Загроза чи "чарівна таблетка"? Несподівані дискусії між керівниками бізнесу та військовими — про те, як штучний інтелект змінює наш світ.

ШІ вже не є дивиною для українського ділового світу, він використовується на виробництві і у фінансовому секторі доволі давно. Утім нині ми є свідками "великих перегонів" все нових і нових моделей, а відтак їх здешевлення. Чи варто Україні вступати в ці перегони, а якщо ми вже в них -- куди рухатися далі?

Український бізнес робить очевидну ставку на технології, та чи всі технології допомагають управляти ресурсами -- питання. Існує міф, що роботи зроблять непотрібним більшість персоналу, отже, на компанії чекають масові скорочення? І головне -- як штучний інтелект допомагатиме Україні здолати ворога на фронті.

Обговорення щодо застосування штучного інтелекту в бізнесі та оборонній промисловості відбулося на масштабному інноваційному форумі NV під назвою "Велика цифрова трансформація. Діалоги про майбутнє".

Дискусію вели: Артем Бородатюк, генеральний директор Netpeak Group; Максим Баланюк, керівник дослідницько-розробницького центру Metinvest Digital; Сергій Стрелковський, офіцер групи, що займається підготовкою безпілотних надводних комплексів.

Відкриваючи панель, модераторка Катерина Загорій, директорка ради директорів фармацевтичної компанії Дарниця, зазначила: "Ми поговоримо, можливо, не стільки на етичні теми, як на загальнолюдські. Фантаст Артур Кларк казав, що будь-яка розвинена технологія не відрізняється від магії. Отже, питання: штучний інтелект -- це загроза чи чарівна пігулка. І поговоримо, як старе консервативне виробництво виглядає під кутом диджитал, чи можемо використовувати штучний інтелект у безпілотних системах та інших оборонних технологіях".

Пропонуємо основні моменти з промов учасників форуму.

Якою мірою штучний інтелект став невід'ємною частиною вашого бізнесу та повсякденного життя? Чи має сенс підживлювати інтерес навколо цієї теми?

Артем Бородатюк является...

Ми розробили потужний, корисний та безкоштовний курс, присвячений використанню штучного інтелекту. Вже 70 тисяч учасників пройшли це навчання. Курс складається з шести модулів: спочатку ви дізнаєтеся про основи, а наприкінці зможете створити власну LLM-модель. Наша місія справила значний вплив на українців. Люди, навіть у віці 70 років і старше, пишуть нам, що курс змінив їхнє життя, дав нові можливості та навчив користуватися штучним інтелектом.

У нашій компанії існує унікальна посада – Chief AI Officer. Це подібно до ролі Chief Digital Transformation Officer. Основне завдання цієї особи полягає у розробці стратегій для підвищення цифровізації маркетингу та інших бізнес-процесів із застосуванням штучного інтелекту. Наприклад, це дозволить зменшити кількість наймів. Тенденція до впровадження AI-експертів лише починає набирати популярність, і ця вакансія є новаторською. Головна ідея посади Head of AI полягає в тому, що їм надають простір для роботи, ставлячи завдання: ми не зовсім впевнені, чим ти маєш займатися, але нам потрібно більше AI у нашій організації.

Максим Баланюк:

Наше завдання полягає в тому, щоб досліджувати та експериментувати. Коли мова заходить про штучний інтелект, чомусь всі увагу зосереджують на LLM, хоча це лише один з багатьох напрямків. Інноваційні процеси не можуть бути занадто централізованими. Я є керівником відділу досліджень і розробок, і наша команда виступає в ролі активного дослідника. Ми тестуємо різноманітні ідеї швидше за інших. Наприклад, у нас існує спеціалізований підрозділ, який займається Data Science і Data Governance, і вони самостійно впроваджують нововведення у своїй сфері. Водночас ми надаємо їм підтримку у питаннях Data Mining. У тих сферах, де раніше ми не могли отримувати дані, ми створили інструменти для їх збору, а далі вони вже розробляють моделі.

