Дослідження показали, що печерні сталагміти стали ключем до розгадки таємниці занепаду цивілізації майя.

Хімічний склад сталагмітах в мексиканській печері показав, що колапс цивілізації майя могли спричинити тривалі посухи. Одна з них тривала 13 років.

У печерах мексиканського півострова Юкатан виявили сталагміти, які пролили світло на причини занепаду цивілізації майя. Аналізуючи відкладення на стінах, дослідники з'ясували, що в період між 871 і 1021 роками нашої ери, коли, згідно з археологічними даними, відбувався занепад класичної майянської цивілізації, Мексика стикалася з численними посухами. Одна з них тривала особливо довго — цілих 13 років. Це могло суттєво вплинути на кінець цивілізації майя в цьому регіоні, повідомляє Live Science.

Як йдеться у дослідженні, опублікованому 13 серпня у журналі Science Advances, формування мінералів дало дослідникам розуміння кількості опадів за сезонами. Вони порівняли їх з археологічними знахідками IX та X століть, коли культура майя пішла на спад.

Причини цього досі незрозумілі. Але багато вчених вважають, що посухи відіграли важливу роль. У цей період популяції майя в регіоні скорочувалися протягом цього часу, тоді як північніше культура процвітала.

Співавтор дослідження Деніел Х. Джеймс з Кембриджського університету сказав, що існувало кілька теорій щодо причин колапсу: зміна торговельних шляхів, війна чи сильна посуха.

Джеймс та його команда досліджували річні шари зростання сталагмітів у печері, розташованій неподалік від міста Теко на Юкатані. Як зазначає Live Science, ці шари мають схожість з річними кільцями у деревах. Вони фіксують дані про обсяги води, що капала зі стелі печери протягом року. Зміни в хімічному складі кожного шару надали вченим інформацію про кількість опадів у вологий сезон, що триває з травня по жовтень.

Команда дослідників довела, що між 871 і 1021 роками нашої ери було вісім сезонів посух, що тривали довше трьох років, деякі з яких розділяв лише один вологий рік. Одна з посух була особливо довгою, і тривала 13 років. За словами дослідників, ці тривалі посушливі періоди загрожували сільському господарству майя та, можливо, спричиняли голод.

Хоча цивілізація майя могла зберігати воду в резервуарах і цистернах, посухи, ймовірно, були настільки інтенсивними, що це призвело до дестабілізації регіональної столиці Ушмаль, як зазначено в дослідженні. Зокрема, в періоди посухи майя припинили зведення пам'ятників та вигравірування дат на них, а політична система зазнала краху всього через кілька років після найсильнішої засухи.

Після того цивілізація майя змістилася на північ, покинувши свої міста. При цьому цивілізація втратила значну частину своєї політичної та економічної могутності.

Як повідомляло агентство УНІАН, одне з міст пізньої майяської цивілізації було виявлено завдяки даним з історичного листа, датованого 1698 роком. У цьому документі зазначалося, що в XVI столітті, прагнучи уникнути контакту з іспанськими колоністами, майя перемістилися у глибини джунглів і заснували місто під назвою Сак-Бахлан.