Додаткові сім років життя: як штучний інтелект та майбутні медичні технології трансформують здоров'я людини.

Книга Еріка Топола досліджує теми довголіття, використання штучного інтелекту у медицині та індивідуалізованих методів профілактики захворювань як способів продовження життя.

Уявіть собі, що ви опинилися в черзі в медичному закладі. Оскільки ви читаєте LIGA.net, це означає, що ви в престижній лікарні, але навіть тут черги – звичне явище. Після 15 хвилин очікування ви нарешті потрапляєте до лікаря. Він витрачає ще 15 хвилин: спершу п’ять з них вивчає вашу історію хвороби на комп'ютері, потім п’ять – спілкується з вами, а ще п’ять – щось записує та роздруковує. Коли ви отримуєте листок, ви розумієте, що все, що лікар вам розповів, ви вже знали за годину до візиту, адже проконсультувалися з ChatGPT або подібною мовною моделлю. А ще півгодини пішло на дорогу до лікарні і стільки ж назад. Разом це виходить дві години, витрачені на інформацію, яку ви вже мали.

Автор твору "Люди-довгожителі. Науковий підхід до продовження життя", Ерік Топол, стверджує, що в найближчому майбутньому візити до медичних фахівців стануть рідкістю. Він вважає, що управління нашим здоров'ям перейде до великих мовних моделей (LLM), що призведе до меншого числа візитів до лікарень і покращення загального самопочуття.

Це може звучати неймовірно, але я не лише вірю в це, а й переконаний, що Україна має всі шанси стати однією з провідних країн, які впровадять такий підхід до підтримки здоров'я громадян.

Але перш ніж перейти до обговорення, давайте розглянемо, чому варто зосередитися на праці Еріка Топола.

Перший аргумент на його користь полягає в тому, що його думка є значущою: він є американським медиком, кардіологом, генетиком і одним із найцитованіших дослідників у своїй спеціалізації. Окрім того, він активно займається популяризацією науково обґрунтованих методів збільшення тривалості життя.

Другий аргумент на користь цього — його книга здобула статус бестселера в газеті Нью-Йорк Таймс, зокрема завдяки позитивному відгуку відомого діяча книжкової індустрії Нассіма Талеба, який поділився своїми враженнями в Твіттері (до речі, у нього мільйон підписників).

Третій аргумент: ця книга є не лише розважальним чтивом, а й містить конкретні поради та рекомендації.

Четверте "за" повністю суб'єктивне, але я, оскільки я автор цього тексту, не можу його не написати, тому що ці рекомендації повністю перегукуються з тим, що я раджу своїм клієнтам!

Я назвала цю статтю "Додаткові сім років життя" тому, що на думку Еріка Топола, саме стільки додається в середньому до тривалості життя тим, хто дотримуватиметься його насправді дуже простих порад.

Давайте розглянемо цей детальний та обґрунтований аналіз, чому одні люди у віці 80 років активно катаються на велосипеді, тоді як інші у 60 вже стикаються з низкою хронічних захворювань.

Книга має назву "Люди-довгожителі. Науковий підхід до продовження життя".

Отже, хто ж такі Super Agers — це особи, які вирізняються своєю довголіттю?

Це особи, яким більше 80 років, і які ніколи не страждали від серйозних хронічних захворювань. Вони не приймають препарати для контролю тиску, не мають діабету та не стикаються з проблемами, пов'язаними з деменцією. І що найцікавіше - їх тривале здоров'я не зумовлене якимись особливими генетичними рисами. Виявляється, генетика пояснює лише приблизно 10% від тривалості та якості життя. Всі інші фактори - це спосіб життя, стан імунної системи, рівень запалення в організмі та... результати наукових досліджень.

Доктор Топол стверджує, що багато хвороб, пов'язаних із віком, можуть почати розвиватися задовго до того, як ми з ними стикаємося. Наприклад, хвороба Альцгеймера може проявитися вже в 40 років, тоді як рак може "активуватися" навіть у тридцятирічному віці. Серцево-судинні захворювання, в свою чергу, формуються протягом багатьох років.

Сьогодні у нас є можливості, щоб виявити ці процеси та вжити заходів заздалегідь.

