Голова наглядової ради "Центренерго" Гота заявив, що за результатами 2025 року компанія матиме чистий прибуток у розмірі 4,5 мільярдів гривень.

Інтерв'ю агентству "Інтерфакс-Україна" голови наглядової ради ПАТ "Центренерго" Андрія Готи

Ніна Яворська - це ім'я, яке викликає цікавість та зацікавленість.

Ви займаєте посаду голови наглядової ради "Центренерго" протягом близько 2,5 років, а в самій раді перебуваєте з 2021 року. Наразі оголошено новий конкурс на вакансії у раді. Чи маєте намір брати участь у цьому конкурсі?

Звичайно, ні. Президент дав вказівку оновити всі наглядові ради. Яке в мене моральне право знову брати участь у конкурсі, якщо йдеться про перезавантаження? Мене могли б залишити на посаді, але оскільки всіх звільняють, я ухвалив рішення піти з "Центренерго".

- Чим будете займатися?

Я вже близько року займаюся роботою в компанії, що спеціалізується на виробництві різних видів дронів. Тому, вважаю, що варто зосередитися на цій темі. Проте, якщо виявиться, що я можу бути корисним у сфері енергетики, з радістю готовий працювати й у цьому напрямку.

Які результати ви маєте на момент виходу з компанії?

У цьому році "Центренерго" планує досягти фінансового результату, який стане першим позитивним показником за багато років. Очікується, що чистий прибуток складе близько 4,5 мільярда гривень. За два десятиліття роботи попередні керівники компанії змогли накопичити збиток у розмірі 16 мільярдів гривень.

З липня 2024 року, після зміни керівництва та призначення Євгенія Гаркавого на посаду генерального директора, компанія "Центренерго" жодного разу не зазнала збитків протягом місяця. Крім того, підприємство успішно погасило близько 2,5 млрд грн боргів, накопичених раніше, зокрема перед державними шахтами та "Нафтогазом", і зупинило подальше накопичення боргів. Варто зазначити, що "Укренерго" заборгувало нам 2,2 млрд грн за надані послуги на балансуючому ринку, і ця сума протягом року збільшилася більш ніж удвічі, досягнувши 1 млрд грн на кінець 2024 року.

- За рахунок чого такі фінрезультати?

- Оце цікаво. Але давайте на це філософське питання я дещо пізніше відповім. Відповідь буде дуже проста. Я просто скажу, з чим ми почали, чому взагалі я тут опинився, чому Фонд держмайна порадив мою кандидатуру на голову наглядової ради. Це було літо 2023 року. На той час Трипільська ТЕС взагалі не була обстріляна жодного разу. Тільки Зміївську обстріляли трохи раніше - у грудні 2022 року. На жаль, тоді двоє людей загинули, і після того смертей у нас не було, персонал навчився себе берегти. А він у нас сміливий неймовірно.

Але я про що - "Центр" не обстрілювали, а генерація була дуже низькою: з натяжкою під 700 МВт, коли можна видавати 2-3 тис. МВт. Це обурило керівництво держави, і президент зібрав з цього приводу велику нараду в серпні 2023 року. З силовиками, правоохоронцями, з Фондом держмайна, Міненерго тощо. І тодішній керівник Фонду держмайна Умеров мені сказав, що треба братися за цю компанію, бо він пообіцяв президенту її відновити й підготувати до приватизації.

Розпочалася активна діяльність. На одній з наших теплових електростанцій перед початком опалювального сезону функціонував лише один енергоблок, а в грудні 2023 року ми досягли показника в 9 працюючих блоків у компанії. Схоже, востаннє таку кількість енергоблоків було задіяно ще в 2012 році. Варто зазначити, що на той момент ми також мали потужну Вуглегірську ТЕС, яка вже три роки знаходиться під окупацією.

Ми тоді шокували весь енергетичний штаб. Тим більше, коли запустили й 10-й блок. На квітень вже збиралися 12-й блок включити. Але тоді й стався великий обстріл. Щоб ви зрозуміли, можу показати фото. Ось одна машинна зала - і в ній шість дірок від ракет, а ось інша - в ній чотири дірки. Просто руїни.

