Які з планет Сонячної системи є наймолодшими та найдавнішими: думки астрономів.

Дослідники мають кілька методів для визначення віку планет. Водночас астрономи ведуть дискусії щодо того, які з планет, що обертаються навколо Сонця, виникли першими.

Приблизно 4,6 млрд років тому величезна газова хмара з водню і гелію стиснулася під дією гравітації, що дало початок формуванню Сонячної системи. Потім утворилася газова туманність із сильним гравітаційним тяжінням, поклавши початок народженню Сонця. Потім навколо нашої зірки почали формуватися планети, і астрономи сперечаються про те, які з них з'явилися першими, пише Live Science.

У Фокус. Технології запустили власний Telegram-канал. Приєднуйтесь, щоб бути в курсі найактуальніших та найцікавіших новин з наукової сфери!

Попри численні дослідження нашої Сонячної системи, вчені, які займаються планетологією, все ще не мають однозначної відповіді щодо того, в якому порядку виникали планети навколо Сонця. Окрім теорії первісного формування планет, існує кілька альтернативних пояснень, що змагаються за право бути визнаними, відзначає астроном Майкл Мейєр з Університету штату Мічиган.

Найпопулярнішою теорією, що пояснює утворення восьми планет Сонячної системи, є та, яка передбачає, що всі ці світи сформувалися шляхом акреції. Тобто маленькі частинки газу та пилу стикалися та прилипали одна до одної, що дало їм змогу набувати гравітаційного тяжіння та з часом зростати.

Одна з відомих теорій, що пояснює процес формування планет, стверджує, що вони виникли внаслідок акреції. Згідно з цим підходом, первісно утворилися великі планети, розташовані на значній відстані від Сонця. Серед них газові гіганти, такі як Юпітер і Сатурн, а також крижані гіганти — Уран і Нептун.

У процесі свого розвитку ці небесні тіла зміщувалися, створюючи простір для утворення кам'янистих планет земної групи – Меркурія, Венери, Землі та Марса. Вони виникли ближче до Сонця і з'явилися через мільйони років після формування газових велетнів.

На думку Мейєра, для формування газового гіганта потрібна значна кількість газу, що встановлює верхню межу для часу, необхідного для створення таких планет. Якщо цей процес не ініціюється достатньо швидко, газ може випаруватися, що перешкодить утворенню газового гіганта. Саме з цієї причини деякі науковці вважають, що газові гіганти з'явилися першими в нашій Сонячній системі.

Проте існує й альтернативна теорія, відома як модель потокової нестабільності, яка пропонує інше бачення. Згідно з цією теорією, процес накопичення маси планет був більш випадковим, що означає, що послідовність їх формування могла бути зовсім іншою.

Планетолог Кауе Борліна з Університету Пердью вважає, що, можливо, спочатку утворилися планети земної групи, а потім планети-гіганти просто перестали формуватися, коли газу стало менше.

Дослідники досі ведуть дискусії щодо того, яка з теорій найбільш адекватно описує процес формування Сонячної системи. Водночас уявлення астрономів про вік планет залишаються суперечливими.

Гайя Стакі де Куей, планетолог із Массачусетського технологічного інституту, каже, що існує два різні способи визначення віку планети. Замість того, щоб визначати вік за походженням планети, деякі вчені зосереджуються на вивченні її поверхні. Поверхні планет можуть бути дуже старими, адже збереглися в первозданному вигляді, або дуже молодими, якщо на них усе ще відбуваються геологічні процеси.

Один із способів, який застосовують дослідники для оцінки віку планет, полягає у підрахунку кратерів на їхній поверхні. В цьому контексті Земля вважається наймолодшою планетою, адже її поверхня постійно трансформується, тоді як Венера і Марс йдуть слідом за нею за віком.

На жаль, обмеження сучасних методів визначення віку планет означають, що вчені можуть лише приблизно оцінити вік кожної планети. І оскільки навіть невелика похибка може становити мільйони років, астрономи все ще працюють над збором даних, щоб відновити більш точну хронологію.

За інформацією Борліна, для отримання найдетальнішого уявлення про процеси формування планет важливо здійснити збір зразків з цих небесних тіл. Проте, наразі вчені не змогли отримати жодного зразка з планет Сонячної системи. В найближчій перспективі, ймовірно, зразки можуть бути доставлені з Марса.

Як повідомляв Фокус, дослідники, які провели нещодавнє дослідження, прийшли до висновку, що планети Уран і Нептун, можливо, є не крижаними гігантами, а кам'яними.

Крім того, Фокус повідомляв, що дослідники, ймовірно, змогли розгадати загадкову мову, яка використовувалася в загубленому місті Мексики. Досі мова жителів Теотіуакана залишалася невідомою.