Чумацький шлях, планета Венера та метеорні потоки – все це в ніжних обіймах літнього вечора.

Літній сезон швидко наближає нас до найдовших днів та найкоротших ночей. У червні та на початку липня на півночі України справжня астрономічна ніч практично не настає — Сонце залишається вище 18° під горизонтом, і навіть за межами міської метушні небо не стає по-справжньому темним. Проте це також означає початок сезону, коли можна спостерігати найяскравіші частини Чумацького Шляху, що рясніють різноманітними космічними об'єктами. Серед них особливо виділяються розсіяні зоряні скупчення та великі водневі туманності, такі як "Північна Америка" та "Пелікан", розташовані в сузір'ї Лебедя.

У даний період особливо варто звернути увагу на сузір'я Стрільця, зокрема на ту його ділянку, що межує зі Змієносцем. Саме в цьому секторі, прихованому під газопиловими хмарами, знаходиться центральна частина нашої Галактики.

З яскравих планет на вечірньому небі червня залишиться тільки Марс, що рухатиметься сузір'ям Лева, але і його сезон поволі добігає кінця. У другій половині місяця можна спробувати знайти Меркурій невдовзі після заходу Сонця. Хоча планета в цей час наближається до найбільшої східної елонгації, вона перебуватиме доволі низько над горизонтом, що ускладнить спостереження.

Юпітер виявиться недоступним, а 24 червня опиниться у сполученні з Сонцем, на деякий час сховавшись за ним. Ранкове небо прикрасить яскрава Венера, що саме у ніч з 31 травня на 1 червня опиниться у найбільшій західній елонгації. Неподалік від Ранкової зірки можна буде побачити й Сатурн. Він сходить дещо раніше, хоча це й відбувається на відносно світлому небі. Скориставшись телескопом, ви, скоріш за все, зможете знайти значно слабший Нептун, що впродовж червня наближатиметься до Сатурна.

Тим, хто прагне не тільки отримувати естетичну насолоду від споглядання зоряного неба, а й зробити свій (бодай невеличкий) внесок у науку, нагадуємо, що триває сезон вечірньої видимості зорі Т Північної Корони, на спалах якої вчені очікують найближчим часом. На жаль, точний час події передбачити неможливо, тому і науковці, й аматори ведуть постійний моніторинг, сподіваючись відловити початок спалаху. У будь-якому випадку, корисним буде знайти сузір'я Північної Корони на небі та запам'ятати, яке воно на вигляд, аби побачити відмінність, коли спалах нарешті відбудеться.

👀 🔭 📷 1 червня -- сполучення Місяця (31 %) з Марсом (1.3), мінімальна кутова відстань о 12:48 складатиме ~1°, залежно від географічного положення спостерігача.

👀 🔭 📷 7 червня — досягнення піку метеорного дощу Денні Арієтиди, активність якого спостерігається з 14 травня по 24 червня. Радіант цього потоку знаходиться в сузір'ї Овна, тому метеори з'являються перед світанком; очікуваний ZHR становить 30.

👀 🔭 📷 11 червня -- день повного місяця, момент досягнення -- 10:43 за київським часом.

👀 🔭 📷 17 червня -- Марс (1.4) майже впритул наблизиться до Регула (α Лева), кутова відстань між ними складатиме 0.7°.

👀 🔭 📷 19 червня -- сполучення Місяця (47 %) з Сатурном (1), перед світанком планета опиниться приблизно у 2° від нашого супутника.

👀 🔭 📷 21 червня — день літнього сонцестояння (05:42), що знаменує початок астрономічного літа.

👀 🔭 📷 25 червня — молодий місяць, точний момент — 13:31 за київським часом.

👀 🔭 📷 27 червня відбудеться пік метеорного потоку Червневі Боотиди, який активний з 22 червня по 2 липня. Зазвичай цей потік має слабку активність, зі середнім ZHR на рівні 2-8. Проте іноді відбуваються сплески активності: останній раз, коли було зафіксовано ZHR від 90 до 100, трапився у 1998 році.

👀 🔭 📷 30 червня відбудеться сполучення Місяця (20 %) з Марсом (1.4), з мінімальною кутовою відстанню близько 0,6°. Оскільки обидва небесні тіла будуть нижче горизонту, найкращий час для їх спостережень — вечір 29 червня.

1 червня: Місяць у сполученні з Марсом -- шанс побачити Червону планету на денному небі.

Оскільки всі планети нашої Сонячної системи, включаючи Місяць, рухаються в приблизно одній площині, наш супутник щомісяця проходить повз Марс. Відмінності в умовах спостереження, як правило, залежать від вашого географічного місцезнаходження та поточного положення Місяця на його орбіті. Проте з'єднання, яке відбудеться 1 червня, може стати особливим моментом для власників середніх і великих аматорських телескопів.

