Чому з роками час сприймається швидше: вчені нарешті розкрили цей загадковий феномен.

Дослідники вважають, що вони наблизилися до пояснення того, чому з віком сприйняття часу змінюється, і це стало можливим завдяки скануванню мозку людей, які переглядали фільми Альфреда Гічкока.

В рамках експериментального дослідження 577 учасників мали можливість переглянути одну з серій класичного телесеріалу "Альфред Хічкок представляє". Під час 8-хвилинного епізоду проводилося зняття даних за допомогою функціональної магнітно-резонансної томографії (фМРТ). Аналіз отриманих даних виявив, як змінювалася активність мозку глядачів у процесі перегляду, повідомляє Live Science.

Конкретну серію телесеріалу обрали, оскільки вона викликала найбільш синхронні патерни активності мозку в найрізноманітніших глядачів. Ця особливість зробила 8-хвилинний ролик ідеальним для вивчення того, як мозок розділяє і відстежує події, що відбуваються.

Вік учасників експерименту становив від 18 до 88 років. Дані показали, що під час 8-хвилинного ролика мозок літніх людей рідше переходив у нові стани активності, і загалом ці стани мозку тривали довше, ніж у молодих людей.

"Це говорить про те, що більш тривалі нейронні стани протягом одного і того ж періоду часу можуть сприяти тому, що люди похилого віку сприймають час як більш швидкий", -- кажуть автори дослідження.

Таке твердження узгоджується з уявленням про час Арістотеля, який говорив, що чим більше значущих подій відбувається в один період часу, тим він здається довшим.

Нові результати дослідження виявили, що у літніх людей мозок фіксує меншу кількість "подій" за певний період. Дослідники вважають, що це може пояснити, чому з віком час здається, що минає швидше.

Автори також зазначають, що у літніх людей спостерігається менша кількість переходів між різними нейронними станами, що може бути пов'язано з процесом нейронної дедиференціації. У рамках цього явища активність різних областей мозку стає менш спеціалізованою. Наприклад, у молодших людей певні групи нейронів у зонах, які реагують на обличчя, більш вибірково активуються на обличчя, тоді як у літніх людей ці ж групи нейронів частіше реагують на об'єкти, що не є обличчями.

Лінгвістка з Університету Марії Кюрі-Склодовської в Польщі, Джоанна Шадура, підкреслює важливість врахування того, що у кожної особи існує дві різні шкали часу. Справа в тому, що люди зазвичай сприймають час в лінійній формі — на години, дні та роки. Проте, наша внутрішня шкала підпорядковується логарифмічним принципам. Наприклад, рік життя для п'ятирічної дитини становить 20% її загального віку, тоді як для 50-річної людини цей же рік лише 2% її життя.

Це вказує на те, що наше сприйняття часу формуються не лише через кількість нейронних "взаємодій" у мозку, а й завдяки внутрішньому нелінійному механізму, який визначає, як ми вимірюємо час.

Нагадаємо, що вчені-фізики стверджують, що час має можливість рухатися не лише в напрямку майбутнього, а й у минуле. Дослідження змін у стані квантової системи в процесі часу продемонструвало, що рівняння залишалися однаковими, незалежно від того, чи відбувався рух часу вперед, чи назад.