Жінка в лісі: Як вона стала головою клубу Бундесліги та яку роль у цьому відіграє Україна.

Причини бурхливих дискусій щодо того, що німецький футбольний клуб Уніон (Берлін) призначив тренером жінку, є глибоко архаїчними і багато в чому неприємними.

Марі-Луїза Ета, яка очолила столичний футбольний клуб, присвятила своє життя цій грі. Вона мала значний ігровий досвід, потім успішно завершила тренерські курси, після чого працювала з національними командами Німеччини. Далі вона багато співпрацювала з чоловічими командами, ставши асистентом тренера Марка Гроте в молодіжному складі. Два сезони тому, коли берлінці розлучилися з одним з попередніх наставників, Ета також підтримувала Гроте в роботі з професійною командою.

Для такої співпраці подібне призначення не є ані "високою честю", ані проривом. Власне, Ета і клуб навіть не приховують цього: вже відомо, що тренерка з сезону-2026/27 працюватиме з жіночою командою Уніона. Вона прийшла відпрацювати з чоловіками п'ять матчів - у ситуації, коли Уніон точно не проб'ється до єврокубків, а від вильоту, звичайно, не убезпечив себе на 100%, але в гонці може почуватися дуже впевнено.

Історія з "інформаційною бомбою", причому навіть серед тих, хто вперше прочитав таку назву клубу - це більше історія про нас, ніж про них. Ми всі настільки покалічені тоталітаризмом - спочатку у виконанні Радянського Союзу, потім війною - що нас лякає будь-який вихід за рамки. У Німеччині, де посаду канцлера 16 років утримувала Ангела Меркель, жіноча стать - давно такий самий звичайний факт у паспорті, як ім'я чи прізвище.

У Ети справді є інформація в паспорті, яка може стати на заваді і, напевно, створює певні труднощі зараз, але це не має ніякого відношення до її статі. Вона ще зовсім юна: їй всього 34 роки, що робить її наймолодшою серед усіх гравців, яких цього сезону прийняв клуб Бундесліги. Світ футболу, який значною мірою залежить від авторитету тренера та непохитного виконання завдань гравцями, часто виявляється жорстоким до молодих спеціалістів - особливо в Уніоні, де капітану вже 39. Однак у країні, де національну команду тренує Нагельсманн, це не повинно бути великою перешкодою: Юліан очолив Гоффенгайм у 28 років.

Багато хто запитає: чому ж у Європі, з її інклюзивністю, перша жінка почала працювати з клубом вищої ліги тільки зараз? Справа в тому, що чоловічий і жіночий футбол - абсолютно різні індустрії.

У жіночому спорті значно менше професійних ліг, клубів і гравців, що обмежує можливості для передачі знань і навичок. Чемпіонат світу з футболу серед жінок почав проводитися на 61 рік пізніше, ніж чоловічий, і досі відстає в розвитку на таку ж тривалість. Лише в останні роки жіночий футбол почав приваблювати великі аудиторії на стадіонах, і навіть зараз це більше пов'язано з величезною популярністю клубів на кшталт Барселони, Реала та Арсенала.

Десь 2020-ті роки, коли жіноче "класико" здатне зібрати 60 тисяч глядачів, і повинні стати стартом виходу індустрії під назвою "жіночий футбол" на новий рівень. Більше глядачів - більше грошей, більше грошей - більше охочих працювати в цій сфері, більше охочих працювати в цій сфері - більше талантів і геніїв у всіх професіях. Так працює економіка будь-якого спорту, та й не тільки спорту. Але поки що розрив між статями у футболі величезний, і справа навіть не стільки в рівні, скільки в культурі.

Вам коли-небудь доводилося чути про те, що не лише сини знаменитих спортсменів, а й їхні дочки можуть успадковувати талант? Наприклад, Трініті Родман, футболістка американської збірної, є донькою зірки НБА Денніса Родмана. Цікаво, що футболісти зазвичай не обирають своїми партнерами футболісток, і мало хто з них звертає увагу на жіночу частину цього спорту. Врешті-решт, можна бути запаленим фанатом футболу і не усвідомлювати, що в нього грають не тільки чоловіки.

На жаль, таке буває: це абсолютно різні сфери, і успіхи однієї сторони не обов'язково сприяють досягненням іншої. Золотий жіночий біатлонний склад України існував у той час, коли чоловіча команда переживала справжню кризу. А ера трьох видатних тенісистів в історії співпала з нудними періодами в жіночому тенісі, коли Серена Вільямс здобувала всі можливі титули. З певного моменту різні галузі починають конкурувати, і спортсменам разом з їхніми командами — федераціями, піарниками, маркетологами — стає важливо утримувати увагу публіки.

