Бобри: що слід знати про ці унікальні істоти та їх цікаві особливості.

Бобер - один із небагатьох видів, яких одночасно називають і шкідниками, і рятівниками екосистем. Про це повідомляє Чорнобильський радіаційно-екологічний біосферний заповідник.

Цікаво Сплять на одній нозі, справжні довгожителі та плачуть, як люди: що цікавого слід знати про лелек

Бобри можуть мати довжину від 70 до 100 сантиметрів, а їх хвіст зазвичай вимірює від 30 до 40 сантиметрів. Вага євразійських бобрів коливається в межах 18-30 кілограмів. Ці тварини можуть жити до 25 років, згідно з даними Всесвітнього фонду дикої природи.

У цих тварин кремезне, але дещо незграбне тіло. Бобри мають приплескувату голову, короткі ноги та плоский безволосий хвіст, а між пальцями задніх ніг у них - плавальна перетинка. Пазур другого пальця передніх ніг - подвійний, схожий на пінцет. Ним вони розчісують своє хутро - еластичне, з густим, як пух, підшерстям і довгим остьовим волосом. Шерсть у бобрів - коричневого кольору, пише Кафедра фізичної географії, геоморфології та палеогеографії географічного факультету Чернівецького національного університету.

Вітаємо вас у місяці подарунків! У матеріалах Смачно 24 шукайте 5 активних баночок соусу, щоб отримати шанс виграти смачні та корисні призи, включаючи мультипіч Tefal. Розіграш проходить з 7 квітня по 6 травня. Не пропустіть можливість!

Вони населяють береги лісових річок і різноманітних водойм, обрамлених лісовою рослинністю. Проте їх можна виявити також на сільськогосподарських територіях або навіть у міських районах.

Влітку бобри в основному живляться молодими пагонами водяних рослин, їх корінцями та травою. Окрім цього, вони також поїдають кору, гілки, листя та коріння дерев і кущів, особливо віддаючи перевагу тополі, вербі та осиці. Ці тварини мають гострі, вигнуті різці, які дозволяють їм обгризати кору. Завдяки цим зубам, бобри здатні повалити навіть великі дерева, підгризаючи їх біля основи. Після цього вони відрізають гілки і розрізають стовбур на менші частини.

Сьогодні понад 85% євразійських бобрів мешкають у Європі. Актуальні популяції цих тварин повільно відновлюються в Скандинавії, Фінляндії, Польщі, на півночі України, а також у нижній частині річки Рона у Франції та в басейні Ельби в Німеччині. Крім того, річкові бобри також зустрічаються у Північній і Західній Монголії, а також у Китаї.

У природних умовах налічується приблизно 1,5 мільйона євразійських бобрів, і їхня популяція стабільно збільшується. Ці тварини успішно повернулися в природне середовище в щонайменше 25 країнах Європи.

Бобри живуть сім'ями (доросла пара та потомство) та пари утворюють зазвичай на все життя. Ці гризуни злучаються вже у січні - лютому. Вагітність самки триває 10 - 108 днів. У приплоді буває від 1 до 5 (найчастіше 2 - 3) бобренят. Вони з'являються на світ у квітні - травні.

Новонароджені тварини мають відкриті очі та покриті шерстю. Вже через 1-2 дні після народження вони здатні плавати. Упродовж перших трьох тижнів мати забезпечує їх харчуванням молоком, а потім малюки переходять на самостійне живлення рослинною їжею.

Бобренята, які досягли певного віку, довго залишаються під крилом батьків. Лише на третьому році свого життя вони досягають статевої зрілості та починають формувати власні родини. Нові сім'ї обирають для себе незаселену територію, де починають зводити греблі та свої домівки. Вже наступного року у них з'являється перше потомство.

Що відомо про бобра: дивіться відео

Давніми предками нинішніх бобрів вважаються палеокастори, які існували в кінці олігоцену, що завершився приблизно 23 мільйони років тому.

Хоча ці давні бобри і є предками сучасних, вони суттєво відрізнялися від своїх нащадків. По-перше, їхній розмір був значно меншим – висота в передпліччі становила всього 12 сантиметрів. По-друге, палеокастори жили переважно на суші, маючи міцні щелепи та адаптовані для копання передні кінцівки. І нарешті, якщо сучасні бобри мають широкі, потужні хвости, то у палеокасторів ці органи були значно меншими.

Палеокастори - пращури сучасних бобрів / Фото Science Source

Бобри - це унікальні представники гризунів. Вони мають потужні різці, які зростають протягом всього їхнього життя і ніколи не втрачають гостроти. Зуби цих тварин мають характерне помаранчеве чи жовтувате забарвлення, що зумовлено високим вмістом заліза в емалі, що робить їх надзвичайно міцними для обробки деревини. Ці зуби також слугують для збору їжі. У осінній період бобри активно валять дерева, заготовляючи деревний корм на зиму, адже вони не впадають у сплячку і потребують значних запасів їжі для виживання.

У той же час бобри є видатними плавцями. Вони здатні розвивати швидкість до 8 км/год, що більше ніж удвічі перевищує середню швидкість людини. Крім того, ці тварини можуть залишатися під водою без дихання до 15 хвилин. Їхня прозора третя повіка слугує захистом для очей під час підводного плавання.

Цікавою є і хатка бобра. Спершу вони її будують лише з однією "кімнатою" шириною 1,7 - 2 метра та висотою до 1,6 метра. На будівництво витрачають близько 2 місяців. Вхід у хатку розташований знизу, тому бобри виходять відразу у воду. Тут вони зберігають і запаси корму.

