Армія "синіх комірців": як підтримати покоління, що повинно відновити націю.

Автор Олег Левченко Директор з розвитку ГО "Подільська агенція регіонального розвитку", соціальний інженер (м. Вінниця) . Випускник програми Key Executive MBA 2018 . Кандидат наук з державного управління

Війна руйнує не лише українські населені пункти, а й краде майбутнє – українську молодь. Протягом двох років конфлікту, внаслідок бойових дій та масової еміграції, Україна втратила понад 2,3 мільйона молодих людей. Якщо у 2022 році їх чисельність становила близько 10 мільйонів, то, за даними Інституту демографії та проблем якості життя, у 2024 році ця цифра зменшилася до 7,6 мільйона. І це не просто цифри у статистиці – це зникле покоління лікарів, інженерів, будівельників, електриків та кухарів.

Згідно з опитуваннями, проведеними ПРООН та Info Sapiens, лише 58% молодих українців має намір залишитися в Україні. Серед тих, хто вже виїхав, тільки 32% готові повернутися назад. Окремою тривожною темою є освітня міграція: у Польщі під час навчального року 2022/2023 навчалося понад 48 тисяч українських студентів, що на третину більше, ніж у попередньому році. Багато з цих молодих людей, ймовірно, залишаться за кордоном для роботи. Це може стати серйозною проблемою для України, позбавивши її необхідних кадрів для відновлення. Проте ще є можливість змінити цю ситуацію, інвестуючи в освіту, професійний розвиток та нові шанси для молоді на рідній землі.

Відновлення України вимагатиме великої кількості "синіх комірців" — людей, які безпосередньо працюватимуть над відновленням інфраструктури, житлових будинків, дорожнього покриття та енергетичних систем. Це стосується будівельників, електриків, водіїв та інших представників робітничих професій. Попит на таких фахівців зріс в кілька разів і в багатьох випадках перевищує можливості місцевих навчальних закладів підготувати достатню кількість випускників. У численних містах спостерігається гостра нестача кваліфікованих робітників: необхідно більше спеціалістів, ніж можуть випустити професійні училища. Таким чином, питання професійної освіти стає важливим аспектом національної безпеки.

Згідно з даними МОН, в Україні щороку до професійної освіти долучаються близько 100 тисяч студентів. Цифра стабільна, але недостатня. Для порівняння: у країнах ЄС приблизно 50% молоді після школи обирають професійну освіту, а в Україні -- лише 35%. Це свідчить не лише про відставання, а й про стереотипи: ми досі вважаємо, що університет -- престижніший, ніж професійна освіта. Наслідок -- нестача робочих рук і перевиробництво "офісних" спеціальностей.

Держава робить кроки для покращення ситуації: модернізує навчальні майданчики, створює навчально-практичні центри та співпрацює з бізнесом для розробки програм дуальної освіти. Але цього недостатньо. Необхідно не лише оновити матеріально-технічну базу, а й підвищити імідж професійної освіти, зробивши її дійсно привабливою для молоді. В іншому випадку, подолати нестачу кваліфікованих кадрів і забезпечити потреби для відновлення країни після війни стане неможливо.

Згідно з даними інформаційно-обчислювального центру Міністерства соціальної політики України, в країні на сьогодні налічується понад 4,6 мільйона внутрішньо переміщених осіб (ВПО), з яких приблизно 20% становлять діти та підлітки. Це фактично сотні тисяч молодих українців, які втратили свої домівки та друзів, але водночас отримали можливість розпочати нове життя в іншій спільноті. Без належної підтримки ці діти з статусом ВПО можуть залишитися поза освітнім процесом і суспільним життям. Однак інвестиції в їхній розвиток можуть дати подвійний ефект: допомогти молоді інтегруватися та реалізувати свій потенціал, а також сформувати кадровий резерв для майбутнього країни.

Згідно з аналізом, проведеним Ukrainian Crisis Media Center, 74% молодих переселенців до релокації не брали активної участі у молодіжних центрах чи організаціях. Проте після переїзду багато з них почали активно залучатися до різноманітних активностей. Це свідчить про те, що створення простору та умов для підлітків і молоді є ключовим фактором — вони охоче долучаються до навчання, волонтерства та різних проектів. Тому інвестування в молодіжні ініціативи (такі як гуртки, табори, центри та менторські програми) слід розглядати не як витрати, а як вклад у розвиток людського капіталу. Це призводить до подвійного виграшу: по-перше, допомагає молодим людям відновити відчуття стабільності та надії на майбутнє, а по-друге, створює базу для майбутнього кадрового резерву, який буде важливим для відновлення країни.