Вона пробилася у футбол саме завдяки особливій долі. Вона подавала великі надії як футболістка, завойовувала медалі юнацьких чемпіонатів світу та Європи, але була змушена закінчити кар'єру вже у 26 років через травми. 26 - замало, щоб "наїстися" грою, але більш ніж достатньо, щоб налагодити зв'язки.

Вона грала за такі клуби, як Гамбург і Вердер. Звісно, у жіночому футболі зовсім інша ієрархія: чи багато разів ви чули про ФК Турбіне, який шість разів вигравав Бундеслігу? Та й у нас зовсім недавно домінувала Ворскла... Але Ета грала і за Турбіне, тричі перемагала в чемпіонаті - і, коли очолила збірну Німеччини U-19 майже відразу після закінчення кар'єри, це виглядало якраз як класична футбольна ставка на харизму й авторитет.

Паралельно Ета розвивала кар'єру в клубах -- в академії Вердера вона почала працювати одразу після того, як повісила бутси на цвях. Ще будучи футболісткою, Марі-Луїзе вийшла заміж за Бенджаміна Ета: колишнього футболіста, який миттєво став агентом своєї дружини. Ще у Вердері вона сказала:

"Я не відчуваю гордості від того, що є єдиною жінкою [в академії клубу Бундесліги - примітка автора]. Як особистість, я з задоволенням виконую цю роль. Для мене немає жодної різниці між чоловіком і жінкою в молодіжному футболі. Важливішими є професіоналізм тренера як на полі, так і за його межами."

Підтвердженням того, що призначення жінки в Німеччині не є кардинальною зміною, є той факт, що це рішення прийняв один з найконсервативніших клубів ліги. Хоча, звісно, варто враховувати, з якої перспективи на це дивитися.

Уніон — це вболівальники. Це один з тих небагатьох випадків, коли подібні висловлювання не звучать як банальний слоган: без берлінських фанатів клуб не існував би. За даними на березень, у фан-клубі Уніон налічується 71 967 членів, і всі вони регулярно сплачують внески. Лише дев’ять клубів у Німеччині можуть похизуватися більшою кількістю фанатів. Хоча зараз Уніон займає приблизно десяте місце в лізі, його історія була зовсім іншою.

Спочатку все виглядало ідеально: клуб зумів стати віце-чемпіоном 1923 року, але... Мало хто зазнав такої жорстокої долі від тоталітарних режимів, як Уніон. Як нацисти, так і комуністи (оскільки Уніон опинився в радянській зоні окупації Берліна) мали своїх фаворитів, і значну частину свого існування клуб провів у нижчих лігах. Особливо вражаючим є випадок 1949 року, коли під час матчу в Гамбурзі футболісти з Берліна масово втекли, відмовившись повертатися до НДР.

Падіння Берлінської стіни принесло свободу, але не зробило Уніон сильнішою командою. Він опинився у третьому дивізіоні німецького футболу, не міг утримати навіть відкритих зірочок. Нинішній тренер збірної Боснії Сергій Барбарез розкрився саме в Берліні, забив 46 голів - але потім пішов у Бундеслігу, де згодом став найкращим бомбардиром. І все це - з величезною армією прихильників, з підтримкою значної частини населення одного з головних міст Європи.

У 2004 році Уніон опинився на межі банкрутства, і в цей критичний момент його віддані фанати вирішили врятувати клуб не лише фінансово. Ініціатива "Витікаємо кров'ю за Уніон" передбачала донорство крові, в результаті чого вдалося зібрати 1,46 мільйона євро для покриття витрат на ліцензію для участі в змаганнях. Волонтери також активно долучилися до відновлення та реконструкції стадіону, який має доволі просту назву: "У старого лісника" в перекладі.

Тисячі людей залишали свої робочі місця або брали відпустки, щоб взяти участь у відновленні "Ан дер Альтен Ферстерай" та привести його у відповідність до вимог ліги. Саме в цей час виникла одна з найзворушливіших традицій у світі футболу: з 2003 року фанати берлінської команди святкують Різдво безпосередньо на стадіоні. Де ще, якщо не в місці, яке стало результатом спільних зусиль, варто зібратися?

Напевно, клуб з такою армією за спиною не міг не досягти зірок. У 2019-му берлінці дебютували в Бундеслізі, за два роки вийшли в Лігу конференцій, через рік обіграли Аякс у ЛЄ, а ще через рік зіграли й з Реалом у Лізі чемпіонів. Фанати, при цьому, бурчать через деякі дрібниці: раніше, мовляв, на Різдво приходили тільки свої, а тепер це стало атракціоном, та й Лігу чемпіонів на Олімпіаштадіоні заради більшої відвідуваності грали. Але вболівальники для клубу все одно значать усе: навіть на дебютний матч у Бундеслізі фанати принесли портрети батьків і дідів, які померли, не дочекавшись цього дня.