Ми розпочали переговори з урядом щодо фінансової підтримки, оскільки в той момент у нас не було коштів для відновлення. Ми зменшили робочий час для деяких співробітників, призупинили надбавки та перейшли на режим економії. Проте основний персонал залишився на своїх місцях. Кабінет Міністрів ухвалив рішення про виділення нам 1,5 млрд грн допомоги, здається, 17 травня. Це стало першим випадком в історії компанії, коли ми отримали бюджетні кошти. 1 серпня ці кошти надійшли на наш казначейський рахунок. У цей період я практично цілодобово спілкувався з урядом. Кожен мій день починався і закінчувався розмовами з усіма міністрами, які були залучені до процесу виділення фінансування. Хочу висловити вдячність прем'єр-міністру, міністру фінансів та Фонду державного майна за їх неймовірну підтримку та зусилля, які ми доклали разом.

Проте, хочу зазначити, що до моменту надходження бюджетних коштів, яке відбулося 1 серпня, на Трипільській станції вже функціонували чотири енергоблоки. "Укренерго" почало повертати свої борги, і ми використали отримані кошти на проведення ремонтних робіт. Додатково, два блоки також були відремонтовані на Зміївській станції, хоча про це ніхто й не згадував.

Якщо у тебе є кошти на рахунку, спочатку потрібно запланувати витрати на ремонт, а вже потім думати про купівлю пального. Однак до 2023 року існувала зовсім інша стратегія. Коли з’являлися гроші, їх одразу направляли на придбання різних агрегатів, насосів та інших обладнань. В результаті потім знову виникали проблеми з поставками пального, і коштів не вистачало на його закупівлю. Минулі періоди показали, що ми мали десятки кримінальних справ через таку безглузду політику. Як можна так діяти? Це ж не надто складно. Це просто спалювання вугілля та газу. Запустивши "маховик", можна миттєво отримати 200 МВт в систему. Чому ж не проводити ремонти? Якщо є фінансування, все можна полагодити.

Ми стартували з фінансовим результатом: мінус-мінус-мінус, але з серпня 2024 року наш баланс почав зростати, і з того часу ми завжди в плюсі. Це стало можливим завдяки тому, що, коли у нас є кошти, ми їх не витрачаємо бездумно.

Ви натякаєте на необхідність роз'яснити, які причини стоять за такими фінансовими результатами?

Звісно! Ось переформульований варіант вашого тексту: Отже, основною причиною, чому ми маємо прибуток після багатьох років, є те, що в серпні 2023 року наша компанія вийшла з-під впливу будь-якої фінансово-промислової групи в Україні. Це я можу стверджувати з упевненістю. Ніхто не здійснював зовнішнього впливу на діяльність компанії — ані з боку Міненерго, ані з боку сторонніх організацій чи спеціалістів, як це було раніше. Різні команди приходили в "Центренерго", але всі вони лише завдавали збитків.

Я обрав інший підхід. Я вирішив призначати на посади тих, хто вже багато років працює в компанії, тобто піднімати кадри з нижчих рівнів. Наприклад, начальник відділу, який віддав цій компанії 10 років, отримав посаду начальника управління. А начальник управління, який працює тут 15 років, став заступником генерального директора. Сам же генеральний директор — це людина, що присвятила компанії 20 років, і до свого призначення він був технічним директором.

Таким чином, ті, хто протягом всього свого життя працював у цій компанії, наразі займають керівні позиції. Це є ключовим чинником її успіху. Жодні зовнішні особи не зможуть надати реальну підтримку компанії. Всі іноземні члени наглядової ради чи експати, які можуть приєднатися, не зможуть внести значний вклад.

Необхідно звертати увагу на спеціалістів, які вже працюють в компанії. Вони є наймотивованішими, найбільш компетентними та досвідченими. Важливо, щоб функціонувала система кар'єрного розвитку. Тому я сподіваюсь, що наступна наглядова рада також буде орієнтуватися на пошук фахівців серед власних працівників.

