Хто ж він, отроверт? Дослідник представив нову категорію особистості.

Ще в ранньому віці, з погляду психології, багато з нас починають характеризувати себе як екстравертів або інтровертів. У спрощеній формі можна сказати, що екстраверти є більш комунікабельними і черпають енергію з взаємодії з людьми, тоді як інтровертам притаманна обережність у виборі оточення, і вони зазвичай надають перевагу слуханню, ніж активній участі в розмовах.

Однак, останнім часом в психології заговорили про новий тип особистості - отроверта. Його описав у своїй статті для видання New Science американський психіатр Рамі Камінські, який і є винахідником цього терміну. Дискусія щодо науковості його гіпотези все ще триває - не всі науковці вважають її гідною уваги.

Хто такі отроверти

Головною рисою отровертів Камінські називає відсутність приналежності до якоїсь соціальної групи. Він називає людей цього типу особистості емоційно незалежними в мисленні, але здатними до глибоких особистих контактів. Отроверти, за словами винахідника терміну, часто почуваються аутсайдерами і відчувають труднощі зі здобуттям почуття приналежності до соціальних груп. Часто такі люди мають нестандартне мислення, не піддаються на тренди, не такі чутливі до тиску з боку однолітків, особливо коли йдеться про тінейджерів. А ще отроверти зосереджені на власному внутрішньому світі та особистих, а не на суспільних традиціях.

Ось які аспекти можна вважати основними ознаками отроверта:

Рамі Камінськи характеризував отровертів як індивідів, які мають схильність до незвичності. Вони часто відчувають себе відчуженими і не можуть знайти своє місце в соціумі. Однак, автор терміна підкреслює, що отроверсія не є психічним розладом. Вона не потребує корекції, зауважує він.

Які проблеми виникають у концепції отроверсії?

Психологи, які ознайомилися з концепцією доктора Камінськи, не завжди погоджуються з його пропозицією. Дехто навіть називає його термін ненауковим. Зокрема тому, що йому бракує доказової бази, щоби підтвердити існування такого типу особистості.

Камінському ставлять у провину спробу розробити нову типологію, яка не має жодних наукових підстав, на фоні загального захоплення суспільства подібними, здебільшого антинауковими, концепціями — від астрології до human design. Деякі коментатори також зазначають, що межі між екстравертами та інтровертами часто виявляються надто неоднозначними.

Крім того, незважаючи на те, що розробник концепції підкреслює, що вона не є описом розладу чи відхилення, у суспільстві її все ж можуть сприймати як певну аномалію, що призводить до стигматизації. Це особливо актуально в контексті культури, яка вимагає від індивіда відчуття належності.

Раніше OBOZ.UA ділився порадами від психологів, як уникнути депресивного настрою в кінці літа.