Дослідження показало, що ДНК людей могла змінюватися внаслідок впливу вогню та пожеж.

Дослідники з Імперського коледжу Лондона припускають, що тривале використання вогню людьми могло залишити свій слід на нашій генетичній спадщині. Постійні опіки та ризики, пов'язані з вогнем, ймовірно, призвели до розвитку у Homo sapiens специфічних адаптацій, які відрізняють нас від інших приматів та ссавців.

Цю інформацію повідомляє журнал Popular Science.

Дослідження показують, що людство здавна взаємодіє з вогнем та нав learned to manage it expertly – це стало одним з основних технологічних досягнень, яке дало можливість Homo sapiens розповсюдитися по всій земній кулі. Однак, постійне сусідство з вогнем також несе в собі значні загрози, зокрема, ризик отримання опіків.

За словами Кадді, саме опіки є унікальною для людини травмою. Інші тварини уникають вогню, а людина навпаки активно його шукає: для обігріву, приготування їжі або технологічних потреб. Це означає, що більшість людей за життя неодноразово отримує опіки, і цей процес триває понад мільйон років.

Дослідники порівняли геноми людей і інших приматів. Виявилося, що у Homo sapiens є гени, які відповідають за:

Ці адаптації сприяли виживанню при численних незначних опіках задовго до винаходу антибіотиків. Однак вони також призвели до деяких "небажаних наслідків": у разі серйозніших опіків людський організм виявляється більш вразливим до сильного запалення, формування рубців і ускладнень, які можуть становити загрозу для життя.

"Наше дослідження демонструє, що природний відбір міг відігравати роль у розвитку характеристик, які покращують виживання після численних незначних опіків," -- зазначив Кадді.

Дослідження також висвітлює зв'язок між культурними аспектами та еволюційними змінами. Використання вогню є культурним явищем, яке впливало на формування біологічних характеристик людини. Це відкриває нові можливості для медицини: вивчення еволюційних адаптацій до опіків може сприяти створенню інноваційних методів лікування та запобігання ускладнень.

"Ця теорія показує, що культура може стати фактором природного відбору, і вона є частиною історії того, що робить нас людьми", -- додав Леруа.

Нагадаємо, що раніше ми повідомляли про відкриття вчених, які визначили, коли саме тварина вперше здобула здатність пересуватися на двох ногах. Нове 3D-дослідження її м’язів та кісток продемонструвало вражаючі результати: ця африканська істота могла одночасно лазити по деревах і впевнено ходити по землі.