Абсолютно новий вимір: уявімо, як би виглядала історія, якби персидська імперія здобула перемогу над Александром Македонським (ілюстрації)

Вчені вважають, що світ, у якому ми живемо, змінився б до невпізнання, якби походи царя Македонії в Азію не увінчалися успіхом.

Олександр Великий створив грандіозну імперію, яка охопила простори від Балкан до Індії всього за 13 років свого правління як цар Македонії з 336 по 323 рік до н.е. Його військові кампанії розпочалися в Персії, де він бився з військами царя Дарія III на територіях, що нині відповідають Туреччині, Іраку, Ірану та Єгипту. Після успішного підкорення Перської імперії він продовжив свій шлях на сході, захоплюючи регіони, що нині є частинами Афганістану та Пакистану. Хоча його амбіції поширювались на завоювання Індії, він зрештою вирішив повернутися назад. У 323 році Олександр раптово пішов з життя у Вавилоні, на території сучасного Іраку. Дослідники розмірковують про те, яким би був сучасний світ, якби македонський цар зазнав поразки від персів, згідно з повідомленнями Live Science.

У Фокус. Технології тепер має власний Telegram-канал! Приєднуйтесь, щоб бути в курсі найактуальніших та найцікавіших новин з області науки!

Після смерті Александра Македонського його імперія розпалася, а полководці його армії захопили владу в різних частинах цієї імперії, утворивши окремі держави. Згодом грецька мова і культура процвітали на Близькому Сході впродовж кількох століть.

Але що б сталося, якби перси здобули перемогу над Александром Македонським на самому початку їхнього збройного конфлікту? Яким чином могла б змінитися хід історії? Історичні джерела підтверджують, що така можливість була зовсім реальна під час першої значної битви між військами македонського царя та армією Перської імперії у 334 році до нашої ери поблизу річки Гранік у сучасній Туреччині, зазначає історик Френк Холт з Університету Х'юстона, США.

Історик Ніколаус Овертум з Університету штату Вашингтон, США, вважає, що якби перси здолали Александра Македонського, наш світ виглядав би зовсім інакше. На думку вченого, завоювання Александра та наступні події стали основою для епохи еллінізму. Цей період відзначався величезним культурним, економічним і геополітичним обміном, змінами та зростанням, коли грецька цивілізація справила значний вплив на суспільства від Європи до Індії.

Овертум висловлює думку, що якби Александр Македонський зазнав поразки у своїй війні з персами, то християнство, яке з'явилося лише через три століття після його смерті, могло б зникнути до того, як здобуло б широку популярність. Історик зазначає, що грецька мова слугувала засобом для запису та розповсюдження ранніх християнських вчень, а також сприяла швидкому поширенню християнських ідей по всьому Середземномор'ю та Близькому Сходу.

Якби не існувала елліністична епоха, грецька мова навряд чи здобула б статус однієї з найпоширеніших мов античності. У такому випадку раннім християнам довелося б вдаватися до менш відомої та ефективної мови для своїх текстів і проповідей. Це могло б призвести до того, що християнство не стало б глобальною релігією, а навіть могло б зникнути на зорі нашої ери, вважає Овертум.

За словами Голта, історія змінилася б і в багатьох інших напрямках, якби перси перемогли Александра Македонського. Замість елліністичного світу, який змінив багато суспільств в епоху античності, існував би Перський світ, відомий своєю терпимістю. Цей світ поширився б від Індії до щонайменше Греції. Таким чином Перська імперія контролювала б більшу частину Близького Сходу, де люди могли б вільно сповідувати свою власну релігію та мати власні культурні звичаї. Столиця Перської імперії, місто Персеполь, яке захопили і зруйнували війська Александра Македонського, могло б змагатися за своєю величчю з Римом і Афінами.

Якщо б грецькі колоністи не оселилися на території Близького Сходу та в Єгипті, то багато видатних міст, що стали осередками грецької культури, просто не існували б. У такому випадку, як зазначає Холт, елліністичний світ залишився б лише уявою. Не відбулася б і династія Птолемеїв, яка протягом майже трьох століть правила давнім Єгиптом, а Клеопатра, на думку історика, не змогла б стати однією з найвідоміших монархинь в історії.

Якби Александр Македонський зазнав поразки від персів пізніше, наприклад, під час битви при Гавгамелах (нинішній Ірак) у 331 році до н.е., то історія все одно була б змінилася, хоча й не так сильно. На той час Александр Македонський захопив Єгипет і заснував Александрію, і це місто, можливо, все ще процвітало б, вважає Холт.

Якщо б цар Македонії зазнав поразки у війні з персами, скажімо, під час битви з новим правителем Перської імперії Бессом, який прийшов на зміну Дарію III, історичні події розвинулися б зовсім інакше.

Ємовірно, що новий перський монарх міг би відновити Персеполь та відновити владу над Єгиптом і східною частиною Середземного моря, охоплюючи регіони, де нині знаходяться Ізраїль, Ліван, а також деякі території Сирії та Йорданії.

З іншого боку, існувала ймовірність, що Перська імперія могла б виявитися ще більш фрагментованою, ніж імперія Александра Македонського. У такому випадку Римська імперія могла б розпочати свої завоювання в Азії та Єгипті набагато раніше, що дозволило б їй стати значно більшою, ніж насправді була. Історики не виключають можливості, що римляни змогли б створити імперію вражаючих масштабів, яка простягалася б від Британських островів і Піренейського півострова на заході до Індії на сході. Наслідки цього важко передбачити. Якщо б так сталося, наш сучасний світ, ймовірно, виглядав би зовсім інакше, адже Римська імперія могла б встояти під тиском германських племен, що призвело б до змін у подальшій історії людської цивілізації.

Як уже писав Фокус, у Чехії під час будівництва дороги виявили загублене місто. Йому 7000 років і там добували золото. На місці стародавнього поселення було виявлено артефакти з неоліту, періоду існування Гальштатської культури, Латенської культури і з Середніх віків.