Чи можуть гарантії безпеки замінити членство в НАТО?

Одним із найважливіших аспектів тривалих переговорів, які проходили в Берліні 14-15 грудня, стали питання безпекових гарантій для України в разі укладення мирної угоди з Російською Федерацією. Після завершення зустрічі 15 грудня за участю європейських лідерів, президента України Володимира Зеленського, спеціального посланця США Стіва Віткоффа та зятя американського президента Джареда Кушнера, учасники провели телефонну бесіду з президентом США Дональдом Трампом.

Канцлер Німеччини Фрідріх Мерц (Friedrich Merz) та Володимир Зеленський позитивно оцінили результати переговорів. "Ми почули від американської сторони, що вони готові надати гарантії безпеки, які відповідають статті 5 Договору про НАТО", - сказав глава української держави на спільній пресконференції з очільником німецького уряду. Мерц, своєю чергою, заявив про "дуже важливий прогрес", назвавши "дійсно вартим уваги" те, що США запропонували в питанні "юридичних та матеріальних гарантій". Натомість Дональд Трамп зазначив, що думає, що "ми зараз близькі, як ніколи", до завершення війни в Україні.

Дійсно, у опублікованій спільній заяві європейських лідерів підкреслюється намір створити "мультинаціональні сили" з військовослужбовців з "охочих країн", які мають забезпечити захист українського повітряного простору та водних шляхів, а також сприяти відновленню Збройних сил України. Крім того, документ неодноразово акцентує увагу на Сполучених Штатах, які відіграють роль спостерігача у процесі майбутнього мирного врегулювання. Важливо зазначити, що всі гарантії безпеки повинні мати юридичну силу для країн, тобто бути закріпленими в законодавчих актах або інших процедурах національного рівня.

Інформагентство Reuters повідомило з посиланням на власні джерела, що Зеленський під час переговорів у Берліні начебто допустив відмову від вступу України до НАТО в обмін на гарантії безпеки від Заходу.

Також зверніть увагу на: Чи погодяться українці на мирний план, запропонований за участі США?

Утім, як саме повинні виглядати ці гарантії, надалі залишається відкритим питанням. "Ці заходи можуть включати збройні сили, розвідувальну та логістичну підтримку, економічні та дипломатичні дії", - йдеться в заяві європейських лідерів. Та найголовніше: жодних офіційних коментарів США з цього приводу досі не було.

Високопрофесійний представник американської переговорної команди, згідно з інформацією агентства AFP, обмежився загальними висловлюваннями, охарактеризувавши запропоновані гарантії як "досить потужні" і підкресливши "значний рівень стримування" з боку Росії за допомогою американських військових ресурсів. Інше агентство, dpa, також посилається на неназваного американського чиновника, зазначаючи, що основна увага приділяється заходам моніторингу та запобігання конфлікту, "щоб забезпечити безпеку українського населення". При цьому він уточнив, що мова не йде про участь американських військових у конфлікті.

Тим не менш, сам факт спільної заяви європейців із конкретно переліченими заходами є "дуже важливим" для України, вважає Сюзан Стюарт (Susan Stewart), експертка німецького Фонду "Наука та політика" (SWP). На її думку, перелічені в заяві європейських лідерів потенційні гарантії безпеки для України дійсно схожі та ті, які дає членам НАТО стаття 5, що зобов'язує союзників підтримати країну-члена в разі нападу на неї. "У статті 5 так само не йдеться про те, що реакція на напад має бути саме військовою, а натомість що кожна країна застосовує заходи, які вважає необхідними і правильними", - зазначає експертка в розмові з DW.

При цьому Стюарт додає, що необхідно дочекатися, коли стане відомо, як конкретно виглядатимуть надані Україні гарантії. "Але я вважаю вже сам факт дуже важливим, що було зроблено цей крок - перелічено пункти і сказано: "Так, ми, європейці, до цього готові", - каже вона і зазначає, що із європейської заяви випливає те, "що вже були певні узгодження зі США".

Водночас експертка з безпекових питань Клаудіа Майор (Claudia Major) не вважає гарантії безпеки для України, про які зараз іде мова, аналогічними до гарантій, що їх мають країни-члени НАТО. "Це підтримка. Але це не юридично закріплене зобов'язання захищати Україну у випадку нового нападу", - сказала вона в ефірі німецького телеканалу ARD. На думку Майор, конкретна відповідь на російський напад із того, що наразі відомо, не випливає: "Чи прийдуть тоді війська? Чи прийде хтось, хто захистить Україну так, як це (має відбуватися. - Ред.) в НАТО?"

Проте ключове питання на сьогодні полягає в тому, як Росія відреагує на пропозиції, які були розроблені європейцями, українцями та американцями. Це є "дамоклів меч", що висить над усіма досягнутими угодами, зазначив у бесіді з DW австрійський військовий історик Маркус Райснер. Він сумнівається, що Росія погодиться на компроміси, адже "вважає себе на шляху до перемоги". "Конкретно мова йде про ситуацію в Донбасі. Чи зможуть росіяни анексувати весь Донбас? Наразі вони на цьому наполягають. Путін продовжить цю війну, поки це не відбудеться", - підкреслив експерт.

Скептичний Райснер і щодо самого характеру потенційних гарантій безпеки для України. Конкретне побоювання, яке висловлюють різні експерти: нові обіцянки можуть перетворитися на черговий "Будапештський меморандум" або "Мінські угоди". Ці підписані в минулому документи, покликані захищати територіальну цілісність та суверенітет України, не завадили Росії напасти на Україну в 2014-му, а потім і у 2022 році. "Це означає, що тут треба дивитися на речі з обережністю та сподіватися, що ці гарантії безпеки, якщо США на них підуть, дійсно серйозні" та будуть втілені в життя, зазначає експерт.

"Мінська-3" з огляду на майбутні домовленості щодо завершення війни в Україні побоюється і Вільфрід Їльґе (Wildfied Jilge) з Німецького товариства зовнішньої політики (DGAP). Він особливо застерігає від створення на Донбасі чогось на кшталт буферної зони з доступом російських представників. Володимир Зеленський після переговорів повідомив, що американська сторона пропонує створити на Донбасі "вільну економічну зону". "Щойно росіяни з'являться на такій території - навіть якщо це будуть лише поліцейські, то треба очікувати знову порушення і маніпуляції правилами", - говорить Їльґе у розмові з DW. За його словами, це може завершитися тим, що "українці знову будуть втягнуті у провокації, які зрештою використовуватиме Росія, аби знову мати привід все ж таки окупувати цю територію". "Але передусім правда полягає в тому, що Росія взагалі не каже, що вони готові щось підписувати", - зазначає Їльґе.

Перші коментарі з Москви після берлінських переговорів навряд чи можуть надати надію на швидке досягнення угод. Зокрема, Кремль відкинув пропозицію про різдвяне перемир'я, яку висловив Фрідріх Мерц. "Ми прагнемо миру, але не маємо наміру укладати перемир'я, щоб дати Україні можливість відновитися та підготуватися до продовження конфлікту", - зазначив прес-секретар президента РФ Дмитро Пєсков. Він також додав, що Росія поки не отримала "жодних документів" стосовно західних гарантій безпеки для України. "Якщо отримаємо, тоді вже почнемо аналізувати", - підкреслив він.