Молекулярна медицина - це не фантастика. Уже зараз існують так звані "біологічні годинники" - епігенетичні, протеомні, імунні - які вимірюють не лише вік у паспорті, а реальний стан органів. Наприклад, ми можемо знати, що імунна система людини старіє швидше, ніж її серце. І навпаки.

Ще один прорив - це біомаркери. Один із них - p-tau 217 - здатен виявити ризик розвитку Альцгеймера за 10-20 років до появи перших симптомів. Уявіть собі: не лікувати деменцію, коли вже пізно, а почати запобігати їй у 40.

А як це все поєднати? Тут на сцену виходить штучний інтелект.

Без нього - ніяк. Лікар не зможе обробити мільярди точок даних з аналізів, трекерів, геному. Але AI може. І саме він допомагає формувати індивідуальний ризик-профіль: які органи старіють швидше, що треба змінити в поведінці, яке обстеження зробити вже зараз.

Топол описує це як "інтелектуальну стратифікацію ризику". Не всім - одне й те саме. А саме тобі - те, що ідеально підходить. Адже твоє тіло є неповторним.

І ось що має значення. Ми не відмовляємося від здорового способу життя. Навпаки, Топол представляє концепцію Lifestyle+.

Це класичні речі: глибокий сон, збалансоване харчування, фізична активність, уникання оброблених продуктів, робота зі стресом.

Проте до них ще приєднується:

* застосування інформації з носимих гаджетів - трекерів сну, активності та пульсу;

* систематичне лабораторне обстеження;

* усвідомлення впливу навколишнього середовища: мікропластик, важкі метали, хімічні речовини;

* нові препарати - наприклад, GLP-1, які не лише контролюють цукор, а й знижують апетит, борються з запаленням і навіть впливають на залежності.

Комбінація простих звичок і складної науки - це і є нова медицина. Вона не обіцяє безсмертя. Але вона дає реальний шанс прожити додаткові 7-10 років без хвороб.

І ось виникає питання: якщо у нас є всі ці засоби, чому ж їх не застосовують у широких масштабах?

Відповідь категорична. Система ще не готова.

Більшість скринінгів базується на віці, а не на ризику. Жінці автоматично призначають мамографію у 50. Чоловікові - колоноскопію у 45. Але ці протоколи пропускають до 85% ранніх стадій хвороб. Ми не шукаємо там, де треба. І не тоді, коли треба.

Іншою важливою проблемою є підготовка медичних працівників. Багато з них не мають необхідних навичок для роботи з штучним інтелектом, біоінформатикою та предиктивними маркерами. І навіть якщо пацієнт отримав інформацію про свій ризик, часто він не знає, до кого звернутися за допомогою.

Які кроки вжити у цій ситуації? Топол виступає з ініціативою щодо реформ:

* переглянути підходи до обстежень - перейти від загальних до індивідуальних;

* впровадити системи аналізу ризику в первинну ланку;

* підготувати нове покоління лікарів - біомедично грамотних, з навичками роботи з даними;

* І найважливіше - надати людині можливість управляти своїми медичними даними і навчити її їх правильно інтерпретувати.

Ви бачите, що Україна готова до цих реформ більше, ніж інші?

* Ми не занурились з головою в західну систему стандартів, які накладають дуже багато обмежень на поведінку пацієнтів.

* Ми самостійно проводимо УЗД, комп'ютерну томографію, аналізи крові та багато іншого, часто за власні кошти.

Наші медики молоді та здатні швидко освоювати нові навички.

* Ми вже контролюємо свої дані та маємо можливість використовувати їх для навчання розумних моделей LLM.

Здоров'я людей - це не примха ЗСЖ, це турбота держави - тому що здорові люди платять більше податків і витрачають більше грошей. Якщо взяти книгу Super Agers як вказівку для дії, то ми можемо за років 10 перетворити нашу країну на взірець ставлення до здоров'я людини. А по дорозі ще направити багато грошей на тих, хто буде в групі ризику. Але такий підхід вимагає нового мислення - і з боку держави, і з боку медичних інституцій як важливого агента змін, і з боку кожного з нас.

У 2014 році, після Революції Гідності, я була впевнена, що розпочинається нова ера для нашої держави. Однак я помилилася. Тепер я переконана, що напрямок розвитку людства неминуче веде до того, що описано в книзі. У нас є можливість стати піонерами в цьому процесі і поділитися цими знаннями з усім світом.

Я дуже хотіла б цього разу не помилитися!