Величезний курган, що має форму скорпіона, розташований у Мексиці, виявився тісно пов'язаним із сонцестояннями.

Його побудували близько 1000 років тому.

Дослідники повідомили, що величезний курган у формі скорпіона, виявлений у Мексиці, ймовірно, має зв'язок із літнім і зимовим сонцестояннями, як інформує Live Science.

У 2014 році археологи виявили курган завдовжки 62,5 метра під час дослідження доісторичних іригаційних систем у долині Теуакан. Під час розкопок були знайдені численні артефакти та підношення, що дозволило команді датувати його до пізньокласичного та раннього посткласичного періодів, приблизно між 600 і 1100 роками н.е.

Курган виявився вражаюче збереженим. Голова, клешні та хвіст скорпіона були створені з поєднання глини та каміння, їх висота досягає 80 сантиметрів. На місці, де мало б бути "жало", археологи натрапили на закопані артефакти.

Як зазначив головний автор дослідження, Джеймс Нілі, почесний професор археології в Техаському університеті в Остіні, це відкриття свідчить про те, що звичайні мешканці Мезоамерики, а не тільки елітні верстви, були зацікавлені у спостереженні за небесними явищами.

"Це свідчить про те, що знання та спостереження астрономічних явищ, пов'язані із Сонцем, не були цілком у руках елітарної верстви," – зазначив Нілі.

Скорпіон - це один із 12 курганів, які є частиною громадського та церемоніального комплексу площею близько дев'яти гектарів. Цей комплекс, можливо, використовували для астрономічних спостережень, допомагаючи сільськогосподарським робітникам визначати час проведення ритуалів, посадки і збору врожаю.

Деякі кургани мали внутрішні приміщення і стіни, але лише у скорпіона спостерігалася характерна форма. Це перетворює його на курган-чучело — насип землі, якій було надано спеціальну форму, що символізує певний об'єкт або фігуру. У Північній Америці можна знайти тисячі курганів, створених корінними народами, тоді як у Мезоамериці кургани-чучела трапляються значно рідше.

Скорпіон, відомий як Тлауіскальпантекутлі, був могутнім божеством у доіспанській Мезоамериці. Багато мезоамериканських народів вважали його небесним божеством, він був важливою фігурою в ацтекському пантеоні богів. За словами вчених, для мезоамериканців Тлауіскальпантекутлі уособлював Венеру, планету ранкової зірки.

Науковці виявили, що курган-скорпіон має напрямок зі сходу на північний схід, що свідчить про його зв'язок зі сходом сонця під час літнього сонцестояння. Дослідники також провели розрахунки траєкторії сонячного руху як під час літнього, так і зимового сонцестояння.

"Дослідники підрахували, що вранці на літнє сонцестояння, якщо спостерігати з боку "жала" (круглої керамічної формації на передбачуваному кінці хвоста скорпіона), сонце з'явиться над кінчиком північної (лівої) клешні", -- повідомили вчені.

День літнього сонцестояння був важливою церемоніальною датою для жителів Мезоамерики, оскільки він знаменував початок дощів і посівної кампанії.

"У дні, що передували сонцестоянню, сонце вставало між двома клешнями, сигналізуючи тим самим про наближення сезону дощів, щоб місцеві фермери могли підготувати свої поля до посіву", -- додали дослідники.

Сонце заходило в день зимового сонцестояння, і це явище асоціювалося зі скорпіоном. Як стверджують вчені, особа, що знаходилася на кінці лівої клешні, могла спостерігати, як сонце ховається за його жалом.

"Виходячи з цих оцінок, курган у вигляді скорпіона давав змогу його мешканцям визначати дати як літнього, так і зимового сонцестояння, що є поширеним орієнтиром у мезоамериканській архітектурі", -- підсумували вчені.

Нагадуємо, що в 2022 році, після сильного землетрусу в Мексиці, дослідники натрапили на величезну голову змії.