Одним із яскравих прикладів інновацій у галузі молодіжного розвитку є Vinnytsia Junior Science Park Factory Dream. Цей освітньо-технологічний простір для дітей та підлітків був заснований у Вінниці. Проєкт реалізується громадською організацією "Подільська агенція регіонального розвитку" спільно з місцевими органами влади, міжнародними установами та закладами професійно-технічної освіти. Парк відкрив свої двері у травні 2025 року на базі муніципального інноваційного парку "Кристал". Тут молодь має можливість здобувати знання в галузі технологій, науки та інженерії через практичні заняття.

У Factory Dream маємо лабораторії з 3D-друку, Arduino, програмування та інші сучасні напрямки, які в стадії запуску, це відрізняється від STEM-освіти. У парку підлітки навчаються програмування, створюють алгоритми; моделюють вироби на 3D-принтерах, переробляють пластик на корисні речі, створюють гаджети, працюють із сенсорами й мікроконтролерами. Формат Простору передбачає командну роботу, наставництво, хакатони, співпрацю з бізнесом та розробку власних стартапів. Але справа не лише в обладнанні та просторі. Головне -- у зміні підходу. Не просто навчати, а допомагати створювати реальні продукти, від цікавих речей до інноваційних рішень. Підхід має бути проєктним, продуктним, практичним, орієнтованим на дію.

В основі цього проекту лежить концепція "фаблабу", який поєднує технічну освіту з елементами проектного менеджменту та інклюзивності для розвитку підліткової стійкості. У Factory Dream одночасно мають можливість навчатися сотні дітей і підлітків різного віку, як місцевих, так і внутрішньо переміщених осіб. Тут створено безпечне та підтримуюче середовище. Через практичні завдання та спільну діяльність підлітки розвивають свої м'які навички — такі як комунікація, критичне мислення та лідерство. Найважливіше, що вони отримують мотивацію залишатися в Україні та будувати своє майбутнє, замість того щоб шукати його за кордоном.

Парк Factory Dream — це не просто навчальне середовище, а справжня платформа для професійного самовизначення підлітків від 11 років. Тут учні мають можливість ознайомитися з сучасними виробничими процесами, вивчити новітні технології та визначити свої прагнення на майбутнє. Цей досвід сприяє свідомому вибору професії, враховуючи актуальні потреби сучасного ринку праці.

Освіта стане успішною, якщо буде технічно обґрунтованою і опиратиметься на практичний досвід та нові знання. Це не лише STEM; йдеться про вміння мислити з інженерно-підприємницьким підходом, розробляти інноваційні рішення та усвідомлювати технології, які визначають розвиток країни в майбутньому.

Factory Dream також надає підтримку студентам професійно-технічних навчальних закладів. Вони мають можливість працювати на сучасному обладнанні, набувати практичні навички та підвищувати свою конкурентоспроможність на ринку праці. Особливу увагу парк приділяє молоді, яка є внутрішньо переміщеними особами. Для них це місце, де можна відчути безпеку, адаптуватися та розвивати свої професійні навички. Тут можна не лише навчатися, а й знайти однодумців та здобути впевненість у власному майбутньому.

Професійно-технічна освіта є актуальною темою сьогодні. Це про людей, які своїми руками та розумом вже зараз формують нову реальність країни, привертаючи увагу роботодавців.

Ті, хто обирає профтехосвіту, зазвичай більш практичні й орієнтовані на реальні результати. Вони вже обрали Україну. Вони бачать, де себе застосувати й бути успішними, не за кордоном, а тут -- у своїх громадах, у своїй країні. Саме серед цих підлітків формується покоління, здатне творити інновації, відновлювати економіку та запускати зміни власними руками.

Цю тему слід підняти на більший рівень обговорення. Розвиток професійної освіти заслуговує такої ж уваги, як і вища освіта. У нас є потенціал, але ми поки що не навчилися максимально ефективно його реалізовувати.

Малий інноватор — це не просто студент. Це молодий спеціаліст, який прагне вже сьогодні почати заробляти, розробляти нові продукти та формувати своє майбутнє в Україні.

Теперішня ситуація -- не лише загроза, а й можливість. Очевидними є три ключові завдання: зупинити відтік молоді, створивши гідні умови вдома; підняти престиж професійної освіти, яка здатна стати фундаментом відбудови; інвестувати в молодіжні проєкти й інноваційні простори, як Factory Dream у Вінниці. Схожі простори у ваших містах створять інноваційну екосистему для молоді, і це потрібно державі, громадам і поколінню відбудови.

Адже молодь -- це не "наше далеке майбутнє". Це наше сьогодення, яке твориться під час війни. Інвестиція в молодь сьогодні -- це гарантія того, що завтра в нас буде кому відновлювати країну, запускати нові бізнеси, робити Україну сильною й стійкою.