Тридцять років під українським стягом: у Києві презентували виставку на честь ювілею антарктичної станції "Вернадський".

Фотовиставка буде доступна для відвідувачів до 1 березня.

У київському книжковому магазині "Сенс" 6 лютого відбулася фотогалерея під назвою "Україна в Антарктиці: дослідження та незламність". На цій події був присутній фотокореспондент ZN.UA Василь Артюшенко.

В експозиції представлені світлини, що розповідають про щоденну працю та побут українських полярників, архітектуру станції, а також роботу вітчизняного науково-дослідного судна льодового класу "Ноосфера". Фотовиставка буде доступна для відвідувачів до 1 березня.

У книгарні відбулося урочисте спеціальне погашення нової поштової марки, присвяченої 30-річчю антарктичної станції "Академік Вернадський". Цю марку випустила "Укрпошта" на честь ювілейної події.

У заході з погашення взяли участь генеральний директор "Укрпошти" Ігор Смілянський, директор Національного антарктичного наукового центру Євген Дикий, а також керівниця майбутньої 31-ї Української антарктичної експедиції Анжеліка Ганчук.

Тридцять років тому, 6 лютого 1996 року, Велика Британія офіційно передала Україні свою станцію "Фарадей", яка згодом отримала нову назву на честь видатного вченого Володимира Вернадського. Протягом цих трьох десятиліть українські науковці розширили традиційні геофізичні та метеорологічні дослідження, включивши до них біологічні аспекти. Це дозволило їм вивчати майже всі аспекти геосфери — від малих живих організмів до дослідження магнітних полів і космічної погоди.

Наукова робота на станції триває цілорічно. Українські полярники продовжують спостереження у надскладних умовах, спричинених пандемією COVID-19 та повномасштабною російською агресією. Деякі масиви даних, що збираються на станції, є унікальними. Зокрема, кліматичні вимірювання проводяться тут безперервно з 1947 року, моніторинг магнітного поля Землі триває з 1954 року, а концентрацію озонового шару відстежують з 1957 року.

Ці багаторічні ряди спостережень є внеском України у світову науку, оскільки вони дозволяють глобальній спільноті вчених відстежувати критичні зміни клімату.