Євген Медвідь: у серіалі "Прикордонники" я оволодів навичками роботи зі зброєю - Афіша bigmir)net.

2 грудня на телеканалі НТН відбулася прем'єра 24-серійного проекту "Прикордонники" - першого в Україні телесеріалу, присвяченого життю курсантів. Ця стрічка транслюється з понеділка по четвер о 19:20.

Події у серіалі розгортаються у вересні 2021-го, за пів року до початку повномасштабної війни з росією. Молоді хлопці та дівчата з різних місць України і з різних причин вступають до Національної академії Державної прикордонної служби України. Їхній наставник, герой АТО Іван Криницький, з перших днів готує молодь до реальних викликів. Молоді курсанти не лише опановують складну науку захисту кордонів, вчаться дружити та приймати важливі рішення, але й заплутуються у любовних пригодах.

Також читайте: Дмитро Павко: "Прикордонники" - це оповідь про дружбу, кохання та командний дух. Головні персонажі курсанта Криницького в серіалі виконали молоді актори: 24-річний Дмитро Павко, який раніше з'являвся лише в незначних ролях в українських проектах, і 19-річний Євген Медвідь, для якого "Прикордонники" стали дебютом у світі кіно. Напередодні прем'єри ми зустрілися з акторами, щоб обговорити їх нові ролі, процес зйомок серіалу та аспекти особистого життя.

Актор ЄВГЕН МЕДВІДЬ: Петро Іванченко у телевізійній серії "Прикордонники":

Мій герой захоплюється кулінарією та мріє про власний ресторан, але батьки змушують його вступити до Академії. Він не міг уявити, наскільки вимогливим буде навчання, і виявився не готовим до фізичних навантажень. Його шлях обіцяє бути складним, але саме ці випробування допоможуть йому стати сильнішим. З "маминого синочка" він поступово перетворюється на справжнього героя. Це історія про те, як процес навчання формує не лише знання, а й характер особистості.

- Петро дуже щирий і відвертий, чим налаштовує на посмішку оточуючих. Цим ми обидва схожі. А також тим, що я обожнюю готувати, - 3 роки, поки вчився в Чернівецькому коледжі, працював у ресторані: барменом, офіціантом, кухарем. Робив торти на замовлення, ходив на різні майстер-класи. З Петром в цьому є дуже сильне співпадіння.

У цьому серіалі розгортається захоплююча хімія між Петром і Дариною. Це оповідь про те, як народжується справжнє почуття — від спочатку неприязного ставлення до щирого кохання. З часом характер мого героя undergoes трансформацію, і стає зрозуміло, що Петро готовий на будь-які вчинки заради Дарини: він залазить на дерево, щоб врятувати кошеня, готує смачний торт, займається спортом, щоб скинути вагу, і навіть ставить під загрозу власне життя.

У моєму житті також була справжня любов, схожа на ту, що пережили Петро і Дарина. Це був момент... Я, напевно, вперше зрозумів, що таке закохатися, оскільки поводився зовсім як Петро. Але це вже в минулому. Сьогодні моє серце готове приймати нові емоції.

Зйомки зимових сцен повномасштабного вторгнення були справжнім випробуванням: потрібно було пересуватися лісом у повному бойовому спорядженні під палючим 40-градусним теплом. Бушлат, фліс, шолом, бронежилет і зброя – все це додавало ще більше труднощів. Спекотна погода, численні комарі, а потрібно було бігати по 12 годин. Це було вкрай важко. Також я пам'ятаю зйомки на території колишнього фанерного заводу, який давно закрився. Там ми знімали сцену стрілецького бою курсантів із ворожою диверсійно-розвідувальною групою. Я настільки глибоко занурився в образ, що навіть не відразу усвідомив, як отримав «поранення». Кров почала текти – це була всього лише подряпина, але всі почали панікувати: «Давайте щось робити, потрібен антисептик, що ще є?» Адже після зйомки сцени полону ми всі були в бруді.

Цей проєкт виявився чудовим досвідом, адже я освоїв навички роботи зі зброєю: навчався збирати та розбирати автомат, стріляти і орієнтуватися на місцевості. Впевнений, що актор має бути універсальним фахівцем, здатним виконувати всі завдання самостійно, без залучення дублерів.

Моє враження таке: все визначається історією та сценарієм. Дійсно вартісні сюжети повинні бути правдивими. Зараз важливо не акцентувати на жахах і жорстокості війни, а підкреслити нашу людяність, любов один до одного, чесність та відвагу. Мене дуже щастить бути частиною цього проєкту. Сподіваюся, що й надалі мені буде так само пощастило. Це проект, який я завжди буду згадувати з теплом у серці.