Проте, повертаючись до фінансів: з загальної суми в 1,5 млрд грн, яку ми отримали від держави до кінця 2024 року, ми повернули 900 млн грн. Це свідчить про те, що ці кошти вже не були для нас актуальними. Ми успішно виробляли електроенергію і отримували прибуток від цього.

- Чому не можна було використати їх на якісь потреби компанії?

Звичайно. Це було так само в усі попередні роки. Всі кошти з рахунку постійно зникали, нібито на якісь "необхідності".

Але зрозумійте: один енергоблок не може ремонтувати одночасно 500 людей. Є бригада, приблизно 35 людей, вона ремонтує. Туди не можна ще десяток бригад накидати, щоб швидше. Так не буває. Бо в нас є, наприклад, один мостовий кран, який тягає по 50-100 тонн обладнання. Вкинути туди одразу мільярди неможливо. Ремонтувати потрібно поступово. Тому коли в тебе на рахунку 900 млн грн державних грошей, і взяти їх розкидати кудись наліво-направо, по 50 млн якимось компаніям... Так робили попередники.

Ми віддали їх. Для бюджету вони виявилися важливішими, ніж для нас.

Ми інвестували 600 млн грн у створення захисту другого рівня. Це досить потужна система. Всі зобов'язання щодо реалізації захисту другого рівня, які ми взяли на себе, виконані. Це дійсно ефективний проект. Хоча він і дорогий та вимагає тривалого часу для реалізації, результат вартий витрачених зусиль.

Чи планують на наступний рік продовжити будівництво сховищ?

- Так! Бо захисні споруди не зводяться одноразово, їхнє будівництво та модернізація тривають постійно, з урахуванням нових типів атак і дій ворога.

Андрію, я вже звертався до ДТЕК, і тепер звертаюся до вас. Це нагадує безкінечний цикл - відновлення, обстріл, знову відновлення, знову обстріл. Як довго це триватиме? Чи розглядаються якісь альтернативні рішення для компенсації втрачених потужностей?

Існують альтернативні варіанти, але... Один енергоблок забезпечує 200 МВт потужності. Лише один. Щоб його замінити, потрібно, скажімо, 10-20 газопоршневих або газотурбінних установок, які можна розмістити на різних ділянках території. І в нас є для цього місце. Проте, ми не маємо необхідної кількості газових генераторів. Навіть якщо уявити, що вони з'явилися, слід врахувати, що чим більше МВт, тим довший процес установки та підключення. Наприклад, для 2 МВт це займе два-три місяці, в той час як для 20 МВт може знадобитися від восьми місяців до року. Отже, по-перше, потрібні фінансові ресурси для їх придбання. По-друге, необхідно буде організувати монтаж. А одночасно залучити три тисячі підрядників не вдасться. Це буде колективна робота. Один генератор встановили, потім другий, третій... Треба також збудувати укриття та розмістити установки в різних локаціях. Це, безумовно, перспектива, але не підходить для швидкого відновлення, в якому енергетики вже мають значний досвід.

Схоже, що з кожним новим роком час минає все швидше, чи не так?

Знаєте, я сама дивуюсь тому, як оперативно ДСНС справляється з розчищенням завалів. Наші технології вже на високому рівні, і захист став набагато міцнішим. До того ж, військові активно підтримують нас, і кількість засобів радіоелектронної боротьби зростає. Останні обстріли могли б завдати значно більшої шкоди, якби не їхня присутність. Ми також інвестуємо в нові технології і нещодавно придбали дрони-перехоплювачі, які передаємо військовим. Військові, в свою чергу, забезпечують нам захист, розуміючи, наскільки важливою є наша роль. Усі працюють надзвичайно швидко: всього за день-два-три ми очищаємо територію і вже починаємо ремонтувати, перевіряти, що можна відновити. Ми навчилися швидко реагувати, тому процес запуску відновлюється миттєво.

Які збитки понесла компанія внаслідок обстрілів протягом усіх цих років?

