Астрономи розгадали загадку, яка турбувала їх протягом двох десятиліть, стосовно телескопа Габбл: чому в космосі спостерігаються планети, що здаються неможливими.

Дослідники виявили, яким чином у стародавніх зірок змогли виникнути планети, незважаючи на те, що це раніше вважалося неможливим.

Астрономи, використовуючи космічний телескоп Вебб, нарешті розкрили 20-річну таємницю, пов'язану з космічним телескопом Хаббл, і з'ясували, як стародавні зірки могли формувати великі планети. Результати цього дослідження були опубліковані в журналі The Astrophysical Journal, про що повідомляє Live Science.

У "Фокус. Технології" запустили власний Telegram-канал! Долучайтеся, щоб бути в курсі останніх і найцікавіших новин із галузі науки!

У 2003 році астрономи за допомогою космічного телескопа Габбл виявили найстарішу відому планету у Всесвіті, що отримала назву PSR B1620-26b. Цей масивний газовий гігант розташований на відстані понад 6000 світлових років від нас у нашій галактиці Чумацький Шлях.

Дослідники встановили, що ця планета в 2,5 рази перевищує за розмірами Юпітер і виникла приблизно 13 мільярдів років тому, що на 800 мільйонів років пізніше за Великий вибух. Незабаром астрономи відкрили й інші стародавні планети поза межами нашої Сонячної системи.

Ці знахідки викликали значне здивування серед астрономів, оскільки вважається, що зірки в початковий етап розвитку Всесвіту повинні були складатися переважно з легких елементів, таких як водень і гелій, і практично не містити важких елементів, таких як вуглець і залізо, які є складовими частинами планет.

Наразі відомо, що планети формуються з протопланетних дисків, тобто хмар із газу та пилу, що оточують молоді зірки. Вчені вважали, що протопланетні диски, які оточували зірки в ранньому Всесвіті і складалися з легких хімічних елементів, мали бути швидко знищені випромінюванням своїх зірок. Таким чином планети не могли сформуватися в такий ранній період історії Всесвіту.

Для того, щоб протопланетний диск існував довго, він має бути наповненим важкими хімічними елементами. Але на той час ці елементи ще не були створені у великій кількості вибухами наднових, які сталися пізніше, вважали астрономи.

Телескоп Габбл виявив надзвичайно старі планети, що призвело до нових запитань: як же вони змогли виникнути? Вчені звернулися до космічного телескопа Вебб, який допоміг їм знайти свідчення того, що протопланетні диски можуть існувати протягом тривалого часу, навіть за наявності в них мінімальної кількості важких хімічних елементів. Це відкриття проливає світло на процес формування найдавніших відомих планет.

Астрономи дослідили сучасні версії дуже давніх зірок у молодому зоряному скупченні NGC 346, яке знаходиться в сусідній галактиці Мала Магелланова Хмара, на відстані приблизно 199 000 світлових років від нас. Умови цього зоряного скупчення подібні до тих, що існували в ранньому Всесвіті. Тут присутня велика кількість легких хімічних елементів, таких як водень і гелій, в той час як важчих елементів значно менше.

Астрономи виявили, що зірки, що існують вже 20-30 мільйонів років, мають тривалі протопланетні диски. Це відкриття свідчить про те, що планети могли з'являтися навколо дуже старих зірок, оскільки у них було достатньо часу для цього процесу. Хоча недостатня кількість важких елементів заважала утворенню кам'янистих планет, таких як Земля, газові гіганти на кшталт Юпітера мали всі умови для формування.

Астрономи висунули дві альтернативні теорії, які пояснюють, чому протопланетні диски навколо стародавніх зірок могли зберігатися протягом тривалого часу:

Як повідомляв Фокус, NASA готує свій найшвидший космічний апарат для унікальної місії – він має намір наблизитися до Сонця, досягти рекордної швидкості серед усіх дослідницьких зондів і максимально зблизитися з нашою зіркою.

Також Фокус писав про те, що, як з'ясували фізики, подорож у часі має неприємний побічний ефект для людини. У загальній теорії відносності замкнута часоподібна крива -- це петля в просторі-часі, яка може дозволити подорожувати назад у часі.