Дмитро Гелевера: Завжди уникайте спілкування з людьми, яких не знаєте. Бельгійський варіант – Блоги | OBOZ.UA

Назва твору: "Косметика супротивника" / Автор: Амелі Нотомб — відома бельгійська письменниця, яка стала популярною завдяки своїм оригінальним романам та неповторному стилю.

Вистава-дуель, вистава-вендета. "Косметика ворога" у Театрі ім. Л. Українки - це камерний психологічний трилер, що ґрунтується на пасивно-агресивних діалогах. Режисер Євген Лунченко презентує інтелектуальний квест, де глядачі мають шанс передбачити розв'язку раніше, ніж самі герої.

Серед усіх органів чуття, слух є найменш захищеним. Очі мають повіки, які оберігають їх, а від неприємних запахів можна позбутися, затиснувши ніс. Стриманість допомагає уникнути вживання поганої їжі, а закон захищає від небажаних дотиків: якщо хтось торкається вас без згоди, ви вправі викликати поліцію. Найуразливішим і найменш захищеним органом у людському тілі є вуха.

Амелі Нотомб — відома бельгійська письменниця, яка стала популярною завдяки своїм оригінальним романам та неповторному стилю.

Чи відчуваєте ви задоволення від спілкування з незнайомцями, коли чекаєте в аеропортах або на вокзалах? А що, якщо ваш сусід по залу виявиться настирливим, безсоромним і надто балакучим? Можливо, це вірний противник, про якого ви навіть не підозрювали. А він, виявляється, знає про вас усе.

"Косметика ворога" від режисера Євгена Лунченко - вистава - дуель, вистава - вендета. На сцені - лише двоє. А глядачі стають подорожуючими, яким теж затримали рейс, і вони вимушені розвіювати нудьгу чужими чварами. Напруга тут нарощується поступово, фраза за фразою, щоб вже не спадати до останньої сцени-відеографії. В якийсь момент стає очевидним, що цей зал очікування покине лише один із героїв.

Психологічний трилер, що цілком базується на вражаючій акторській гри, зосереджується на конфлікті двох харизматичних особистостей. Жером Ангюст (Віталій Овчаров) – успішний менеджер з продажів, який звик тримати все під контролем і не терпить безглуздого базікання. Його антипод, Текстор Тексель (Олександр Валюк), є його повною протилежністю. Він дратівливий, як муха в літню спеку; його існування спрямоване на те, щоб створювати незручності іншим. Настоящий майстер маніпуляцій, Тексель чудово знає, що вуха – це найвразливіший орган людських відчуттів. Тож випадковим свідкам належить стати слухачами його божевільних історій, разом із Жеромом, від розповіді про однокласника, якого «вбила» молитва, до незвичних спогадів про вживання котячого корму та перший сексуальний досвід – жахливий акт на кладовищі.

Назва вистави «Косметика» має несподіване смислове навантаження. «Це не лише про косметичні засоби, як от пудра чи рум'яна, а про науку, що досліджує всесвіт», - зазначає Текстор Тексель. «Це про систему моральних норм, що регулює порядок у світі. І я не можу бути винним у тому, що експерти з жіночої краси привласнили це елегантне слово».

Тут космос теж темний, але це темрява внутрішнього світу. І подорож у ньому ставить запитання: чи усвідомлюємо ми, як приховуємо та трансформуємо свої приховані бажання? Як ми вміємо забувати та змінювати свої спогади, щоб зберегти доброту до самих себе? Чи є у нас підозри про постійний страх, що покарання за наші гріхи може наздогнати нас навіть через багато років?

Автор "Косметики ворога" Амелі Нотомб — відома бельгійська письменниця, яка стала популярною завдяки своїм оригінальним романам та неповторному стилю. - титулована франко-бельгійська письменниця, яка отримала понад дюжину професійних відзнак. Детективу-першоджерелу в цьому сенсі не дуже пощастило - роман не отримав жодної. Але "Косметика ворога" вже екранізована іспанцем Кіке Майло, а робота Лунченко - щонайменше п'ята українська сценічна адаптація роману.

А все тому, що обмовка за обмовкою, зачіпка до зачіпки - і догадливий читач може передбачити наступний хід словесної дуелі. Щоб вийти на по-софоклівську трагічну розв'язку... Саме за це вміння підбадьорювати читача - коли він відчуває себе кмітливішим за героїв - цінуються якісні детективи.

Вистава зберігала всі приваби та натяки, тому і веде глядача через той самий лабіринт діалогів і випадковостей, що й оригінал. Це інтелектуальний квест: чи зможе аудиторія передбачити наступний поворот сюжету ще до його реалізації? Хоча кожен твіст - відповідно до традиційного детективного жанру - має свої знаки та підказки, далеко не всі кроки є очевидними.

Сценографія Олексія Вакарчука не відволікає від діалогів та потоку історії, вона вдало непримітна. Ряди стільців, табло з розкладом рейсів, голос з гучномовця, що знов і знов сповіщає про затримку рейсів. Цього виявляється достатньо, щоб і самому опинитися в залі очікування, як випадковий - або не зовсім - свідок майже античної трагедії.

Цей випадок демонструє, як вистава не прагне стати найвідомішою та зібрати всі можливі театральні нагороди. "Косметика ворога" обирає шлях якісної театральної продукції. Вона має захоплюючий сюжет, кілька харизматичних персонажів і вдало підібрані декорації, які не відволікають від акторської майстерності. Завершується все несподівано, але при цьому цілком логічно.

Якщо ви прагнете побачити виставу, що не залишить вас з питанням "що це було?", але й не бажаєте переглядати тривіальний водевіль, зверніть увагу на "Косметику ворога" в Театрі ім. Лесі Українки. Це дійсно розважальний спектакль, але з акцентом на стимуляцію вашого інтелекту. Режисер, створюючи цю постановку, врахував не лише власне самовираження, а й бажання глядачів отримати задоволення. І, варто зазначити, глядачі вийшли з залу задоволеними.