Зовсім не таким, яким його уявляли: дослідники виявили ключову таємницю найбільшої акули в історії нашої планети.

Свіже дослідження пропонує, можливо, найдетальнішу реконструкцію найбільшого хижака Землі — мегалодона — на сьогоднішній день.

Історія нашої планети налічує більше ніж 4,5 мільярда років, протягом яких Земля стала житлом для величезної кількості живих організмів. Деякі з них добре досліджені наукою, тоді як про інших ми маємо лише уявлення завдяки скам'янілим залишкам, виявленим у різних частинах світу. Одним із таких видів є мегалодон — найбільший морський хижак, який коли-небудь існував на Землі, як зазначає Science Alert.

У новому дослідженні команді під керівництвом палеонтолога Кеншу Шімади з Університету Де Поля в США вдалося отримати те, що вчені вважають найточнішою реконструкцією на сьогодні. Науковці визначили, що мегалодон (Odontus megalodon), імовірно, був довшим і витонченішим, ніж попередні інтерпретації його мізерних, загадкових решток.

У "Фокус. Технології" запустили власний Telegram-канал. Приєднуйтесь, щоб бути в курсі найактуальніших та найцікавіших новин з наукового світу!

Сучасні дослідження вказують на те, що мегалодон, ймовірно, не був схожий на величезну білу акулу, як вважалося раніше, а скоріше нагадував величезну лимонну акулу з більш витонченим і подовженим тілом. Така анатомічна структура забезпечує значно кращу ефективність у русі під водою.

Мегалодон — одна з найцікавіших таємниць у світі палеонтології. Дослідники вважають, що ці величезні хижаки населяли океани нашої планети приблизно від 23 до 3,6 мільйона років тому. Протягом цього часу вони займали найвищу позицію в харчовій піраміді, але врешті-решт зникли.

Відомо, що мегалодон був величезним, як порівняти з сучасними акулами, проте довгий час вчені не могли дізнатися про цей вид більше подробиць. Основна причина полягає в тому, що скелет мегалодона насправді складався з хрящів.

За весь час вченим вдалося виявити на морському дні лише скам'янілі зуби та хребці мегалодона -- ці знахідки вказують на те, що морські гіганти могли сягати від 11 метрів до понад 40 метрів у довжину. Більшість оцінок становлять від 13 до 18 метрів, при цьому біла акула (Carcharodon carcharias) є основою для їхньої моделі, використовуючи одну з найповніших скам'янілостей мегалодона, які ми маємо: майже повний хребет, знайдений неподалік Бельгії, довжиною 11 метрів.

Великі білі акули є одними з найстрашніших хижаків океанічних глибин, і саме тому дослідники звернули свою увагу на цей вид, щоб краще зрозуміти мегалодона. Проте не всі акули мають однакову будову. У новому дослідженні науковці намагалися виправити цю однозначність. Замість того, щоб аналізувати скелет мегалодона лише у зв'язку з кількома видами, Шимада та його команда провели порівняльний аналіз на основі великого каталогу, що включав 145 сучасних та 20 вимерлих видів акул.

Науковці також намагалися визначити пропорції голови та хвоста мегалодона. Їхній інноваційний підхід виявив, що якщо форма тіла цього вимерлого хижака була подібною до більшості сучасних акул, які з'явилися завдяки еволюції, то голова та хвіст могли становити 16,6% та 32,6% відповідно від загальної довжини тіла. Крім того, тіло мегалодона, ймовірно, було більш струнким і гладким, ближчим до лимонної акули (Negaprion brevirostris), ніж до білої акули.

Нові дані вказують, що у бельгійського мегалодона довжина голови становила б 1,8 метра, а хвоста -- 3,6 метра. Загалом, як вважають учені, довжина тіла цього конкретного хижака становила близько 16,4 метра.

Хоча бельгійський хребет надає вченим безліч кісток для дослідження, це не єдині хребці мегалодона, які були виявлені палеонтологами, і вони не є найбільшими з відомих. Найбільший хребець у цій колекції має довжину 15,5 сантиметрів. Водночас, повідомляється, що інші хребці, знайдені поблизу Данії, значно перевищують цей розмір — до 23 сантиметрів у діаметрі. Припустивши, що це максимальний можливий розмір для хребця мегалодона, дослідники змогли розрахувати новий граничний розмір для цієї акули — 24,3 метра. Для порівняння, це довжина, що дорівнює двом шкільним автобусам в ряд.

За довжини 23,4 метра мегалодон міг би борознити простори океану зі швидкістю близько 2,1-3,5 км на годину, використовуючи ривки прискорення за необхідності. За словами авторів дослідження, їм не просто вдалося уточнити те, який вигляд мав найбільший хижак в історії Землі, але отримані результати також дають основу для вивчення того, як розмір впливає на рух морських тварин.

Зазначимо, що тіла всіх великих морських тварин, як правило, довгі й гладкі. Коротша, кремезна форма білої акули створена для коротких сплесків швидкості; довші, гладкіші тіла лимонних акул, китових акул і китів краще підходять для більш енергоощадного плавання і мінімального опору.

Раніше в журналі Фокус повідомляли, що дослідники визначили, яка з акул — мегалодон чи біла акула — здатна плавати швидше.