Фізична активність сприяє розвитку математичних навичок учнів — результати дослідження.

Вчені з України та Індонезії довели, що регулярні фізичні вправи позитивно впливають на когнітивні функції та математичні здібності учнів, особливо молодшого віку

Останнє дослідження, здійснене вченими Харківського національного педагогічного університету імені Г.С. Сковороди разом з фахівцями Університету штату Джок'якарта, продемонструвало значний зв'язок між рівнем фізичної активності та підвищенням математичних навичок у учнів.

Науковці здійснили аналіз інформації з чотирьох основних наукових платформ: Scopus, Web of Science, PubMed і Google Scholar. Для відбору емпіричних досліджень вони скористалися рекомендаціями мережі EQUATOR, а для теоретичних робіт застосували вказівки PRISMA.

Результати показали, що учні, які регулярно займалися фізичними вправами, демонстрували кращі показники з математики порівняно з контрольною групою. Особливо помітні покращення спостерігалися серед молодших школярів.

Зокрема, група, яка брала участь в інноваційних заняттях з фізичного виховання, показала покращення математичних навичок на 15%, тоді як контрольна група продемонструвала лише 5% прогресу. Дослідження підтвердило, що фізична активність позитивно впливає на когнітивні функції, включаючи пам'ять, увагу та навички розв'язання задач.

Дослідники встановили, що аеробні тренування сприяють покращенню синаптичної пластичності в мозку, що, в свою чергу, підсилює когнітивні здібності, необхідні для математичного мислення. Більше того, інтеграція фізичних вправ у навчальний процес підвищує активність учнів та їхню мотивацію до навчання.

Дослідження також показало, що кожна додаткова хвилина фізичної активності протягом 20-хвилинного періоду перед когнітивними тестами була пов'язана з покращенням швидкості обробки інформації на 3,11 мілісекунди.

В дослідженні було акцентовано на застосуванні унікального освітнього інструменту Eduball, який інтегрує фізичну активність з математичним навчанням. Учні, які взаємодіяли з цим інструментом, продемонстрували суттєве підвищення у сприйнятті математичних концепцій, зокрема в темах, пов’язаних із множинами, множенням та геометричними формами.

Дослідники акцентують увагу на тому, що включення фізичних активностей у навчальний процес може стати дієвим підходом для покращення розумових здібностей учнів. Це має особливе значення в умовах сучасного освітнього середовища, де сидячий спосіб навчання є домінуючим.

Дослідження також виявило тривалі вигоди від регулярних занять фізичною активністю. Учні, які мали вищий рівень фізичної підготовки, показували кращі результати у тестах на розпізнавання стимулів, з середнім значенням дискримінації 37,33 ± 18,01 для групи з високими показниками фізичної підготовки.

Результати проведеного дослідження мають суттєве практичне значення для освітньої політики. Вони підкреслюють необхідність переосмислення звичних методик навчання та впровадження більш комплексних програм, що об'єднують фізичну активність з академічним процесом.

Дослідники Віталій Масич і Фадлі Іхсан закликають освітніх працівників і політиків переосмислити сучасні підходи до освіти і вивчити можливість впровадження програм фізичної активності в шкільні системи. Вони вважають, що така інтеграція може не лише покращити математичні навички учнів, але й позитивно вплинути на їхнє загальне здоров'я та когнітивну витривалість.

Вчені підкреслюють, що їхні висновки можуть слугувати основою для вдосконалення освітніх і медичних показників на більш глобальному рівні. Вони закликають до продовження досліджень у цій сфері, зокрема, стосовно тривалих впливів фізичної активності на розвиток когнітивних здібностей та успішність у навчанні.