Чи є паралельні світи: вчені вразили своїм відкриттям

Ідея безлічі паралельних світів у рамках концепції "мультивсесвіту" вже давно надихає сюжети науково-фантастичних фільмів. Проте сьогодні це поняття вийшло за межі лише розваг: багато провідних фізиків і астрономів ставляться до нього з серйозністю. Хоча науковий підхід до мультивсесвіту кардинально відрізняється від його зображення в кіно, серед вчених досі немає єдності у поглядах на його суть.

Цю інформацію повідомляє BBC.

Всесвіт, в якому ми живемо, виглядає надзвичайно оптимально налаштованим для виникнення та підтримки життя. Як зазначає професор фізики Пол Галперн з Університету Святого Йосипа у США, якби сила гравітації була трохи меншою, формування зірок і планет виявилося б неможливим. Натомість, якщо б гравітація була значно сильнішою, наш Всесвіт міг би зруйнуватися ще на стадії свого формування.

В природі налічується приблизно два десятки основних констант, які надають змогу фізичним законам функціонувати у звичному для нас вигляді завдяки своїм точним значенням.

Деякі дослідники аргументують, що така дивовижна точність може бути пояснена концепцією мультивсесвіту. Відповідно до антропного принципу, якщо існує безмежна кількість Всесвітів з різними варіаціями цих констант, то ми логічно перебуваємо у такому, який здатний підтримувати розумне життя — адже в іншому випадку ми просто не ставили б собі подібні запитання.

Перші наукові концепції мультивсесвіту виникають з квантової механіки. У світі елементарних частинок їхні властивості не є чітко заданими: електрон не знаходиться у визначеній точці, а має лише ймовірність бути в ній.

У 1957 році фізик Г'ю Еверетт запропонував концепцію, відому як "Інтерпретація багатьох світів". Він вважав, що квантова частинка може розділятися на всі можливі варіанти реальності одночасно, причому кожен з цих варіантів існує в окремому Всесвіті.

Проте професор Галперн розчаровує фанатів фантастики: розщеплення реальностей відбувається на мікроскопічному рівні. "Двійники", що виникають у паралельних світах, відрізняються лише положенням одного електрона, що навряд чи стало б основою для захопливого сюжету.

Ця теорія, окрім всього іншого, має своїх критиків. Філософи підкреслюють, що будь-яка гіпотеза, яку неможливо перевірити за допомогою експериментів, не може вважатися справжньою науковою теорією. Інші дослідники використовують "лезо Оккама", вважаючи, що введення безлічі паралельних Всесвітів для пояснення фізичних явищ тільки ускладнює наше розуміння навколишнього світу, замість того щоб спростити його.

Ще одна відома концепція базується на подіях, що відбувалися в ранній стадії космосу. Сучасні наукові теорії вказують на те, що до формування матерії Всесвіт експоненційно розширювався. Коли цей процес припинився в нашій частині простору, енергія трансформувалася в матерію та світло, що призвело до Великого вибуху.

Проте концепція "вічного розширення" вказує на те, що цей процес не обов'язково відбувається одночасно у всіх куточках Всесвіту. За межами нашої космічної "бульбашки" розширення продовжується, створюючи нові Всесвіти з цілком іншими фізичними законами. Як зазначає астрофізик Джерайнт Льюїс з Університету Сіднея, більшість з цих нових світів, скоріш за все, будуть непристосованими для життя, але іноді можуть виникати й такі, що можуть підтримувати життя.

Прихильники цієї теорії вважають, що близько розташовані Всесвіти можуть зіткнутися один з одним. Космологи активно досліджують "шрами" таких зіткнень у реліктовому випромінюванні — космічному мікрохвильовому фоні (КМФ), який зберігся з епохи раннього Всесвіту.

Різні дослідники звертають увагу на незвичну "холодну пляму" у космічному фоні, висуваючи гіпотезу, що це може бути наслідком гравітаційного впливу з боку сусіднього Всесвіту. Однак, статистичні дані наразі не надають повного підтвердження цим теоріям.

На сьогоднішній день концепція мультивсесвіту є сукупністю складних математичних формул. Проте, як зазначають вчені, наука часто спирається на непрямі свідчення, тому дослідження найбільших загадок всесвіту продовжуються.

Нагадаємо, астрофізики представили нову гіпотезу щодо завершення еволюції Всесвіту. Згідно з нею, його фінал може відбутися не у вигляді раптової катастрофи, а як дуже тривалий процес поступової втрати маси космічними об'єктами.

Вчені вважають, що явища, схожі на випромінювання Гокінга, можуть спостерігатися не лише в околицях чорних дір, але й у таких астрономічних об'єктах, як білі карлики та нейтронні зірки. Якщо це так, то надщільні об'єкти з часом поступово втратять частину своєї маси внаслідок квантових процесів.

Згідно з оцінками розробників моделі, Всесвіт може існувати близько 10^78 років, після чого почнеться поступове зникнення космічних об'єктів.