Матч з Реалом відбувся у сезоні-23/24, але зараз здається, що це було в минулому житті. За цей час Ліга чемпіонів встигла змінитися (і навіть пройти паралельно) з боротьбою за виживання - щоб, у свою чергу, перетворитися на ситуацію, коли клуб перебуває в середині таблиці і може експериментувати.

Урс Фішер став знаковою постаттю для Уніона, адже під його керівництвом команда здійснила вражаючий шлях від другого дивізіону до найпрестижніших європейських турнірів. Однак саме в той момент, коли клуб почав грати в матчах проти таких суперників, як Реал, Брага та Наполі, він зазнав серйозних труднощів. Берлінці виявилися не готовими до гри на двох фронтах. Наразі Фішер досягає успіхів у Майнці, проте в листопаді 2023 року він залишив свою посаду, і тепер клубу необхідно знайти нові шляхи для подальшого розвитку.

Саме в цей момент Ета вперше з'явилася на великій сцені. Лише через кілька днів після її виходу з жіночої юнацької збірної та призначення в клуб, настала пора працювати з гравцями, які мають мільйонні контракти, представниками національних команд. На той час вона ще була асистенткою: її запросили долучитися до юніорської команди Уніону, щоб підтримувати тренера Марко Гроте. Раптом її колегами стали тренери дублю, яким також запропонували підвищення.

У 2023 році Ета залишила свій слід в історії, ставши першою жінкою-асистенткою в клубі Бундесліги та Лізі Чемпіонів. Тепер, коли Уніон змушений звільнити третього тренера за два з половиною роки, клуб робить акцент на наданні можливостей людям з власної системи.

Сучасний Уніон, як і годиться берлінському клубу, є надзвичайно багатонаціональною командою. У складі гравців представлені 16 різних країн! Цікаво, що тунісець Рані Хедіра є не просто однофамільцем, а рідним братом чемпіона світу Самі Хедіри, хоча він обрав іншу національну збірну. У команді також виступає шотландський нападник Олівер Берк, який за своє життя встиг змінити більше десяти клубів до 29 років. Серед інших гравців можна згадати легендарного 39-річного Крістофа Тріммеля, який ще пам'ятає часи Другої Бундесліги, а також серба Андрія Іліча, який спільно працює з хорватом Йосипом Юрановичем.

У цьому контексті на склад Берліна звертати увагу набагато цікавіше (а на трибуни - ще цікавіше!), ніж на сам матч команди. Щодо володіння м'ячем, то Уніон займає останнє місце в Бундеслізі (38,3%), суттєво відстаючи навіть від команди, що посідає передостанню позицію. Це частина їхнього ігрового стилю: вони пройшли до Ліги чемпіонів, маючи найнижчий показник володіння м'ячем у чемпіонаті. Однак останнім часом здається, що їхні старі прийоми вже не приносять бажаного результату.

Попередні сезони Уніон закінчив на 15-му та 13-му місцях, поточний добре розпочав, але з останніх 14 турів виграв лише два. Штеффен Баумгарт - майстер контратакувальної гри, який, мабуть, дав берлінцям усе, що міг, і був звільнений. Жоден гравець Уніону не забив більше п'яти м'ячів, та й команда в цілому у 2026-му забиває менше гола в середньому за гру. У інтерв'ю вона робить акцент на сучасній грі, високому пресингу - і, мабуть, таким чином клуб вирішив спробувати пограти по-новому.

У цій історії також присутній український елемент. Ета, яка багато років присвятила себе роботі з юніорами, сподівається на довіру молодих талантів – один з гравців команди Уніон, народжений у 2007 році, має українське громадянство. Форвард Дмитро Богданов вже встиг зробити асист в Кубку на початку сезону, проте в Бундеслізі він поки що має лише одну хвилину на полі. Сподіваємось на більше довіри до нього, адже у берлінців є об'єктивні труднощі з атакою, а Богданов демонстрував свою результативність, граючи за юнацьку збірну.

"Наша здатність консолідувати всі ресурси у складних ситуаціях завжди була однією з головних переваг Уніона", - зазначила Марі-Луїза під час прес-конференції.

Ще б пак: сама назва передбачає об'єднання! Берлінський клуб ніколи не соромився виділятися і писати красиві історії. Дуже класно, що він вирішив написати нову - і, здається, для України ця навіть важливіша, ніж для Німеччини.