Археологи виявили, що наші предки використовували цвяхи, які забивали в черепи людей: експерти роз'яснили причини цього явища.

Дослідники припускали, що черепи слугували військовими трофеями.

Археологи виявили на Піренейському півострові кілька черепів, відокремлених від скелетів, з убитими в них довгими шпильками або цвяхами, що стирчали з потилиці. Наразі вченим, ймовірно, вдалося пояснити, навіщо люди залізної доби це робили, повідомляє Science Alert.

Раніше проведені дослідження вказували на те, що такий ритуал міг здійснюватися для демонстрації військових трофеїв, коли голови ворогів прикріплювалися до стін. Однак існує й альтернативне пояснення: ці черепи могли належати шанованим представникам громади. Можливо, їх виставляли на загальний огляд, щоб вшанувати їхню пам'ять після смерті.

В рамках нещодавнього дослідження науковці провели ізотопний аналіз черепів, виявлених під час археологічних розкопок в Ульястреті та Пуч-Кастельярі. Результати виявили, що обидва висновки можуть мати підстави.

"Хто ж були ці особи і з якою метою використовувалися їхні голови? Ми виходили з припущення, що якщо це були військові трофеї, то їх не отримали з тих місць, які ми досліджували. Натомість, якщо мова йшла про шанованих людей, то, ймовірно, вони були місцевими", - зазначив провідний автор дослідження Рубен де ла Фуенте-Сеоане з Автономного університету Барселони.

У ході дослідження вчені зосередили свою увагу на черепах семи чоловіків або з цвяхами або з отворами для них. Вони були виявлені в обох археологічних регіонах і датуються першим тисячоліттям до нашої ери.

Вчені здійснили дослідження ізотопів стронцію та кисню, вивчаючи емаль зубів цих черепів, а також черепів тварин, які були виявлені в тих же місцевостях у аналогічні часові проміжки.

Ізотопи стронцію та кисню проникають в організм через споживання їжі та води, відповідно, і частково заміщують кальцій у зубах та кістках. Вражає, що співвідношення цих ізотопів варіюється в залежності від географічного місця, і людське тіло здатне зберігати їх на протязі всього життя.

Дослідження науковців засвідчили, що вибір черепів не був випадковим. Однак існувало кілька причин, чому саме ці черепи були обрані та виставлені на показ.

"У Пуч-Кастеларі ізотопні значення трьох із чотирьох осіб значно відрізняються від місцевого еталона стронцію, що говорить про те, що вони, ймовірно, не були з місцевої громади. Навпаки, в Ульястрете виявлено суміш місцевого та немісцевого походження. Цей результат свідчить, що практика відсікання голів застосовувалася по-різному в кожному місці, що, очевидно, виключає однорідне символічне вираження. Але для впевненості потрібні додаткові дослідження", -- каже Фуенте-Сеоані.

На думку дослідників, черепи, виявлені в Пуч-Кастеларі, ймовірно, слугували військовими трофеями, які виставлялися на зовнішніх стінах міста або його воротах з метою залякування сторонніх осіб та, можливо, навіть місцевих жителів. У той же час, два черепи, знайдені в Ульястрете, мають місцеве походження та були виявлені на центральній вулиці, що свідчить про те, що їх встановлювали для блага мешканців цього району.

Один з черепів, знайдених в Ульястреті, був встановлений на міській стіні. Дослідники припускають, що він міг слугувати військовим трофеєм.

Дослідження зубів тварин, проведене вченими, відкрило нові горизонти у розумінні відмінностей у методах управління ресурсами та моделей людської мобільності. Ці знахідки можуть свідчити про різні культурні цінності, що, в свою чергу, формує підходи до представлення відрубаних голів.

Археологи, що ведуть розкопки в Чупасігарро, що знаходиться в Перу, нещодавно виявили нову пірамідальну структуру, яка раніше була невідома. Чупасігарро є частиною археологічної зони Караль, розташованої лише за один кілометр на захід від легендарного Священного міста Караль, в долині Супі в регіоні Ліма, Перу.