Чому люди спостерігають різноманітні "неколишні" явища в темряві: цікаве пояснення від офтальмолога.

Існують вагомі причини того, чому багато дітей, і навіть деякі дорослі, бояться темряви. Річ у тім, що наші очі дійсно нас обманюють, але як це відбувається?

Фахівці стверджують, що суть проблеми не в темряві сама по собі. Навіть при активному світлі люди можуть спостерігати тіньові контури та миготливі образи. У умовах недостатнього освітлення наша свідомість стає більш чутливою до рухів на межі периферійного зору. А якщо до цього додати яскраву уяву, то виникає небезпечна комбінація, зазначає журнал Popular Science.

Скотт Броді, професор клінічної офтальмології в Медичному центрі Колумбійського університету, розкрив наукові принципи, які пояснюють, чому люди іноді спостерігають незвичайні образи в темряві.

"Ми вважаємо, що наш зір є дуже точним і що ми сприймаємо лише те, що реально існує. Проте це не завжди відповідає дійсності. Неврологічні та біохімічні процеси можуть вводити нас в оману," -- зазначає Броді.

Існує надзвичайно легкий спосіб підтвердити, що зоровий апарат людини може функціонувати неналежно.

"Вчений зазначає, що існують оптичні ілюзії, які демонструють, що зорове сприйняття базується на справжніх фізичних і хімічних процесах."

Суть проблеми полягає в тому, що людське око прагне адаптуватися до темряви, але результати цього процесу можуть бути неоднозначними. Інакше кажучи, навіть коли світло згасає, сітківка продовжує виконувати свою функцію. У умовах слабкого освітлення палички — фоторецептори, чутливі до світла, активізуються. Оскільки палички розташовані переважно на краях сітківки, багато людей помічають, що їхній периферійний зір стає більш чітким.

"У темряві сітківка демонструє практично таку ж активність, як і при освітленні. Однак основна частина цієї активності відбувається за рахунок вимкнених клітин, а не активних. Навіть найменші зміни чи квантові коливання активації можуть активувати нейронні зв'язки, навіть у повній темряві," -- зазначає офтальмолог.

У цей період відбувається безліч хімічних та неврологічних явищ, які спонукають людей "спостерігати" те, що насправді не існує. Випадкові спалахи кольорів, світла та інші зорові образи в темряві називаються візуалізаціями з закритими очима (ВЗГ).

Також відомо, що за відсутності світла людські очі насправді бачать не повну чорноту, а специфічну однорідну темно-сіру пляму. Також цей колір називають "внутрішнім сірим". Це відбувається через візуальний шум, який виходить від сигналів зорового нерва і сприймається мозком як мерехтіння світла в непроглядній темряві. Експерти порівнюють цей ефект зі статичним шумом, який виходить від людської оптичної системи, а не від навколишнього світу.

"Суть у тому, що в зоровій системі присутній шум, який стає переважаючим відчуттям за відсутності світла", -- додає експерт.

Крім цього, існують й інші чинники, які можуть створювати відчуття присутності в темряві. Річ у тім, що коли сітківка очей не отримує достатньо інформації, вмикаються інші органи чуття, і люди раптово починають чути кожен шурхіт у темряві.

У темряві я здатен краще усвідомлювати своє тіло. Це пояснюється пропріоцепцією, яка дозволяє мозку контролювати рухи та положення тіла в просторі.

Нагадаємо, вчені пояснили, чому ми так сильно боїмося темряви. Дослідники розповіли, чому безліч людей на планеті бояться темряви і як впоратися з цим страхом -- відповідь учених більшості не сподобається.