Біокомп'ютери на основі людських клітин: як науковці розробляють інноваційну форму інтелектуальних пристроїв.

Дослідники з Мельбурнського університету роз'яснили, яким чином клітини людського мозку можуть стати фундаментом для нової ери обчислювальних технологій. У статті на платформі The Conversation розглядається інноваційна технологія, що поєднує біологію з штучним інтелектом, і дозволяє створювати "живі комп'ютери", які мають здатність до навчання та взаємодії з навколишнім середовищем, повідомляє Kreschatic.

Орієнтація: Як функціонує технологія "Органоїдної інтелектуальності" Етичні аспекти та виклики Продовження: Наука та комерція

Концепція застосування клітин людського мозку в ролі обчислювальних одиниць вже викликала інтерес серед дослідників та інвесторів. На сьогоднішній день ці системи можуть виконувати елементарні завдання, такі як гра у Pong або розпізнавання основних звукових сигналів. Проте науковці переконані, що це лише перший крок до справжньої революції в галузі біотехнологій.

Як функціонує ця технологія

Основою цих систем є мікроелектродні матриці, на яких вирощують нейрони для дослідження їхньої активності. Ще у 2000-х роках науковці вперше спробували встановити двосторонній зв'язок між електродами та клітинами, заклавши основу біогібридних комп'ютерів.

"Ми формуємо простір, в якому нейрони взаємодіють з електронними системами, реагуючи на різноманітні стимули та здобуваючи нові знання через досвід", -- зазначено в статті The Conversation.

Прискорення розвитку технологій стало можливим завдяки виникненню мозкових органоїдів — тривимірних утворень, створених зі стовбурових клітин, які можуть самоорганізовуватися і відтворювати функції мозку. Ці інноваційні структури стали фундаментом для створення сучасних біокомп'ютерів.

"Органоїдна інтелектуальність"

У 2022 році компанія Cortical Labs з Мельбурна представила першу систему, де культури клітин навчилися грати у Pong у режимі зворотного зв'язку. Цей експеримент отримав гучний розголос, адже вчені вперше довели здатність живих нейронів до елементарного навчання.

"Те, що ми спостерігали, - це не штучний інтелект, а нова форма органічного навчання", - підкреслив дослідник.

Невдовзі дослідники ввели новий термін "органоїдний інтелект", що викликало активні етичні дебати. Ця концепція, що поєднує біологічні та цифрові компоненти, спонукає людство переосмислити поняття свідомості та її межі.

Етичні аспекти та виклики

Зі швидким прогресом у цій області виникає питання: чи здатна така система володіти моральними правами? Дослідники підкреслюють, що на даний момент органоїди не демонструють ознак свідомості, але в майбутньому людство може зіткнутися із серйозними етичними дилемами.

"Необхідно терміново переглянути етичні норми, оскільки швидкість комерціалізації перевищує здатність суспільства адекватно реагувати на ці зміни," – йдеться у звіті науковців.

Сьогодні біоетика тільки розпочинає розробляти основи для регулювання застосування живих клітин у комп'ютерних технологіях. Це питання має всі шанси стати ключовим у наукових дослідженнях найближчих десяти років.

Що чекає попереду: наукові дослідження та підприємництво

Наукові лабораторії у США, Швейцарії, Китаї та Австралії активно працюють над створенням біогібридних платформ. Швейцарська компанія FinalSpark вже пропонує дослідникам віддалений доступ до своїх нейронних систем, а Cortical Labs готує до випуску настільний біокомп'ютер CL1.

"Ми хочемо побачити, як живі клітини можуть допомогти вирішувати завдання, недосяжні для звичайних машин", -- заявили в Cortical Labs.

Незважаючи на захоплення новітніми технологіями, експерти підкреслюють, що ці системи лише на початковому етапі свого розвитку. Однак у перспективі вони мають потенціал замінити тваринні моделі у фармацевтичній галузі та створити нові можливості для взаємодії між людиною та машинами.

Нагадаємо, що раніше ми висвітлювали дискусії, які виникли навколо прем'єри фільму "Аватар 3: Вогонь і попіл" серед кіномандрівників.