Чи справді ми використовуємо лише 10% потенціалу нашого мозку - Дослідження 24

Але чи насправді це правда, що ми задіюємо лише 10% нашого мозку? Які витоки цього міфу? На ці запитання відповість 24 Канал, спираючись на матеріали Факультету наук про здоров'я УКУ та Массачусетського технологічного інституту, що займаються дослідженнями мозкової діяльності.

Зверніть увагу: наш розум вводить нас в оману – чому ми виглядаємо по-іншому у дзеркалі?

Насправді це міф. Існує низка доказів, чому це неможливо.

Вони або дегенерують, або перебирають на себе функції сусідніх ділянок. Іншими словами, цілком робоча ділянка мозку не залишається без роботи.

Аспірантка відділу нейробіології та когнітивних досліджень Массачусетського технологічного інституту Міла Халгрен зазначає, що питання про існування загадок у світі, які можуть залишитися нерозгаданими, залишається досить спірним.

"Цілком ймовірно, що існують завдання, які людський розум просто не в змозі розв'язати. Наприклад, миша ніколи не осягне основи хімії, а шимпанзе не зможе виконувати математичні розрахунки", - зазначає вона.

Можливості мозку обмежені, але є способи підвищити когнітивні здібності, щоб успішно скласти іспит або підвищити продуктивність на роботі. За словами Халгрен, можна розвинути свій інтелектуальний потенціал, але не існує "фокусу", який дозволить вам це зробити. Як і будь-який орган у вашому тілі, мозок працює найкраще, коли є повноцінний сон, фізичні вправи, низький рівень стресу та збалансоване харчування.

Він з'явився ще у 1930-х роках, і в нього є кілька джерел. Першим стали слова письменника Лоуелла Томаса. У 1936 році в передмові до книги Дейла Карнегі "Як завойовувати друзів і впливати на людей" він написав: "Професор Вільям Джеймс говорить, що люди використовують лише 10% своїх розумових здібностей". Книга здобула популярність і це твердження запам'яталося багатьом.

Джеймс дійсно проводив експерименти з прискоренням розвитку та справді вважав, що люди використовують мозок не на повну, але це стосувалося винятково рівня IQ та ні про які відсотки він не згадував. Тоді науковці вже знали, що в мозку є ділянки, які відповідають за різні функції, але за які саме, не розуміли.

Деякі люди навіть вважають, що цю ідею висунув Альберт Ейнштейн. Однак, ні професор Делла Сала, ні архівісти, які вивчали роботи Ейнштейна, не знайшли жодного підтвердження цього в його текстах.

Приблизно 90% клітин нашого мозку складають так звані "гліальні" клітини. Хоча вони не беруть безпосередньої участі в передачі нервових імпульсів, їх роль є надзвичайно важливою: вони забезпечують живлення та підтримку для 10% клітин мозку, нейронів, які формують сіру речовину – основний елемент наших розумових процесів, повідомляє BBC.

Можливо, ця цифра й збиває з пантелику, змушуючи людей вважати, що всю важку розумову працю виконує лише десята частина нашого мозку, і що ми могли б активізувати й решту клітин. Але неможливо, адже біла речовина - геть інший вид клітин, і перетворитися на нейрони вони не можуть.

Іншим цікавим явищем є те, що існує обмежене коло пацієнтів, у яких під час МРТ-дослідження мозку виявлено щось вражаюче. У 1980 році британський педіатр Джон Лорбер опублікував в журналі Science випадок одного пацієнта з гідроцефалією. У його головному мозку майже не виявили сірої речовини, проте він продовжував нормально функціонувати.