26 років тому в Арктиці сталося щось, що призвело до руйнування морського льоду: що стало причиною цього важливого етапу?

У свіжому дослідженні науковці виявили ключовий момент, який настав у 2000 році, коли вплив Ель-Ніньйо на зменшення морського льоду в Сибіру значно зріс.

Протягом багатьох років дослідникам було відомо про петлю зворотного зв'язку, що зв'язує Ель-Ніньйо-Південне коливання (ENSO) і льодовий покрив на високих широтах. Однак у новому дослідженні вчені з Гонконзького університету науки й технологій виявили, що приблизно з 2000 року швидші переходи між фазами Ель-Ніньйо мають сильніший вплив на втрату морського льоду в сибірській Арктиці, пише Live Science.

У Фокус. Технології з'явився свій Telegram-канал. Підписуйтесь, щоб не пропускати найсвіжіші та найзахопливіші новини зі світу науки!

За словами співавтора дослідження, фахівця з атмосферних явищ із Гонконзького університету науки та технологій Цен Вана, ці зміни в Сибіру призводять до теплішої й вологішої погоди в регіоні, а також істотно впливають на зменшення льодового покриву восени після переходу.

Вважається, що результати нової роботи вчених можуть допомогти поліпшити прогнози льодового покриву для суден, що проходять через регіон. Дані також можуть допомогти вченим краще зрозуміти вплив довгострокових коливань земного клімату.

Слід підкреслити, що Ель-Ніньйо-Південне коливання є кліматичним феноменом, який включає в себе зміни в атмосферному тиску та температурі поверхневих вод у тропічній зоні Тихого океану. Як правило, його ефекти можуть тривати протягом декількох років, а ці зміни здатні суттєво впливати на кліматичні умови та погоду по всій планеті, зокрема на частоту виникнення ураганів, тропічних циклонів та посух.

У новому дослідженні науковці зосередили свою увагу на впливі явища Ель-Ніньйо на арктичний морський лід, зокрема в морях Лаптєва та Східносибірському, розташованих на північний схід від Росії. Дослідницька команда проаналізувала щомісячні дані про температуру поверхні моря та концентрацію морського льоду, зібрані за період з 1979 до 2023 року. Це дозволило виявити зв'язки між переходами Ель-Ніньйо та змінами в обсязі льодового покриву в наступному році.

Дослідження демонструють, що завершення фази Ель-Ніньйо викликає формування зон з прохолодними поверхневими водами в центральній і східній частинах Тихого океану, особливо поблизу тропіків, протягом наступної осені. Дослідницька команда також помітила, що після 2000 року процес переходу від Ель-Ніньйо до арктичних явищ став швидшим. Це прискорення, ймовірно, пов’язане з взаємодією з Тихоокеанською декадною осциляцією – ще одним тривалим кліматичним циклом, що впливає на температурні умови в Тихому океані.

Настільки швидкі переходи, як вважається, призвели до ще більшого похолодання холодних зон. Автори зазначають, що ці холодні області, своєю чергою, змістили систему високого тиску, також відому як Західно-Північно-Тихоокеанський антициклон, на північ, у бік Арктики. Це зміщення на північ призводить до утворення ще одного антициклону над морями Лаптєва і Східносибірським. Ба більше, разом ці взаємопов'язані процеси переносять тепло і вологу з північної частини Тихого океану до Арктики, розтоплюючи лід, що трапляється на шляху.

За словами Сяоцзюня Юаня, фізичного океанографа з Ламонт-Доертіської обсерваторії Землі Колумбійського університету, до 2000 року зв'язок між цими явищами не був достатньо вираженим, щоб істотно вплинути на обсяги морського льоду в Арктичному регіоні. Дослідники також вважають, що ці зміни викликані природними кліматичними циклами планети, а не діяльністю людини. Проте антропогенний вплив на клімат все ж уносить певну невизначеність у можливості точного прогнозування тривалих змін у льодовому покриві.

Нагадуємо, що раніше ми повідомляли про дослідження вчених, які стверджують, що мають інформацію про те, коли в Арктиці відбудеться перше літо без криги.