6 переваг дітей, які виросли без братів і сестер: про це не говорять психологи та дослідники

Існує усталена думка, що єдині діти в родині, які не мають братів чи сестер, виростають у самотності, стають розпещеними, егоїстичними та схильними до домінування. Проте фахівці в галузі психології заперечують ці стереотипи, які давно вошли в побут.

Соціальна психологиня Сьюзан Ньюман підкреслює, що стереотипи про одиночних дітей у родині вросли в суспільство так само глибоко, як ейджизм, сексизм і упередження щодо різних культур.

"Ці стереотипи врізаються в нашу тканину, і дуже важко змусити їх піти. Навіть коли вся наука підтверджує, що ці міфи неспроможні", -- каже вона.

Вони існують з кінця 1890-х років, пояснила Ньюман. Ранні дослідження виявили ці негативні погляди на єдиних дітей, але пізніше їх визнали хибними, оскільки вони виявилися некоректними.

За словами психолога, "ідеальний розмір сім'ї" -- це двоє дітей:

Так вважали в 1950-х роках і раніше. Проте історія підтвердила, що розмір родини є виключно індивідуальним вибором, і поширені міфи про дітей, які ростуть без братів і сестер, не витримують ґрунтовного аналізу.

На вибір жінок мати лише одну дитину впливають різноманітні фактори. Багато жінок прагнуть реалізувати себе в кар'єрі, тому відкладають материнство на більш пізній етап життя. Крім того, витрати на виховання і догляд за дитиною зростають, що також грає значну роль у їхньому рішенні.

Дитина, що є єдиною в родині, часто сприймається як така, що приречена на самотність. Проте це далеко не завжди відповідає дійсності.

Хоча у єдиних дітей немає братів і сестер, вони часто проводять більше часу сам на сам зі своїми батьками, каже Тоні Фальбо, професорка педагогічної психології в Техаському університеті в Остіні.

Такі діти вміють бути товариськими, оскільки мають безліч можливостей для соціалізації з раннього віку, наприклад, дитячий садок, школа, ігрові зустрічі та позакласні заходи. При цьому на самоті вони почуваються цілком комфортно.

Час, проведений на самоті, має величезну цінність. Він стимулює творче мислення та дозволяє дітям здобувати навички самостійного управління своїм дозвіллям, – підкреслює дитячий психолог Енн-Луїза Локхарт, експерт з батьківства та засновниця A New Day Pediatric Psychology.

Наприклад, вони можуть записувати свої думки в щоденнику, займатися улюбленими заняттями, насолоджуватися читанням або створювати власні сюжети і ігри.

"Хоча багато людей відчувають труднощі через самотність, діти, які ростуть без братів і сестер, часто сприймають усамітнене час як шанс для рефлексії, релаксації або творчої активності," -- зазначає вона.

Дійсно, єдині діти проявляють вражаючу відданість у своїх взаєминах.

"Вони часто формують дуже тісні зв'язки з друзями та обраними членами сім'ї. Без братів і сестер, вбудованих у їхнє найближче коло, вони розуміють важливість підтримання [цих] значущих зв'язків", -- акцентує Локхарт.

Ньюман зазначає, що багато єдиних дітей сприймають своїх друзів як "сурогатних братів і сестер", і часто підтримують ці зв'язки на протязі багатьох років.

"На етапі зрілості [єдина дитина] часто перетворюється на постійного друга, на якого можна покладатися в будь-якій ситуації, незалежно від обставин, -- стверджують фахівці."

Дійсно, діти, які виховуються без братів і сестер, володіють яскраво вираженим почуттям автономії. Відсутність родичів у цій категорії дозволяє їм частіше самостійно знаходити рішення для різних ситуацій, що сприяє розвитку їхньої незалежності.

"У дитинстві їм може бути зручно грати наодинці протягом тривалих годин... [і] ставши дорослими, вони здатні самостійно організовувати подорожі, відкривати власну справу або вивчати нові навички без потреби у зовнішньому схваленні," -- зазначила Локхарт.

Стереотип, що єдині діти є менш розмовними, менш соціальними та більш замкнутими, є хибним. Зазвичай, вони проводять значну частину часу з батьками, що дозволяє їм розвивати комунікативні навички з дорослими вже з раннього віку.

"Батьки не так спрощують свої розмови, як якби вони спілкувалися з багатьма дітьми одночасно. Набуття словникового запасу та використання різних мовних навичок моделюється, практикується та заохочується в сім'ях з однією дитиною", -- розповідає Фальбо.

Одинак може відчувати таку ж легкість у спілкуванні з вчителями та іншими дорослими, як і з ровесниками. У зрілому віці це може перетворитися на розвиток потужних лідерських якостей, вміння виступати на публіці або впевненості у професійних ситуаціях.

Справжні одиночки в дитячому світі більш схильні до сприйняття нових концепцій та вражень.

У дослідженні, проведеному в січні 2025 року, йшлося про те, що єдині діти показали більшу відкритість, ніж діти з братами і сестрами. Іншими словами, вони можуть бути більш готові спробувати щось нове.

Це пов'язано з тим, що у батьків з однією дитиною часто більше часу, і їм не потрібно забороняти все підряд.

"Якщо у вас немає братів чи сестер, ви маєте можливість досліджувати більше та розширювати свої межі, адже батькам легше не зосереджуватися на контролі великої кількості дітей," -- зазначає Фальбо.

Дослідження психологів показують, що єдині діти в родині мають більше спільного з іншими дітьми, ніж вважає більшість людей. Це можна вважати певним благом для них.

Існують також інші фактори, які насправді мають більший вплив на формування особистості, ніж просто кількість братів і сестер, зазначила Ньюман. Серед них варто виділити генетичні особливості та підходи до виховання.

"Це набагато більше [про те], як батьки моделюють для своїх дітей. Наприклад, емпатія, щедрість, відповідальність і відстоювання інтересів інших -- це риси, яких діти часто вчаться у своїх батьків. Жоден розмір сім'ї не є особливо кращим за інший. Якщо батько щасливий, найімовірніше, він виховає щасливу дитину", -- підсумувала Сьюзан Ньюман.

Раніше Фокус писав, що:

Ми також зазначали, що в Бельгії батьків, які вирішать виховувати своїх дітей у веганському стилі, можуть засудити до двох років ув'язнення.