"Бермудський трикутник" більше не є небезпечним: які зміни сталися з відомим джерелом морських легенд?

Бермудський трикутник - умовний район у західній частині Північної Атлантики, обмежений Майями, Бермудськими островами та Пуерто-Ріко, протягом понад п'яти століть служить джерелом найстійкіших морських міфів, але тепер все змінилося, повідомляє Рональд Каппер з освітньої платформи What If Science.

Від моменту, коли Христофор Колумб вперше згадував про загадкові вогні на обрі в 1492 році, і до введення терміна Чарльзом Берліцом у 1974 році, ця територія, що простягається на приблизно 500 000 квадратних миль, стала епіцентром численних легенд про викрадення, тимчасові портали та зниклі цивілізації.

Сучасні дослідники пропонують раціональніше пояснення загадкових зникнень: причинами могли бути рідкісні, але потужні викиди метану з океанського дна. Центральна ідея пов'язана з дестабілізацією метанових гідратів, що залягають на морському дні. Масовий викид газу здатний миттєво змінити фізичні властивості води. Вода, насичена бульбашками метану, різко втрачає щільність, і судно, що опинилося в епіцентрі, може втратити плавучість і піти на дно за лічені хвилини, без можливості подати сигнал лиха.

Крім того, високі рівні метану, що накопичуються над водою, потенційно можуть порушити функціонування двигунів внутрішнього згоряння літаків, які перебувають на невеликій висоті, що може призвести до їх раптової зупинки або навіть пожежі. Це пояснення може бути релевантним для історичних трагедій, таких як зникнення вуглевозу USS Cyclops у 1918 році, на борту якого перебувало 306 членів екіпажу, а його доля до сьогодні залишається загадковою.

Головною рисою цієї гіпотези є циклічність геологічних процесів: у давнину під Бермудським трикутником могло існувати активне "викидне поле", яке створювало тимчасові, але вкрай небезпечні умови для мореплавців. З часом геологічна ситуація стабілізувалася, викиди припинилися, що і може пояснювати значне зменшення числа аномальних подій у останні десятиліття.

Однак теорія про метанові викиди викликає обережний скептицизм серед офіційних установ і деяких фахівців. Наприклад, Берегова охорона США та страховий ринок Lloyd's of London підкреслюють, що Бермудський трикутник не є більш небезпечним, ніж інші райони океану з активним судноплавством. Багато з випадків зникнень були перебільшені або мали цілком тривіальні причини: раптові бурі, потужні хвилі, людські помилки або технічні проблеми.

Обговорення Бермудського трикутника ілюструє зміни в науковому підході до незрозумілих феноменів. Відмовившись від паранормальних теорій, дослідники все більше звертаються до кліматичних і геофізичних моделей, таких як вплив метанових викидів, що дозволяє знаходити раціональні елементи у стародавньому фольклорі. Хоча дані про масивні метанові викиди в цій зоні залишаються обмеженими, концепція "тимчасових природних пасток" відкриває нові можливості для розуміння того, як динаміка океанічного середовища впливає на морські подорожі.

Отже, загадковий трикутник поступово трансформується з містичного закляття в навчальний матеріал з геофізики, підкреслюючи, що природні сили можуть бути значно менш передбачуваними, ніж будь-яка фантазія.

Раніше писали, що виявлено регіони, де НЛО найчастіше викрадають людей.

Крім того, "Знай" передавав, що українцям відкрився Сніжний Місяць у лютому 2026 року.

Також повідомляли, що існує ймовірність, що на Місяць може впасти астероїд.