В цілому, наші дві теплоелектростанції зазнали більше 200 влучень. Лише за обстріли 2024 року збитки оцінюються більш ніж у 12,5 мільярдів гривень. Наразі триває оцінка наслідків масованих атак 2025 року. Проте непрямі втрати, пов'язані з недовиробництвом електроенергії через простої після атак, вже досягли 25 мільярдів гривень.

- Нещодавно був сюжет про те, що ви відмовилися від проєкту будівництва біоТЕС, на яку начебто Європейський інвестиційний банк готовий був виділити грант, здається, в EUR400 тис. У сюжеті не було коментаря компанії, то прокоментуйте зараз.

Перш за все, варто зазначити, що ніхто нікому не відмовляв, оскільки ніхто не ініціював жодних дій. У компанії не проводилися жодні переговори на цю тему. Оскільки нічого не було розпочато, то й завершити це теж не було можливості. Я мав змогу ознайомитися з сюжетом, але ні мені, ні генеральному директору не телефонували з проханням висловити свою думку. Головна героїня сюжету намагалася вести якісь переговори від імені компанії, але насправді вона не мала до цього жодного відношення. Її статус не дозволяв їй бути радником, і вона ніколи не була частиною нашої команди. Вона працювала в Офісі реформ Міністерства енергетики, але чомусь вела переговори від "Центренерго", хоча це підприємство підпорядковується Фонду держмайна, а не міністерству. Я вже, напевно, два роки не співпрацюю з Міністерством енергетики. Генеральний директор узгоджує з ними певні процедури підготовки до ОЗП та інші питання.

Щодо біоТЕС, я вважаю, що для забезпечення роботи котла потужністю 300 МВт нам, напевно, доведеться знести всі ліси та будівлі в Кончі Заспі, щоб забезпечити постачання біопального. Якщо б фахівці звернулися за порадою, вони б підтвердили, що в Україні немає достатньої кількості біопального для таких потреб.

Ми колись думали про інше - запустити один котел на спалюванні сміття, це було б дуже круто. Ми розміщені на березі Дніпра, нам можна звозити сміття баржами по Дніпру. У нас під боком Київ, який генерує щоденно 1600 тонн сміття. Але є одне але: де гарантія, що ми будемо від нього отримувати це сміття? Однієї Українки нам не вистачить. Можуть депутати Київради дати нам гарантію, що Трипільська ТЕС буде отримувати принаймні 500 тисяч тонн сміття? От чому немає нового сміттєспалювального заводу в Києві, чому досі цей п'ятий полігон працює незакритим? Тому що ніхто з інвесторів не може дійти згоди з цим Києвом багато років. А всім інвесторам, які вкладають гроші в сміттєпереробні заводи, треба гарантія поставок сміття.

Ми ведемо переговори з організаціями Європейського Союзу стосовно фінансування розподіленої генерації. Це передбачає створення комплексної системи, що включає газопоршневі та газотурбінні генератори різної потужності: 5, 10 і 20 МВт. Також планується використання підземних енергосховищ. Ми можемо розглядати альтернативні джерела енергії, такі як сонячна та вітрова. Це буде мікс різних генеруючих потужностей, і саме такий підхід може стати вирішенням нашої проблеми.

- Взагалі, є в компанії якась дорожня карта декарбонізації, бо вугільні блоки рано чи пізно треба буде закривати?

Яке відношення мають вугільні блоки до декарбонізації? Вони функціонують, проходять ремонт і продовжують свою роботу. Їхня діяльність необхідна, оскільки наша енергетика потребує маневрових можливостей. Декарбонізація — це виклик, який стосується лише майбутніх перспектив. Серед інших аспектів, йдеться про диференційовану та розподілену генерацію...