В нашій компанії ми завжди прагнемо надавати користь, і для нас штучний інтелект не став новим феноменом з появою чату GPT. Без сумніву, ця технологія справила значний вплив на галузь, змінила конкурентне середовище та сприяла розвитку нових технологій, зробивши ШІ більш доступним і економічним. Проте ми розглядаємо його як інструмент. Коли мова йде про цифрову трансформацію, спрощення процесів чи пришвидшення роботи, ми не маємо на меті насильно інтегрувати штучний інтелект у всі сфери. Наша основна мета полягає в оптимізації та підвищенні ефективності. Вибір інструменту не є критично важливим, і ми не стикаємося з суттєвими обмеженнями в цьому аспекті.

Сергій Стрелковський:

"Наша позиція як Сил оборони -- ми є обережним спостерігачем. Ми точно не early adopter. І взагалі весь цей хайп щодо штучного інтелекту завдає нам дуже великих проблем. Оскільки ледь не кожного місяця, а може навіть частіше, до нас спускають запити від вищого командування або від журналістів: а коли вже будуть роботи, які стріляють, їздять, всіх знищують. Або рої дронів, які літають і все знищують. Ми тільки за. Ми би з радістю їх застосували, але їх немає. Немає зараз нормальної технології, яку можна було взяти і просто застосувати без додаткових присідань або танців. Ми беремо зі штучного інтелекту тільки реальні практичні речі, які можна безпосередньо застосовувати".

"Наприклад, платформа Avengers. Це автоматичне розпізнавання техніки на розвідувальних відео. Вона виконує просто гігантський об'єм роботи. Те, що людина ніколи б не зробила. Я розумію, що, можливо, це не такий видовищний процес, коли комп'ютер знаходить образи ворожої техніки, а потім це все надсилається у відповідні бойові підрозділи. Вони піднімають дрони в повітря -- і ця техніка вражається. Але це, тим не менше, практичне використання. Кожен день у нас тисячі годин цих відео. Уявіть собі, скільки людської праці вимагав би перегляд. А ми це все змогли автоматизувати. Це, я вважаю, класний, чудовий результат".

Щодо майбутніх можливостей, спостерігаємо, хто де досягає успіхів і які результати демонструє. Наразі нас часто запитують, чому наші роботи не можуть самостійно пересуватися по землі, як це робить Тесла на дорогах. Ми відповідаємо, що, так, вони дійсно їздять по асфальту. Але спробуйте проїхати через ліс і повернутися назад. Поки що ніхто не представив дієвого рішення для таких умов. Проте, ми з нетерпінням чекаємо на його появу і будемо раді, якщо це станеться.

"До нас переважно звертаються з візуальної навігації. Тому що ми виконуємо свої операції біля лінії фронту, де зазвичай GPS душать і так просто не знавігуватися. Друга категорія звернень -- це автоматичне наведення, супроводження і таке інше".

ШІ -- це суцільні плюси чи є й небезпека? Які бар'єри стоять на шляху тотальної диджиталізації?

Максим Баланюк:

Перешкодами для швидкого розвитку штучного інтелекту є військові конфлікти та скорочення бізнес-операцій. Група компаній Метінвест, ймовірно, є однією з найбільш постраждалих від повномасштабного вторгнення. Найцінніші активи зосереджені в Маріуполі, не слід забувати й про Покровськ. Це, безумовно, має на нас вплив. Проте війна також ставить нові завдання і стимулює розвиток креативних рішень. Як кажуть, у скрутні часи мізки працюють швидше. Наразі ми реалізуємо ряд цифрових рішень, зокрема з активним застосуванням елементів штучного інтелекту, для вирішення різних бізнес-задач, і заздалегідь працюємо над потенційними викликами, такими як зменшення кількості кваліфікованих кадрів, питання безпеки тощо.

"У більшості випадків є проблема з якісними даними, кульгає Data governance. Це банальна річ, про яку говорять вже років 15, але все одно вона масово не вирішується. Перше, що ми запитуємо: чи є дані? А вони можуть бути навіть не зібрані. Це про управління очікуваннями бізнес-користувачів. Без якісних даних ШІ не спрацює. І, мабуть, це першочерговий виклик для нас".

"У нашому виробничому середовищі вартість помилки є надзвичайно високою. Якщо на великому металургійному підприємстві ми інтегруємо, скажімо, штучного інтелектуального агента, який займатиметься литтям металу або додаванням феросплавів, чи контролюватиме інші процеси, ризики стають суттєвими. Це може загрожувати як матеріальним збиткам, так і безпеці працівників, до того ж може призвести до зупинки виробничого процесу."