Як природжений інженер, річковий бобер будує своє житло за певною схемою: спочатку в хід ідуть великі гілки, потім проміжки між ними заповнюються дрібнішими. А щоб у хатці не гуляв вітер, її стіни змащуються сумішшю глини та мулу. На "підлогу" тварини насипають дерев'яну стружку, а стіни всередині хатки роблять рівними, обкушуючи гілки, що випирають усередину житла. Бобри намагаються зробити своє житло міцним, теплим, надійним, і це їм вдається.

Коли ж збільшується боброве сімейство, річкові будівельники починають розширювати хатку, добудовуючи нові "кімнати" та навіть другий поверх. Тому старі хатки можуть значно розростися як завширшки, так і заввишки.

У зимовий період у бобрових хатках підтримується температура вище нуля, а вода залишається незамерзаючою, що дозволяє цим гризунам виходити під лід водойми. Щоб застерегти своїх родичів від небезпеки, бобер вдаряє хвостом по поверхні води.

Норка бобра, також відома як боброва дамба / Зображення отримано з ресурсу УкрНДІЛГА.

Ці ссавці суттєво впливають на екосистему, зводячи греблі на маленьких річках, риючи підземні ходи та зрізаючи дерева. Їхня активність може призводити до зміни русел річок та затоплення певних ділянок землі. Це, в свою чергу, безпосередньо стосується людей, зокрема фермерів і лісників.

Але водночас з погляду природи бобри допомагають регулювати потік води та можуть сприяти відновленню водотоків - це необхідно для боротьби зі зміною клімату та пом'якшенню наслідків екстремальних погодних явищ, таких як повені.

Ці істоти також сприяють збагаченню біорізноманіття, формуючи сприятливе середовище для різних комах, птахів, кажанів та земноводних. Використовуючи мертву деревину для будівництва своїх укриттів, вони забезпечують проникнення сонячного світла до підліску.

Боброві греблі виконують роль природних гідроспоруд, затримуючи воду під час посушливих періодів, уповільнюючи повені та очищаючи водні ресурси. І все це відбувається безкоштовно та набагато ефективніше, ніж багато штучних інженерних рішень.

Чому бобри, що живуть біля річок, отримали назву «будівельники»: перегляньте відео!

Ці пухнасті гризуни з гострими зубами створюють греблі на водоймах, щоб сформувати ставок, в якому облаштовують своє "житло". Для підтримання стабільного рівня води в своїй колонії, бобри зводять греблі та канали для спуску води. Ця конструкція також слугує захистом для молодих особин від хижаків і спрощує доступ до рослин, що є їхнім основним харчуванням. Ширина каналів може досягати 40-50 сантиметрів, а глибина — до одного метра.

Бобри обробляють стовбури дерев, поки вони не впадуть, після чого використовують їх разом з гілками як матеріал для зведення греблі. Для ущільнення конструкції вони додають каміння, мул і рослинність. Якщо водойма не має достатньої глибини, вони створюють загату з повалених дерев.

Греблі викликають підвищення рівня води, зменшують швидкість її течії та затримують вологу в природному середовищі. Як зазначає екогідрологиня з Каліфорнійського державного університету Емілі Фейрфакс, це сприяє трансформації звичайних потоків у розвинуті водно-болотні екосистеми, повідомляє BBC.

"Кількість їжі та води у цих болотах робить їх ідеальним середовищем існування для багатьох різних видів. Зокрема, тому бобрів вважають ключовим видом", - зазначає науковиця.

Дослідження фінських науковців у 2018 році показало, що у ставках, створених бобрами, живе майже вдвічі більше видів ссавців, ніж в інших водоймах. У цих екосистемах були більш поширені ласки, видри та навіть лосі.

Кожен може звести ставок, але бобри створюють надзвичайно цінні для біорізноманіття водойми - зокрема, завдяки наявності мертвої деревини. Насправді, бобри вправно формують складні водно-болотні екосистеми, і ми навряд чи зможемо досягти їхнього рівня в цій справі.

На думку Найджела Вілбі, професора в Університеті Стерлінга, який спеціалізується на прісноводних екосистемах.

Учені додають, що здорова водно-болотна екосистема поглинає велику кількість вуглецю та діє, як губка, вбираючи паводкові води.

Як бобри сприяють збереженню наших річок і чому це має значення: перегляньте відео.

Протягом століть популяція цих гризунів значно скоротилася внаслідок інтенсивного полювання заради їх цінного хутра, м'яса та мускусних залоз.

Люди вже давно використовують секрет мускусних залоз, відомий також як бобровий струмінь, для лікування різних хвороб та у парфумерному виробництві. Цей секрет бобри застосовують для змащування свого хутра, щоб захистити його від вологи. У самих тварин він знаходиться в передній частині анальних залоз.

У деяких областях людська діяльність настільки змінила гідрографічний ландшафт, що багато водойм стали непридатними для життя бобрів. Проте знищення цих тварин було своєчасно зупинено, і їхня популяція починає повільно відновлюватися. Сьогодні бобри охороняються в багатьох країнах.

Як ведуть своє життя бобри в природному середовищі: перегляньте відео

Нещодавно в Чорнобильському заповіднику було зафіксовано полювання лисиці. Це дивовижне видовище вдалося зняти, коли тварина виконувала швидкі та точні стрибки в пошуках їжі.

На викладених відеозаписах видно, як лисиця швидко та влучно пересувається, і цим показує свою типову техніку полювання.

Більш детальну інформацію про полювання на лисицю, а також відповідні зображення можна знайти в матеріалах 24 Каналу.