Сьогодні нам необхідно забезпечити електрику, тому важливо інвестувати кошти в модернізацію енергоблоків, які працюють на вугіллі, газі та газомазуті. Потрібно проводити регулярні ремонти, щоб мати змогу запускати їх вже через місяць. Ми повинні генерувати електроенергію з усіх доступних джерел. Адже ракети не враховують, куди саме влучають. Тому ми зосереджуємося на тому, щоб якомога швидше відремонтувати енергоблоки, які можуть бути готові до роботи. Твердження про відмову від біокотлів на користь вугілля не відображає реальності нашої роботи за останні два роки. Ми продовжуємо ремонтувати те, що можна відремонтувати, і не маємо значення, який з блоків буде відновлений першим.

Компанії вигідніше експлуатувати вугілля, оскільки це обходиться дешевше, ніж газ, навіть з урахуванням газового ПСО. Проте ремонт вугільного блоку займає більше часу та є дорожчим, тоді як газовий блок ми ремонтуємо швидше. Це є нашим основним стратегічним підходом. Коли ми почали цю розмову, я зазначав, що в серпні 2023 року наші показники були вкрай низькими, і це стало можливим завдяки Трипілці, тоді як "Змія" взагалі не працювала.

З грудня 2023 року наша потужність досягла 1560 МВт. Проте у квітні 2024 року вона впала до нуля через обстріли. У серпні ми повернулися до показника 210 МВт, а в жовтні вже досягли 410 МВт. У листопаді ми згенерували 950 МВт, а в грудні 2024 року – 1130 МВт. Липень 2025 року приніс нам 1300 МВт, але згодом ми знову втратили 1080 МВт. Однак у серпні нам вдалося відновити виробництво до 1270 МВт.

Звичайно, ми не можемо публічно оголошувати подібні речі, адже це призведе до негайних наслідків. Я ділюся інформацією про минуле, щоб проілюструвати динаміку подій. Протягом літа та половини осені ми активно працювали, але в жовтні цього року знову сталися обстріли, внаслідок яких ми втратили генерацію. Якщо раніше нам вдалося щось реалізувати, то, можливо, і зараз знайдемо можливість щось зробити.

Дефіциту ніякого палива у нас немає.

Яка обстановка щодо одного з ваших постачальників - "Теплосфера", яка, згідно з інформацією журналістів, не виконала поставку вугілля на суму 124 млн грн?

Ми виграли судовий процес, що дозволяє нам повернути 124 мільйони гривень. І рано чи пізно ми їх отримаємо. У таких ситуаціях я маю право звертатися до Служби безпеки України, і саме це я зробив. Вони запевнили мене, що нададуть необхідну підтримку, і "Теплосфера" забезпечить доставку вугілля. На даний момент нам винні вже не 30 тисяч, а 25 тисяч тонн. Якщо вугілля не буде доставлено, ми вимагатимемо повернення коштів, адже у нас є рішення суду.

Не може такого бути, щоб не було що взяти. До того ж за кожною компанією є якісь прізвища, адреси. Хтось та буде нести за це відповідальність. Звичайно, можна кудись втекти, але все одно відповідальність буде. Коли виконавчий орган ухвалює рішення щодо підписання угод на постачання вугілля, то, звичайно, перевіряється дуже багато складових. І навіть якщо люди приходять з новою компанією. Тому все одно ця компанія не зникне. І ці люди не зникнуть.

Але, дивіться, ці гроші - це 30 тисяч тонн вугілля. Цього нам вистачить на чотири дні. Тобто ми 361 день в році працюємо і претензій жодних немає. А тут "трагедія" - на чотири дні недопоставка.

- Як взагалі відбувається вибір постачальників?

На жаль, я не в змозі висловити свої думки з цього питання. Було б доцільніше, щоб коментарі надали представники виконавчого органу, адже вони є фахівцями в цій сфері.

Однак чи повинна наглядова рада давати схвалення на такі угоди?

Ні, не всі угоди проходять затвердження наглядової ради, і далеко не всі з них підлягають цьому процесу. Цю угоду ми не схвалювали. Проте ми затверджували угоду на придбання вугілля у ДТЕК на суму понад 1 млрд грн. Наразі ми купували вугілля у ДТЕК, оскільки в них є значні запаси на складах. Вони зазнали обстрілів, як і ми, але у них все ще є вугілля, а наші запаси вже вичерпуються. Тому ми вирішили придбати вугілля у них, адже воно якісне.