Артем Бородатюк является...

Постало питання: чи є штучний інтелект ліками чи небезпекою? Я знайшов відповідь. На початку це, безумовно, ліки, але з часом може стати загрозою. Перешкоди виникають через людську лінощі. Дослідження показують, що з віком наші нейрони функціонують гірше. І важко усвідомити, що основною причиною старіння є відсутність бажання вчитися новому. Я починаю відчувати ейджизм і вважаю за доцільне залучати молодих людей до певних позицій, адже вони відкритіші, їхні уми не перевантажені, і вони не знаходять безліч причин, щоб уникати використання штучного інтелекту. Не пояснюйте мені, чому ШІ не можна застосовувати, краще розкажіть, як ви все ж таки його використовуєте.

У нас у команді працює чимало креативних підрозділів. Деякі з них займаються створенням контенту для Facebook, TikTok та Instagram, оскільки диджитал-реклама займає значну частку нашого бюджету. Хтось відповідає за відео, інші — за графіку, і вони щотижня генерують близько 20 ідей, які потім використовуються в рекламних кампаніях. У нас є п’ять таких відділів, а шостий нещодавно почав інтегрувати штучний інтелект, адже до команди приєдналася молода людина. Завдяки цьому вони тепер генерують не 20, а вже 100 ідей. І тепер, коли ми показуємо іншим п’яти відділам результати шостого, виникає питання: що тепер? Відчувається, що деякі з нас не хочуть впроваджувати нові технології, можливо, з-за страху залишитися без роботи, який кудись глибоко закладений у нашій свідомості.

У нашій компанії ми впровадили систему, де кожен відділ зобов'язаний щоквартально фіксувати свої досягнення в автоматизації. Якщо хтось реалізує нове рішення і документує свій досвід, це стає доступним для всіх, що дозволяє навчатися одне в одного. Оцінюючи, скільки часу вдалося зекономити, ми аналізуємо ROI та ефективність інновацій. Наразі більшість наших автоматизованих процесів базуються на штучному інтелекті. Цей підхід допомагає оновити старі практики, які часто залишались незмінними через надмірне навантаження.

"Тому я й кажу, що ми не займаємося впровадженням штучного інтелекту, а старою і доброю диджиталізацією, або оптимізацією. Кілька років тому у нас не було доступного інструменту, ми працювали з НЛП -- це теж область ШІ, а LLM -- це продовження, просто як новий підхід. Колись це було дуже дорого, довго і в Україні було малоефективно. Зараз воно настільки дешеве, що просто гріх його не використовувати в певних місцях".

Сергій Стрелковський:

У контексті Збройних сил, просування агресивного впровадження штучного інтелекту навряд чи буде ефективним. Справа в тому, що помилки у нас можуть коштувати дуже дорого. Якщо ми просто сліпо інтегруємо нові технології, сподіваючись на миттєвий результат, це може обернутися серйозними наслідками. А чи принесе така стратегія реальну вигоду – це вже інша проблема.

Які рішення на базі штучного інтелекту ви вже реалізували, і які результати вони продемонстрували?

Артем Бородатюк является...

Ми інтегрували штучний інтелект у процеси рекрутингу, обробляючи близько 6 тисяч співбесід щомісяця. Кожному кандидату ми заздалегідь повідомляємо, що розмова фіксується у текстовому форматі, який ми аналізуємо за 300 різними параметрами. У нашому арсеналі три моделі оцінки: перша — "розкішний менеджер", друга — "автономний співробітник", третя — "трекер", тобто людина, здатна доводити справи до кінця. Ми використовуємо стобальну шкалу, де оцінка нижче 70 балів означає, що ми не продовжуємо спілкування. Аналіз базується на психолінгвістичних методах, зокрема на словах, які вживає кандидат. Після півтора року роботи ми узагальнили результати: усі найняті за цими критеріями не звільнялися і залишалися в компанії довше. Коли запускаєш подібні проєкти, потрібно вірити в їх успіх, це певною мірою релігія — віра в те, що все вийде. І ця концепція справді спрацювала.

