Експерти вважають, що приблизно 10-15% населення планети стикається з проблемами читання через дислексію, згідно з результатами дослідження.

Що таке дислексія і чому вона не пов'язана з рівнем інтелекту та не є наслідком лінощів чи браку старанності.

Згідно з інформацією, отриманою в результаті міжнародних досліджень, приблизно 10-15% населення планети страждає на дислексію — характеристику функціонування мозку, яка ускладнює для людини швидке читання, безпомилкове письмо та розуміння тексту. Про це повідомила освітня експертка Юлія Гордієнко в своїй статті "Коли читання дається важко: як розпізнати дислексію і що з цим робити".

Як підкреслює Гордієнко, важливо усвідомити, що дислексія не є захворюванням.

Це нейробіологічна риса, яка проявляється у складнощах із точним і швидким розпізнаванням слів, а також у недостатніх навичках декодування (впізнавання літер) і письма, — зазначає фахівець, підкреслюючи, що дислексія не є показником інтелектуальних здібностей і не виникає через лінь чи відсутність зусиль.

Така особливість проявляється ще в дитячому віці та зберігається і в дорослих. Водночас дислексія не заважає успіху. Зокрема, серед відомих людей, які мали або мають таку особливість, дослідники й біографи згадують Альберта Ейнштейна, Стіва Джобса, Річарда Бренсона й Кіру Найтлі.

На думку Гордієнко, дослідження вказують на те, що особи з дислексією часто досягають успіху в творчих та практичних галузях, таких як мистецтво, дизайн, архітектура та бізнес.

Цікаво, але найсуттєвіша небезпека дислексії полягає не стільки в процесі читання, скільки в його наслідках — соціальній ізоляції та зниженій самооцінці, зазначає фахівець.

Дитина, яка спостерігає, як її однокласники без зусиль справляються з навчальними матеріалами, а сама має труднощі, з часом може почати вважати себе "нездатною" чи "лінивою", -- зазначає Гордієнко. Він підкреслює, що це часто веде до збільшення тривожності, емоційного виснаження та зниження мотивації до навчання. Натомість, замість отримання підтримки та своєчасної допомоги, дитина часто стикається з тиском і навіть булінгом.

"Освітня система, яка концентрується виключно на помилках, втрачає можливість виявляти різноманітні підходи до мислення. Справа не лише в тому, чи здатна така дитина до навчання, а в тому, чи готова система освіти визнати, що існує безліч шляхів до знань," – зазначає авторка.

Попередньо ZN.UA ділилося інформацією про методи боротьби з забуванням в умовах постійного стресу, що змінює функціонування мозку. Цю тему висвітлювала біолог Вікторія Кравченко у статті "Як зберегти пам'ять під час хронічного стресу: рекомендації з наукової точки зору".