От така у нас політика йде. Не всі члени наглядової ради розділяють таку політику. Це рішення прийнято, хоч і не одноголосно. Бо один з членів відмовився за нього голосувати, мовляв, я не розумію, чому я маю це робити. Я ніколи не запитував генерального директора, чого я маю це робити.

Наглядова рада повинна функціонувати саме таким чином. Її завданням не є втручання у виконання робочих процесів. Це не входить до нашої компетенції. Адже, якщо наглядова рада почне контролювати закупівлі, то навіщо тоді існує правління? І знову ж, виникає питання: чому має бути подвійний контроль? Правління займається проведенням закупівель, усередині є служба безпеки, яка здійснює контроль за цими процесами, а також існують комплаєнс-процедури і залучено багато фахівців.

Пропоную включити до наглядової ради ще п'ять-сім членів, які зможуть здійснювати контроль за процесом закупівель. Також давайте розглянемо можливість створення ще одного органу, який буде функціонувати над наглядовою радою.

Проте, виконавчий орган заслуговує на похвалу. Вражає, що якщо у вас залишилося лише чотири дні запасів вугілля, це свідчить про вашу ефективну роботу.

Які завдання, на вашу думку, залишилися незавершеними під час цієї каденції?

- Напевне, не вдалося залучити інвесторів для розвитку розподіленої генерації. По-перше, війна, і сюди бояться вкладатися, бо постійно обстрілюють. І навіть мої запевнення, що ми розкидаємо установки по всій нашій немаленькій території, не переконали інвесторів.

По-друге, вони згадують про приватизацію, не усвідомлюючи, які наслідки це матиме в майбутньому. Водночас вони сподіваються, що їхні установки залишаться і функціонуватимуть на цьому місці протягом тривалого часу.

Просто, щоб було зрозуміло: наприклад, "Укренерго" чи "Укрнафта" можуть купувати ці газопоршневі та газотурбінні установки за свої гроші. Вони у них є. У нас не було грошей їх купувати, тому ми намагалися залучати інвесторів.

Наступного року ми вже в принципі можемо й самі купувати такі установки. Сподіваюся, нова наглядова рада буде розвивати цей напрям.

Яка ситуація з приватизацією "Центренерго"?

- Її призупинено під час війни. Але президент доручав приватизувати. Тоді, коли мене обрали головою наглядової ради, президент доручив тодішньому голові Фонду держмайна Рустему Умерову приватизувати "Центренерго" негайно. Але його за пару тижнів призначили міністром оборони. Тому, мабуть, питання приватизації, так би мовити, знялося. Але я вважаю, що вона врешті має відбутися.

Який ваш прогноз стосовно ОЗП, враховуючи ваш досвід у сфері діяльності генеруючих компаній?

Не слід забувати, що приблизно 80-85% електричної енергії в Україні забезпечує компанія "Енергоатом". Сьогодні їхня частка зросла, адже як ми, так і ДТЕК зазнали значних втрат. Тому ворог здійснює атаки на розподільчі лінії, трансформатори та системи передачі. Проте, навіть у таких умовах, поки ми маємо такий потужний актив, електроенергія залишиться доступною.

Проте, наприклад, Одещина потребувала більше тижня для відновлення після нападу 13 грудня, коли більше половини регіону залишилося без електропостачання. Окрім цього, фахівці зазначають про потенційні загрози, пов'язані з резервним обладнанням.

Кожен з нас має на сьогодні своє резервне обладнання. Всі ми забезпечили захист своїх об'єктів. Якщо б ми цього не зробили, наслідки були б значно гіршими. У нас є безліч випадків, коли "шахеди" та ракети влучали в звичайні габіони, і шкода від атак виявлялася значно меншою. Це свідчить про ефективність нашої системи. РЕБи функціонують, військові виконують свої завдання, ДНС демонструє вражаючі результати, а наші фахівці вже мають великий досвід. Тому я налаштований оптимістично.