Дно Північного моря раптово виявилося в незвичному стані: які причини цього явища?

Дослідники зробили незвичайне відкриття на дні Північного моря — нові результати ставлять під сумнів основоположні геологічні теорії. Ця знахідка також свідчить про те, що великі фрагменти морського дна несподівано виявилися в перевернутому стані.

Глибоко під хвилями Північного моря морське дно поводиться несподівано: вчені виявили тут сотні величезних піщаних пагорбів, деякі з яких сягають кількох кілометрів у діаметрі, пише Science Alert.

У Фокус. Технології з'явився свій Telegram-канал. Підписуйтесь, щоб не пропускати найсвіжіші та найзахопливіші новини зі світу науки!

Відкриття було зроблено командою з Манчестерського університету у Великій Британії й, як вважають вчені, кидає виклик фундаментальним геологічним принципам. Вчені помітили, що пагорби нагромаджуються на структурах, відомих як сінкіти -- вони є результатом процесу, який називається стратиграфічною інверсією.

Як зазначив співавтор дослідження, геофізик Мадс Г'юз, раніше науковцям не вдавалося виявити настільки великі структури – це перший випадок, коли дослідники спостерігали геологічний процес у такому розширеному масштабі.

Команда повідомила, що їм вдалося знайти структури, в яких щільний пісок занурився в легші осадові матеріали, які вийшли на поверхню, фактично змінюючи порядок шарів, які вчені припускали побачити. Як наслідок цього процесу під водою виникли величезні горби.

Вважається, що геологічні шари планети розташовані у визначеній послідовності, що відображає хронологію часу. Більш ранні шари знаходяться в нижньому рівні формації, поступово переходячи до більш сучасних, які розташовані ближче до поверхні, у відповідності до процесу накопичення осадів.

Стратиграфічна інверсія, також відома як зворотна стратиграфія, відбувається, коли молодші шари опускаються, а давніші піднімаються ближче до верхніх шарів формації. Вчені зазначають, що цей процес може відбуватися різними способами: від зсувів до тектонічних рухів.

У новому дослідженні, проведеному Г'юзом разом з геофізиком Яном Еріком Рудьєрдом, були виявлені сінкіти на дні Північного моря завдяки використанню детальних сейсмічних даних. Відомо, що акустичні хвилі, проходячи через Землю, ведуть себе по-різному в залежності від матеріалів, з якими вони взаємодіють. Наступним кроком для вчених стане аналіз сейсмічних даних та створення карти різних типів гірських порід, через які ці хвилі пройшли.

Г'юз і Рудьєрд провели аналіз даних і виявили, що більша частина дна Північного моря має перевернуту структуру. Молодші шари піску виглядають так, ніби вони поховані під старішими. Ці молодші шари є щільнішими та важчими порівняно з м'якішим і легшим матеріалом, що знаходиться нижче, тому з часом вони занурювалися, витісняючи старіший та пористіший матеріал, що розташований поверх щільнішого синкіту. Дослідники дали цим пористим утворенням назву "флоатити".

Команда вважає, що цей процес перевороту, ймовірно, стався близько 5,3 мільйона років тому. Тоді стародавній матеріал складався з легкого, жорсткого і пористого шару, що складався переважно з мікроскопічних морських копалин, з важчим шаром зверху.

Існує припущення, що землетруси та аналогічні природні катаклізми могли перетворити верхній шар на пісок, який потім осів, змінившись місцями з флоатитами. Протягом наступних мільйонів років морські донні відкладення покрили цю структуру, сформувавши хвилясте морське дно, яке ми спостерігаємо сьогодні.

Дослідники підкреслюють, що для покращення своїх доказів та підтвердження запропонованих інтерпретацій необхідно зібрати більше даних. В майбутньому ці відкриття можуть сприяти глибшому розумінню структури земної кори під морським дном, а також допоможуть виявити її слабкі та стабільні ділянки. Окрім того, науковці сподіваються виявити процеси, які можуть суттєво змінити ці характеристики.

Нагадаємо, що раніше ми повідомляли про виявлення сотень "піщаних дюн" під поверхнею Північного моря.