Мало хто знає, але Марс цілком можливо побачити на денному небі. Звичайно, він не такий яскравий, як Юпітер або тим більше Венера. Але кутових розмірів та альбедо вистачає, аби побачити Червону планету на світлому тлі. Якщо ваш телескоп встановлений стаціонарно і має систему автоматичного наведення на об'єкт, то питання пошуку повністю знімається. Якщо ж ви наводите пристрій вручну, то локалізувати Марс на геть світлому небі -- завдання не з легких.

Проте 1 червня нас очікує захоплююче явище: приблизно о 12:48 (по київському часу) Марс буде всього в одному градусі від Місяця. Знайти Місяць не складе труднощів навіть вдень, і він стане чудовим орієнтиром для розшуку Червоної планети. Вид жовтогарячого Марса на фоні блакитного неба справді вражає і залишає незабутнє враження!

7 червня: "зорепад" Денні Арієтиди -- коли і як спостерігати?

Такі відомі метеорні потоки, як Персеїди, Гемініди та Квадрантиди, легко можна спостерігати у темряві нічного неба. Проте Денні Арієтиди досягають своєї максимальної активності, коли їхній радіант, розташований у сузір'ї Овна, знаходиться всього в 30° від Сонця. Цей потік вважається найсильнішим денним зорепадом, частину якого можна побачити безпосередньо перед світанком.

Різні джерела вказують різні значення ZHR для Денних Арієтид -- здебільшого від 30 до 50. А радіолокаційні спостереження, за допомогою яких відстежують денні метеори, дає оцінку ZHR у 60 і навіть вище. Метеори потоку не дуже швидкі -- близько 38 км/с.

Згідно з Календарем IMO (Міжнародної метеорної організації), активність потоку триває з 14 травня до 24 червня, але максимум досягається 7 червня. Радіант у цей день підіймається над горизонтом за 2 години до сходу Сонця, що обмежує спостереження проміжком часу приблизно з 3:00 до 4:00 (за Києвом). До того ж у цей період небо буде дедалі світлішати. Отже, за цей проміжок часу реально буде побачити приблизно 5-7 метеорів за умови повністю відкритого заміського неба.

21 червня: початок літа з сонцестоянням.

Хоча зазвичай ми говоримо про літнє сонцестояння як про певний день, насправді це явище відбувається в конкретний момент часу. Щороку дата і час цього події змінюються. Оскільки рік не складається з цілого числа днів, літнє сонцестояння відзначається між 20 і 22 червня. У 2025 році воно відбудеться 21 червня о 5:42 за київським часом.

У цей час Північна півкуля отримує максимальну кількість сонячного світла та тепла, тоді як Південна півкуля — мінімальну. Це явище пояснюється тим, що Земля, подібно до гіроскопа або дзиґи, підтримує стабільний напрямок своєї осі обертання по відношенню до далеких зірок. Хоча протягом тисячоліть ось змінює своє положення — це явища, відомі як прецесія та нутація. В результаті протягом року ми маємо два моменти, коли обидві півкулі отримують однакову кількість світла (рівнодення), а також два моменти, коли одна з півкуль отримує значно більше енергії (сонцестояння).

День літнього сонцестояння — це найтриваліший день року, коли Сонце досягає своєї максимальної висоти на небосхилі. Наприклад, у Києві світловий час триватиме близько 16 годин і 27 хвилин. Цей день також відзначає початок астрономічного літа, яке триватиме до осіннього рівнодення, що відбудеться 22 вересня.

25 червня: молодик — ідеальний момент для дослідження об'єктів далекого космосу.

Літні ночі, хоч і короткі, дарують нам найтепліші моменти, що робить спостереження за небом особливо приємними. В другій половині ночі над нами розгортається величезна світла стрічка Чумацького Шляху, на якій можна побачити безліч розсіяних зоряних скупчень. Проте в червні варто звернути увагу на кілька планетарних туманностей та кулястих скупчень.

Найпростішими з них будуть Туманність Гантель (M27 -- сузір'я Лисички) та Туманність Кільце (M57 -- сузір'я Ліри), вони підійдуть навіть для новачків з невеликими інструментами. Більш компактними й тому складнішими виявляться Мерехтлива туманність (NGC 6826 -- Лебідь) та Туманність Котяче Око (NGC 6543 -- Дракон).

Із кулястих скупчень безперечним королем є М13, розташоване в сузір'ї Геркулеса. Неподалік від нього ви зможете відшукати М92 -- більш компактне, але з яскравішим ядром. Поблизу "Кільця" можна знайти ще одне кулясте скупчення -- M56.