Життя на Марсі могло бути присутнім значно довше, ніж це вважалося раніше: науковці представили нові свідчення.

На основі дослідження даних, отриманих від марсохода Curiosity, міжнародна група вчених прийшла до висновку, що Марс міг підтримувати умови, які були б сприятливими для життя, протягом набагато тривалішого часу. Це стало можливим завдяки порівнянню марсіанських формацій з подібними структурами, виявленими в пустелях Об’єднаних Арабських Еміратів.

Про це повідомило видання Science Alert.

Незважаючи на те, що вчені вже давно дійшли згоди щодо того, що на Марсі колись була вода та більш щільна атмосфера, точні рамки "періоду життя" цієї планети залишаються предметом дискусій. Вода почала зникати приблизно від 4,2 до 3,7 мільярдів років тому, коли сонячний вітер поступово "зачищав" атмосферу. Вважалося, що після цього Червона планета досить швидко втратила свої можливості для підтримки життя.

Проте нові наукові дані свідчать про те, що умови на Марсі могли залишатися вологими протягом значного періоду.

Команда на чолі з Дімітрою Атрі з Центру астрофізики та космічних наук Нью-Йоркського університету в Абу-Дабі проаналізувала стародавні піщані дюни у формації Стімсон, розташовані в кратері Гейла. Саме там Curiosity неодноразово фіксував сліди "літифікації" -- процесу, коли піски перетворюються на камінь під впливом води.

Досліджуючи марсіанські дані в контексті геологічних структур Об'єднаних Арабських Еміратів, які виникали в умовах підвищеної вологості, науковці виявили, що дюни Гейла взаємодіяли з підземними водами, які надходили з сусідніх гір. Це призвело до формування мінералів на Марсі, зокрема гіпсу, що є характерним індикатором наявності води на Землі.

Отримані результати підтвердили раніше виявлені дані Атрі та Вігнеша Крішнамурті, які були представлені на міжнародній конференції з дослідження Марса минулого року. Вчені впевнені, що такі дюнні системи, а також підземні води могли підтримувати сприятливі умови на планеті протягом тривалого періоду.

На планеті Земля подібні пісковикові відкладення часто виявляють найстаріші свідчення життя — мікроорганізми, які формують характерні структури та мінеральні осадження. Відповідно, дослідницька команда висловлює припущення, що подібні утворення в кратері Гейла можуть містити докази існування давніх бактерій, якщо такі коли-небудь існували на Марсі.

Науковці звертають увагу на те, що отримані дані не тільки деталізують розуміння еволюції кліматичних умов на Марсі, але й вказують на потенційні локації для наступних експедицій.

Нагадуємо, дослідники роз'яснили, що відбувається з людським тілом під час зустрічі з чорною дірою. З'ясувалося, що навіть незначне попадання в область впливу маленької первинної чорної діри може бути порівнянним із ударом від пострілу з великокаліберної артилерії.