Неперевершене мистецтво: Огляд гри Keeper

Олег Данилов, редактор Mezha.Media, має понад 29 років досвіду в журналістиці, присвяченій комп'ютерам, технологіям, програмному забезпеченню, Інтернету, космосу, науці, автоспорту та відеоіграм.

Ігри компанії Double Fine Productions завжди вирізнялися своєрідною атмосферою, оригінальним підходом до звичних ігрових механік та легким божевіллям. Проте навіть на цьому тлі гра Keeper постає як нещо абсолютно непересічне. Це справжній шедевр у світі ігрового мистецтва.

Перше, на що звертаєш увагу в Keeper - це візуальна частина. Таке враження, що ця гра намальована пензлем імпресіоніста, побудована з крихкої кераміки та легкого пап'є-маше. Кожен екран виглядає як закінчена картина чи модернова інсталяція та заслуговує скріншота. Це світ, що зачаровує та живе, квіти розквітають на вашому шляху, водорості світяться, мешканці зайняті власними справами, крихкі залишки старого світу руйнуються у вас під ногами. Подивіться на скріншоти, хоча навіть вони не здатні передати те, як гра відчувається в динаміці. Це просто фантастика!

"Keeper" – це оповідь про птаха (хоча це не зовсім так, адже він має ще одну пару лап), який залишив свою зграю, і маяк, що вирішив стати його охоронцем. Разом вони вирушають у захоплюючу подорож світом, населеним найрізноманітнішими істотами, що мешкають на руїнах колишніх цивілізацій. Вам це здається незвичним? Тоді ви ще не уявляєте, які пригоди чекають на вас далі.

Маяк відростив ноги, відірвався від фундаменту та пішов гуляти світом. Він має допомогти птаху дістатися до вершини гори і зрозуміти, що тут взагалі відбувається. Це не просто, і не факт, що до фінальних титрів вам це вдасться.

Чотирилапі птахи та маяки на ніжках не є найзахоплюючішими істотами в цьому світі. Тут можна зустріти, наприклад, людей-велосипедів, які мешкають у місті, що змінює свій вигляд щодня, вранці, вдень та ввечері. Тут живуть краби-відлюдники, що використовують як оболонки залишки бойових підводних човнів. Також є комахи, що нагадують гілки, та величезні кити-равлики. І ще щось, що спотворює реальність: залишки наноботів давно зниклої цивілізації чи, можливо, втілене зло.

Маяк і птах взаємно підтримують один одного в своєму просуванні вперед, знищуючи зло за допомогою сяйва ліхтаря та спільно розв'язуючи головоломки. Хоча базові ігрові механіки виглядають досить простими, творці вміло вводять нові типи завдань, включаючи елементи зміни часу. У певний момент геймплей Keeper зазнає кардинальних змін, перетворюючи гру на щось зовсім інше. І цей процес повторюється знову і знову.

Це просто вражаюче, як Double Fine Productions проявляє креативність у зміні ігрового процесу та трансформації своєї гри. Інші студії могли б залишити нові ігрові механіки для продовження, але Double Fine із задоволенням об'єднує їх усі в одній грі.

Другий акт, хоча й має менше розділів, ніж перший, не поступається йому за часом проходження. Тут ви знайдете складніші головоломки, а на початку гри замість звичних коридорів відкривається невеликий напіввідкритий простір. Третій акт відзначається швидкістю проходження, що робить його коротшим, а фінальний, четвертий акт, можна вважати епілогом, де ви не зможете повною мірою насолодитися новими вміннями. Загалом, гра Keeper займає близько 4-6 годин, проте ви, безумовно, захочете повернутись, аби детальніше розглянути оточення та відшукати приховані секрети.

Історію, що розповідається в Keeper, можна трактувати по різному. Жодного слова у грі немає, тож ви вільні вигадувати власні інтерпретації. Мені здалося, що це історія про метаморфози, прийняття самого себе та дорослішання. Хоча, як на мене, закінчення четвертого акту вийшло якимось зовсім вже сюрреалістичним.

А ще, при усій несхожості, Keeper чомусь нагадав мені дві інші культові адвентюри - The Neverhood (1996) Дуга ТенНапела та Machinarium (2009) Якуба Дворскі. Ці світи теж населені чудернацькими істотами й незбагненними сутностями, а головне, вони, як і Keeper, теж зроблені з великою любов'ю, з душею, що буває зараз нечасто.

Попри усю критику політики Microsoft щодо Game Pass, ми маємо подякувати цьому сервісу за проєкти подібні Keeper. Такі невеликі авторські ігри - це саме те, для чого подібний сервіс і потрібен.

Хоча... Double Fine Productions витратила цілих чотири роки на створення Keeper. Праця понад 100 розробників протягом такого тривалого часу безсумнівно є значним фінансовим вкладенням. Не впевнений, що Microsoft, особливо в умовах нинішньої ситуації, буде задоволена обсягами продажів, адже подібні арт-проєкти зазвичай мають обмежений комерційний успіх. Тож тепер доля Double Fine залежить від гравців. Якщо ви все ще маєте підписку на Game Pass, закликаю вас спробувати Keeper. Це справжнє ігрове мистецтво.