"Коли ми говоримо про ШІ, звучить все так, наче це розслабляє всіх. Мовляв, добре, можна поспостерігати. Не треба спостерігати, вам всім ж*па, якщо ви не будете використовувати штучний інтелект, ви маєте це робити в кожному відділі! Може, різниця в тому, що я підприємець, я більше стресую, нервую, бо я бачу, куди все рухається. Через війну українці не помічають, наскільки все змінюється. А насправді вже в першому кварталі наступного року буде робот, я його, сподіваюсь, замовлю, з яким в чаті GPT ти розмовляєш".

Максим Баланюк:

"Найкраще ШІ-рішення, впроваджене нами, мабуть, це рішення на базі комп'ютерного зору в області промислової автоматизації. Це контроль якості виробництва. Для нас це був прорив, відкриття нових можливостей. З комп'ютерним зором ми працювали досить давно, але вхід у промислову автоматизацію -- це значні виклики, коли у вас конкуренти Siemens, Schneider і так далі. Ми через Proof of Concept довели нашу конкурентну спроможність технологічно. І з цього року вже працює одне рішення на найбільшому нашому активі. Воно контролює дефекти на металі. При зрізі видно, чи достатньо якісний метал, чи потрібно його обрізати для того, щоб забезпечити якість продукції для кінцевого користувача або ця продукція піде на переробку. На сьогодні це рішення працює в зв'язці з оператором. Людина натискає кнопку, але машина йому показує, є дефект чи немає і що це за дефект. Зараз ми удосконалюємо це рішення і воно стане кращим вже в цьому році".

"Є плани розвитку подібних рішень. По дефекту можна зрозуміти, як він виник, на якому етапі, кілька кроків проаналізувати і вплинути на попередні етапи виробництва для того, щоб якість продукції виросла. Подібне рішення розробляється і для виявлення дефектів на іншому обладнанні, де продукція рухається зі швидкістю 5 метрів на секунду. І ми на цій швидкості повинні аналізувати наявність дефектів. Зараз ми на етапі розробки, до кінця серпня маємо вже завершити першу версію. І почнеться кілька місяців тестової промислової експлуатації. У виробництві все набагато повільніше, адже ризик помилки високий. І от після промислового впровадження ми почнемо рахувати реальну економію, інші ефекти".

Наша компанія стала більш прозорою і почала активно ділитися своїми кейсами з громадськістю. На мою думку, найбільш вагомим досягненням за останній рік стало встановлення партнерства з іншими компаніями, які мають подібний розмір до нашого. Це дозволило нам обмінюватися досвідом у впровадженні різноманітних рішень. Чому це важливо? Тому що компанії, які мають сильний внутрішній IT-відділ і самостійно розробляють рішення, краще усвідомлюють бізнес-виклики. Іноді у них можуть бути певні упередження, які можна розвіяти під час обговорень, адже у всіх є чималий багаж практичного досвіду. Вважаю, що для українського бізнесу зараз є чудова можливість стати більш відкритими один до одного, особливо для великих компаній, які сприяють інноваціям. Наприклад, ми вдосконалили один із наших продуктів після таких спільних сесій.

Технологія сама по собі – це лише невелика частинка великої проблеми, яку потрібно вирішити. Це стосується як кібербезпеки, так і нормативного регулювання. Сьогодні ми стикаємося з європейськими вимогами, а незабаром впроваджуватимуться й українські. Це суттєвий виклик для бізнесу, який необхідно враховувати в бюджеті. Проте однозначно можна стверджувати: якщо ви ще не впровадили цю технологію, то настав час це зробити, адже ваша конкурентоспроможність може швидко знизитися.

Сергій Стрелковський:

На мою думку, протягом наступного року ми не станемо свідками справжніх революційних змін, які могли б кардинально змінити цю галузь. Чому так? На сьогоднішній день не вистачає достатнього потенціалу. Ідей та стартапів безліч, але існують суттєві технологічні бар’єри та обмеження в обчислювальних потужностях. Це все ще є стримуючими факторами. Наприклад, якщо дрон здатний автоматично орієнтуватися та взаємодіяти з іншими пристроями, його вартість залишається занадто високою для практичного застосування. А дешевші моделі поки не володіють цими функціями.