Несподівано виявилося, що черв’яки зводять вежі зі своїх тіл: дослідники нарешті розкрили причину цього явища (відео)
У середовищі клінічної стерильності скляного посуду життя може проявляти себе у надзвичайно цікавий спосіб. У рамках нового дослідження науковці змогли розкрити загадку незвичайної поведінки черв'яків, які створюють справжні конструкції у вигляді веж з власних тіл.
Цю інформацію опубліковано в журналі Current Biology, повідомляє Science Alert.
Раніше науковці тривалий час дискутували щодо того, чи є така поведінка характерною лише для лабораторних умов, чи вона є поширеною стратегією виживання. У новому дослідженні дослідники звернули увагу на одну незвичайну активність, яку швидко зафіксували в попередніх експериментах: черв'яки формували вежі зі своїх власних тіл.
Фокус. Технології запустили власний канал у Telegram. Приєднуйтесь, аби бути в курсі найактуальніших та найцікавіших новин з царини науки!
Тепер учені зафіксували таку поведінку черв'яків у природних умовах, довівши раз і назавжди, що деякі види будують вежі з власних звивистих тіл, щоб зловити попутку з міста, коли ситуація стає складною.
Під час дослідження вчені з Інституту поведінки тварин Макса Планка в Німеччині встановили цифровий мікроскоп над фруктами, що гниють, і спостерігали, як крихітні мерлятники годуються, поки не настає час мігрувати на зеленіші пасовища, підіймаючись одне на одного й тягнучись до неба.
Згідно з висловлюваннями старшої авторки дослідження та експертки з тваринної поведінки Серени Дін, вона та її команда були в захваті, коли вперше натрапили на ці природні структури. Раніше науковці спостерігали вежі черв'яків лише в лабораторних умовах, але завдяки відповідному обладнанню їм вдалося підтвердити, що ці явища можна спостерігати і в їх природному середовищі.
Хоча це трапляється нечасто, існують кілька прикладів тваринних спільнот, які креативно з'єднують свої тіла для пересування. Наприклад, мурахи здатні створювати мости та плоти; павутинні кліщі, в свою чергу, жертвують своїм життям, формуючи центри шовкових кульок, щоб допомогти своїм родичам подорожувати на вітрі.
Історії про нематод, які кооперуються, щоб піднятися над своїм субстратом, який гниє, і зачепитися за муху, яка пролітає повз, з'явилися з кількох напівприродних спостережень і лабораторних експериментів.
У другому експерименті дослідники зібрали залишки гниючих яблук і груш поблизу Університету Констанца та детально вивчили нематод Caenorhabditis, які рухалися в цих залишках. Команда змогла зафіксувати активність життєвого етапу, відомого як дауер — альтернативна стадія розвитку, яка дозволяє черв'якам виживати в екстремальних умовах. Молоді особини одного з видів нематод зібралися навколо тоненьких виступів, що виходили з гниючого плода, і синхронно витягували свої тіла, коливаючись вперед і назад, наче "блимали".
Отримані результати також свідчать про те, що вибір і розташування веж у Петрі не лише дозволяють цим структурам прориватися крізь тріщини фруктів, але й про те, що даури на верхівках заплутаних лісів могли захоплювати плодових мушок, які приземлялися, і підніматися в повітря. Іншими словами, ці результати підтверджують, що вежа нематод — це не просто скупчення черв'яків, а складна, скоординована структура, що функціонує як суперорганізм.