Давні предки ссавців мали звичку відкладати яйця: які висновки можна зробити з нещодавнього відкриття в Африці.

Палеонтологи отримали нові докази того, що предки ссавців розмножувалися шляхом відкладання яєць. Мова йде про лістрозавра — травоїдну істоту, яка існувала після масового вимирання в кінці пермського періоду і мала значний вплив на еволюційний процес.

Про це повідомило видання Popular Science.

Результати дослідження ґрунтуються на вивченні скам'янілого яйця, яке має приблизно 250 мільйонів років, і було виявлено в басейні Кару, що в Південній Африці. Ця місцевість славиться значною кількістю давніх викопних решток. Сам зразок був знайдений майже 17 років тому під час археологічних розкопок: на перший погляд він здавався лише маленьким уламком із дрібними кістковими фрагментами. Проте після ретельної обробки стало очевидно, що всередині міститься згорнуте дитинча лістрозавра.

Протягом тривалого часу науковці не мали змоги остаточно підтвердити свої теорії через брак відповідних технологій. Лише з появою синхротронної рентгенівської комп'ютерної томографії стало можливим глибше дослідити цю знахідку. Для цього скам'янілість була вивчена в Європейському центрі синхротронного випромінювання, що розташований у Франції.

Під час дослідження науковці виявили важливий елемент — незрощену нижню щелепу ембріона. Ця частина скелетної системи зазвичай формується і зростається на більш пізніх етапах розвитку, коли організм вже здатен самостійно споживати їжу. Наявність незрощеної щелепи вказує на те, що особина ще не завершила свій розвиток і перебуває на ранній стадії формування.

Це дало змогу зробити висновок, що лістрозавр на момент своєї загибелі все ще перебував у яйці. Вчені вважають, що ці істоти відкладали яйця з ніжною оболонкою, через що такі скам'янілості зустрічаються дуже рідко.

Лістрозаври виникли після масового вимирання, що сталося наприкінці пермського періоду приблизно 252 мільйони років тому. За даними дослідників, в той час загинула значна частина живих істот на Землі, включаючи близько 70% наземних хребетних. Проте лістрозаври змогли пережити цей катаклізм і розповсюдилися, адаптуючись до екстремальних умов, таких як підвищені температури та часті посухи.

Науковці також зазначають, що яйце має значний розмір у порівнянні з тілом тварини. Подібні яйця містять більше жовтка, який забезпечує ембріон усіма необхідними поживними речовинами без потреби в додатковому догляді. Більший об'єм також міг забезпечувати кращу стійкість до висихання, що було критично важливим в умовах мінливого клімату тієї епохи.

Дослідники вважають, що малюки лістрозаврів могли народжуватися вже з певною ступенем розвитку, що дозволяло їм швидше пристосовуватися до навколишнього середовища. Отримані результати сприяють заповненню прогалин у знаннях про еволюцію ссавців і надають нові відомості про способи виживання видів під час різких змін кліматичних умов.

Нещодавно в китайській пустелі було виявлено чудово збережений череп динозавра, якому понад 165 мільйонів років. Цей знахідка дозволила науковцям поповнити білі плями у вивченні давніх великих ящерів.