більше ніж на 1000%", - повідомляють в Національній академії наук.

Окрім тимчасових підвищень рівня забруднення, дослідники вивчили довгострокові тенденції в якості повітря, які виникли внаслідок різних факторів. Серед них — закриття промислових підприємств, нестабільність в енергетичному секторі, широке впровадження дизельних генераторів у міських районах, міграційні процеси населення та зміни в транспортній активності.

"У великих і промислових центрах приземні концентрації твердих часток, діоксиду азоту (NO₂) та моноксиду вуглецю (CO) переважно зменшувалися, тоді як поблизу лінії фронту, навпаки, зростали. Водночас концентрації діоксиду сірки (SO₂) демонстрували тенденцію до підвищення, що відображає перехід на більш "брудні" види палива та зміну структури енергоспоживання в умовах війни", - наголошують учені.

Згідно з даними супутників Sentinel-5 Precursor, у більшості регіонів України спостерігається загальне зменшення рівня забруднення повітря. Зокрема, концентрація NO₂ у вертикальному стовпі атмосфери знизилася на 10-30% у великих містах та в зоні бойових дій. Це свідчить про те, що зменшення викидів від промисловості та транспорту, викликане руйнуванням інфраструктури та економічними змінами, переважило додаткові викиди, пов'язані з бойовими діями та пожежами. Яскравим прикладом цього є зниження рівнів забруднення в околицях Маріуполя після призупинення роботи металургійного комбінату "Азовсталь", як зазначає Національна академія наук.

Одночасно підкреслюється, що не всі атмосферні зміни викликані війною. Наприклад, супутникові дані свідчать про зниження рівня формальдегіду на півночі України на 10-12%, що переважно зумовлено сприятливими метеорологічними умовами, які сприяли процесам самоочищення атмосфери.

Автори дослідження підкреслюють існування своєрідного екологічного парадоксу. Попри загальне зниження частини викидів, спричинене зупинкою промисловості та скороченням транспортного руху, війна створює небезпечні локальні піки забруднення, що становлять додаткову загрозу для населення.

"Розуміння цієї подвійної ролі воєнних факторів є важливим для документування екологічних наслідків російської агресії, обґрунтування міжнародних претензій щодо відшкодування збитків і формування стратегій післявоєнної відбудови системи управління якістю повітря в Україні", - наголошують в НАНУ.

Згідно з інформацією, наданою Укрінформом та Національною академією наук, внаслідок агресії Росії Україна зазнала втрат понад 272 тисяч гектарів морських акваторій, які входять до природно-заповідного фонду.