Арктика зазнала найвищих температур, які коли-небудь фіксувалися за весь час спостережень.

Американське Національне управління океанічних і атмосферних досліджень (NOAA) оголосило, що Арктика пережила найвищі температури за весь період спостережень. Кліматичні зміни викликають низку наслідків, починаючи від танення льодовиків і закінчуючи впливом на світові погодні умови, повідомляє Science Alert.

Згідно з інформацією агентства, в період з жовтня 2024 по вересень 2025 року температура перевищила середні значення 1991-2020 років на 1,60 градуса Цельсія.

Співавтор дослідження Том Баллінджер з Університету Аляски підкреслив, що таке швидке підвищення температури за відносно короткий період "безсумнівно викликає занепокоєння", зазначивши, що ця тенденція "можливо, є безпрецедентною як у сучасності, так і, можливо, за тисячі років".

У звіті йдеться про те, що цього року в Арктиці було зафіксовано найтеплішу осінь, другу за теплотою зиму і третє за теплотою літо з 1900 року.

Через антропогенне спалювання викопного пального Арктика нагрівається набагато швидше, ніж інші регіони планети. Це викликає низку взаємозалежних процесів, які посилюють ситуацію, що отримала назву "арктичне посилення".

Наприклад, підвищення температури збільшує кількість водяної пари в атмосфері, яка діє як ковдра, поглинаючи тепло і перешкоджаючи його витоку в космос. Водночас зникнення яскравого морського льоду, що відбиває світло, оголює темніші океанські води, які поглинають більше тепла від Сонця.

Навесні площа арктичного морського льоду досягає своїх максимальних показників. Проте в березні цього року був зафіксований найменший рівень за 47 років супутникових вимірювань.

Це є "терміновою справою" для білих ведмедів, тюленів та моржів, адже вони покладаються на лід як на основу для своїх пересувань, полювання та розмноження," — зазначив співавтор дослідження Волт Мейєр з Національного центру даних про сніг та лід.

Моделі вказують на те, що до 2040 року або навіть раніше Арктика може вперше зустріти літо без морського льоду.

Втрата морського льоду в Арктиці також впливає на океанічні течії, оскільки в Північну Атлантику потрапляє прісна вода.

Тривале танення Гренландського льодового щита також поповнює запаси прісної води в Північній Атлантиці, підвищуючи продуктивність планктону, але також створюючи дисбаланс між часом доступності їжі і часом, коли види, залежні від неї, можуть нею харчуватися.

Танення льодовиків викликає підвищення рівня океану, що, у свою чергу, сприяє ерозії берегових ліній та збільшує частоту руйнівних штормів.

Раніше дослідники повідомили, що до кінця століття Альпи можуть позбутися практично всіх своїх льодовиків, і лише 3% з них залишаться.